Геморой сьогодні є поширеним захворюванням, що представляє собою розширення вен прямої кишки з формуванням, а іноді і випаданням такого включення, як гемороїдальний вузол. Така патологія останнім часом часто діагностується в проктології, що пов’язано більшою мірою з малорухливим способом життя людей. При цьому людина відчуває такі неприємні симптоми, як запори, больові відчуття при дефекації, відчуття печіння та свербежу, кровотечі.
Характеристика і опис проблеми
Гемороїдальний вузол – це ущільнення, що складаються зі скупчення невеликих вен і судин, що проходять в прямій кишці, які можуть бути як всередині, так і зовні. Поява цих утворень, їх запалення і випадання зазвичай пов’язані з порушенням діяльності м’язів, які утримують скупчення судин, або порушенням функціональності самих судин, втратою їх тонусу. Всередині вузлів знаходяться згустки венозної крові.
Патологія розвивається повільно, в чому і полягає її небезпечність. Зазвичай люди не звертають уваги на появу невеликого дискомфорту, тому не звертаються в медичний заклад, посилюючи тим самим перебіг захворювання. При відсутності лікування проблему вдасться вирішити тільки за допомогою хірургічного втручання.
Якщо сталося випадання гемороїдальних вузлів, це говорить про те, що геморой перейшов на останні стадії розвитку. Таке явище спостерігається при тривалій відсутності терапії патології, атрофії тканин в задньому проході, зниження м’язового тонусу, а також при сильному ураженні м’язів анального отвору.
Кількість і розміри вузлів, що випадають, буває різним. Іноді спостерігається одна шишка, в інших випадках їх кількість може бути великою. Розміри утворень коливаються від п’яти міліметрів до трьох сантиметрів. Складність в терапії даної патології полягає в тому, що на епітелії анального отвору можуть утворюватися тріщини і розриви в результаті його травмування твердими каловими масами, які провокують розвиток кровотеч.
Різновиди патології
У медицині виділяють кілька видів патології залежно від того, в якому місці розташовані вузли:
Причини розвитку патології
Освіта та запалення гемороїдальних вузлів відбувається через збільшення внутрішньочеревного тиску, слабкість судин і вен прямої кишки. Поява таких явищ провокують такі фактори:
У групу ризику входять люди похилого віку, люди, що ведуть неправильний і малорухливий спосіб життя, а також вагітні жінки та люди із спадковою схильністю.
Симптоми і ознаки захворювання
Формування та запалення гемороїдальних вузлів відбувається поступово, тому багато людей не звертають уваги не поява невеликого дискомфорту. Розпізнати захворювання можна за такими ознаками:
Вперше можна помітити випадання гемороїдальних вузлів після дефекації. У людини з’являється незначна біль і виділення крові. Через деякий час вузол стає на своє колишнє місце, тобто ховається всередину. При відсутності лікування шишки самостійно не зникають, вони часто супроводжуються набряком та запаленням, посиленням болю і синців. Зазвичай таке явище спостерігається при фізичних навантаженнях. Вузли залишаються зовні у вигляді мішечків шкіри навколо анального отвору. При цьому випав гемороїдальний вузол доставляє людині постійний дискомфорт. У запущених випадках утворення запалюються і переходять на навколишні тканини.
Протягом захворювання спостерігаються спокійні періоди, коли ущільнення розташовуються всередині кишки, і періоди загострення, що характеризуються випаданням шишок.
Ступеня розвитку хвороби
В залежності від тяжкості перебігу хвороби виділяють наступні стадії її розвитку:
Діагностика хвороби
Коли утворилися й запалилися гемороїдальні вузли, що робити, підкаже проктолог після проведення діагностики та постановки точного діагнозу.
Спочатку лікар вивчає анамнез захворювання і проводить зовнішній огляд пацієнта в колінно-ліктьовому положенні. Огляд допомагає провести оцінку форми анального отвору, його деформацію, стан епітелію, ступінь розвитку патології, стадію захворювання. Потім лікар пальпує пряму кишку з метою виявлення стану сфінктера, наявності больових відчуттів, поліпів або рубців, а також інших пошкоджень. Але ця методика не здатна визначити розмір і локалізацію ущільнень, оскільки при натисканні вони зменшуються в розмірах.
Проктолог призначає дослідження із застосуванням зонда для перегляду стінок прямої кишки, виявлення на її поверхні тріщин. Якщо випав гемороїдальний вузол, метод допомагає визначити ступінь його випадання. При використанні аноскопии можна оглянути пряму кишку на глибині до дванадцяти сантиметрів.
В обов’язковому порядку проводиться ректороманоскопія в колінно-ліктьовому положенні. Пацієнту в задній прохід вводиться тубус ректоскопа на глибину двадцяти п’яти сантиметрів. Якщо з якихось заподіємо проведення цієї методики не представляється можливим, лікар призначає колоноскопію. В якості додаткових методів діагностики використовуються лабораторні аналізи крові і калу, іригоскопія, УЗД органів очеревини для виявлення супутніх захворювань найближчих органів. В медичній практиці в кожному третьому випадку геморой супроводжується патологіями прямої та ободової кишки, які спровоковані кровотечами. Нерідко спостерігаються анальні тріщини.
При наявності кров’яних виділень або кровотеч лікар призначає більш ретельне обстеження людини, так як таке явище може виступати симптомом раку ободової або прямої кишки. Після проведення комплексної діагностики, в ході якої було виявлено, що випав запалений гемороїдальний вузол, проктолог розробляє тактику лікування.
Медикаментозна терапія захворювання
На початкових стадіях розвитку захворювання випав вузол можна вправити самостійно. Лікарі рекомендують для цього спочатку знеболити область заднього проходу спеціальним кремом або гелем, потім вибрати зручну позу і пальцем проштовхнути шишку в анальний отвір. Після цього необхідно стиснути сідниці і полежати протягом півгодини. Таку процедуру проводять в гумових рукавичках.
Терапія захворювання починається з відновлення еластичності судинних стінок. Для цього лікар призначає венотоніки у вигляді таблеток, наприклад «Троксевазин» або «Венарус». Ці медикаменти зменшують набряклість і область запалення, розріджують кров і поліпшують її циркуляцію. Завдяки цьому патологічний ділянку відновлюється за короткий час. Такі ліки рекомендують вживати і після зникнення симптоматики патології з метою попередження розвитку рецидивів. Також можуть бути виписані ректальні свічки, наприклад, «Проктозан» або «Реліф». Свічки допомагають зняти запалення і больовий синдром, набряк і спазм м’язів. Зазