Геморагічний цистит у жінок – ознаки, причини та особливості лікування

Геморагічний цистит є одним з найбільш серйозних захворювань сечового міхура. Під час сечовипускання в урині можна виявити кров. Вона набуває специфічний неприємний запах. Це обумовлено тим, що слизова оболонка руйнується, а стінки судин органу сечовидільної системи стоншуються. Це захворювання вимагає швидкої діагностики і проведення відповідного лікування.

Причини недуги

Гострий геморагічний цистит може виникнути з наступних підстав:

  • потрапляння в організм вірусної інфекції;
  • часті утримання при позивах до сечовипускання, що призводить до розтягування м’язових волокон і порушення кровообігу;
  • захворювання внутрішніх органів, сприяють зниженню імунітету;
  • порушення нормального ходу скорочення м’язів сечового міхура, переважно спостерігається при порушеннях нервової системи;
  • наявність венеричних захворювань;
  • прийом деяких ліків;
  • недотримання правил особистої гігієни;
  • променева терапія;
  • зниження імунітету, в основному з-за ендокринних захворювань та цукрового діабету;
  • дивертикули і камені в сечовому міхурі, а також інші перешкоди у вигляді новоутворень.

Найчастіше це захворювання діагностується в період менопаузи або вагітності, коли відбувається гормональна перебудова організму. Причиною геморагічного циститу може бути хвороба, пов’язана з гормональною системою.

Бактеріальний цистит до геморроидальной формі приводить досить рідко. Але може виникнути ускладнення при сильно зниженому імунітеті.

Геморагічний цистит можуть викликати деякі лікарські препарати, такі як “Клостилбегіт” і “Кломіфен” на основі кломіфену цитрату.

Подібне захворювання може виникати і у чоловіків при аденомі простати.

Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)

Вона використовується державами, що беруть участь в угоді ВООЗ, з 1994 року. Всі класи МКБ об’єднуються в 22 категорії. Циститу у даній класифікації присвоєні номери з 30.0 до 30.9. Геморагічний цистит в МКБ має код N30.2. Він відноситься до різновиду хронічного захворювання.

Симптоми геморагічного циститу у жінок

Це інфекційне захворювання, що має схожу симптоматику з гострим циститом. Основна відмінність полягає в наявності крові і смердючих виділеннях від урини. Причому вона може знаходитися в сечі як в невеликих кількостях, так і в значних, які забарвлюють її в червоний або рожевий колір. Також є ряд інших симптомів геморагічного циститу:

  • різкі болі в нижній частині живота після сечовипускання і в паху;
  • невелика кількість сечі під час здійснення цього процесу;
  • більш часті позиви в туалет порівняно зі звичайним станом (відвідування санітарної кімнати може становити до 40 разів за добу), причому в багатьох випадках вони не закінчуються сечовипусканням;
  • нездужання і загальна слабкість;
  • збільшення температури тіла.

Гостра форма захворювання не повинна перейти в хронічну. Потрібно негайне лікування при симптомах геморагічного циститу.

Ця патологія частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, а у дітей частіше, ніж у дорослих.

Хронічна форма

У випадку хронічної недуги ознаки захворювання періодично загострюватися. Симптоми будуть іноді слабшати, після чого починається період ремісії. Однак у сечі кров буде присутній постійно. Її кількість буде поступово зростати. Це призводить до більш важкого ураження сечового міхура, що є причиною розвитку небезпечних захворювань, в тому числі різних пухлин.

При несвоєчасному проведенні лікування вихід з сечового міхура може закупорюватися згустками крові. Сеча не зможе вийти з організму, в результаті чого через певний часовий проміжок пошкодиться сечовий міхур.

Без лікування мікрофлора буде розноситися кров’ю по всьому організму, що може призвести до зараження крові. При запущених формах можуть здивуватися нирки, виникнути пієлонефрит.

Хронічну форму даного захворювання можна отримати і при несвоєчасному припиненні лікування гострого геморагічного циститу, зокрема, якщо хворі перестають приймати антибіотики або противопротозойные кошти після зникнення симптомів патології. Однак це не свідчить про те, що вона вилікувана повністю, хвороба переходить в стан ремісії.

Хвороба може загостритись при наявності наступних чинників:

  • сечокам’яної хвороби;
  • загострення пієлонефриту;
  • застуди;
  • переохолодження організму;
  • деяких інших недугах.

Спочатку хронічна форма протікає чергуваннями ремісій і загострень, але хвороба прогресує, м’язові волокна сечовидільної системи поступово заміщуються рубцевою тканиною.

Діагностика

При виникненні подібних симптомів необхідно правильно поставити діагноз, оскільки подібні ознаки мають сечокам’яна хвороба та пієлонефрит. Тому хворий повинен прийти на прийом до лікаря, який направить його на здачу аналізів сечі.

Недуга характеризується зниженням кількості еритроцитів у сечі. При хронічному захворюванні у пацієнта виявляють залізодефіцитну анемію.

При бактеріальної природи патології вид збудника визначається відповідним посівом. У стаціонарі з метою виявлення ураження слизової проводять цистоскопію.

Також проводиться аналіз крові. Вірусну природу виявляють по високому вмісту лейкоцитів в ній, лейкоцитурії у сечі, високому ШОЕ.

Для виключення сечокам’яної хвороби та наявності пухлин лікар може призначити проведення УЗД сечового міхура і нирок.

Цікаве:  Як швидко вилікувати застуду в домашніх умовах: народні засоби і препарати

Аналізи повинні здаватися і в кінці лікування для того, щоб препарати були скасовані вчасно з метою запобігання переходу гострої форми захворювання в хронічну.

Приміщення в стаціонар

Лікування геморагічного циститу у жінок краще проводити при госпіталізації. Тут здійснюють промивання сечового міхура, що сприяє розсмоктуванню кров’яних згустків, що утворилися всередині. Це буде сприяти нормалізації сечовипускання. Якщо здійснювати таку процедуру не можна, призначається цистоскопія з використанням анестезуючих препаратів.

Медикаментозне лікування

Гострий геморагічний цистит у разі бактеріального походження лікують антибіотиками групи фторхінолонів, до яких відносяться:

  • “Ципрофлоксацин”;
  • “Норфлоксацин” та їх аналоги.

Більш сильним антибіотиком вважається “Ципрофлоксацин”, який приймають по 250-500 мг 2 рази на добу протягом одного тижня, а іноді й кількох місяців.

Майбутні матусі у другій половині вагітності можуть приймати “Монурал”.

Також для лікування геморагічного циститу використовуються наступні групи препаратів:

  • вітаміни групи К і З: “Вікасол”, “Аскорутин”;
  • кровоспинні медикаменти: “Дицинон”, “Етамзілат”;
  • спазмолітики та анальгетики.

Болі і спазми знімають з допомогою наступних засобів:

  • “Но-шпа”;
  • “Баралгін”;
  • “Диклофенак”.

Зупинку кровотеч викликають прийомом таких препаратів:

  • “Вікасол”;
  • “Детралекс”;
  • “Рутин”.

Ефект від лікування повинен проявитися на 5-7 добу. У разі, якщо це не спостерігається, потрібно повторно здати аналізи і поміняти препарати, порадившись з лікарем.

Використання фитосредств

Для лікування геморагічного циститу можуть застосовуватися “Фитолизин” і “Канефрон”.

Перший препарат сприяє розчиненню каменів і надає сечогінну дію. Також він володіє протизапальною дією і допомагає зняти спазми сечового міхура. З його допомогою можна зменшити кристалізації мінеральних компонентів урини і вимити пісок.

“Канефрон” надає антимікробну, протизапальну, спазмолітичну і сечогінну дію. До складу препарату входять золототисячник, розмарин і любисток.

Також можна використовувати відвари квіток ромашки, кори дуба, звіробою, а також аптечні збори, володіють протизапальними і діуретичними властивостями: “Фитонефрол”, “Бруснивер”.

Амбулаторне лікування

Гострий геморагічний цистит, як і його хронічна форма, вимагають дотримання певної дієти.

В раціоні не повинні бути присутніми наступні продукти:

  • насичені ефірними маслами і кислотами;
  • копчена і смажена їжа;
  • сильносоленая;
  • солодка;
  • пряна;
  • гостра їжа;
  • газовані напої;
  • кави;
  • алкоголь;
  • міцний чай.

У раціон краще додати більше плодоовочевої продукції і круп’яних каш.

При лікуванні необхідно вживати велику кількість води або вживати підвищені обсяги рідини у вигляді морсів і компотів. Журавлинні морси надають також протизапальний і протимікробний ефекти.

Крім цього, можна використовувати відвари з деревію, льону або насіння кропу. Перша з названих трав попередньо подрібнюється, 2 ст. л. заварюються склянкою окропу, після чого відбувається настоювання протягом години. Після цього настій вживають весь день невеликими порціями.

Кроповий відвар готують з 1 ч. л., залитої склянкою окропу. Наполягання здійснюється 8-10 годин. Приймати його потрібно вранці. Таким же чином готують льняний відвар.

Крім цього, потрібно вживати мінеральну негазовану воду, березовий сік.

Поради при лікуванні

Якщо було діагностовано таке захворювання, як геморагічний цистит, не потрібно займатися самолікуванням. Необхідно звернутися до уролога і приймати ті препарати, які він пропише. При пізньому зверненні хвороба може прийняти хронічний перебіг.

При лікуванні захворювання не можна здійснювати теплові процедури і приймати гарячі ванни. Це обумовлено тим, що підвищені температури можуть призвести до досить тяжких ускладнень.

При цьому потрібно не забувати приймати усередину великі об’єми рідини, яка буде сприяти посиленню сечогінного ефекту.

Можливі ускладнення

Прогноз лікування гострого геморагічного циститу сприятливий. Однак при невикористанні відповідної терапії можуть виникнути такі наслідки:

  • анемія внаслідок постійних кровотеч;
  • поширення інфекції на інші органи людського організму;
  • закупорка просвіту уретри.

Профілактика

Геморагічний цистит у жінок можна уникнути, дотримуючись простих правил:

  • раціональне харчування з виключенням тих товарів, які провокують рецидиви;
  • прийом великих об’ємів рідини;
  • спорожнення сечового міхура під час позивів;
  • дотримання особистої гігієни;
  • зміцнення імунітету.

Висновок

Геморагічний цистит є небезпечним захворюванням, яке може призвести до різних ускладнень при неправильному лікуванні і переходу його в хронічну форму. Для запобігання такої патології потрібно не переохолоджуватися, вчасно відвідувати туалет при виникненні позивів, дотримуватися особистої гігієни, не допускати виникнення сечокам’яної хвороби та пієлонефриту, вживати великі об’єми рідини. Лікування повинно призначатися урологом. В комплексній терапії можуть використовуватися народні кошти. Зміцнення імунітету має здійснюватися не тільки терапевтичними методами, але і відмовою від шкідливої їжі у складі раціону. При вчасно початому лікуванні прогноз сприятливого результату високий.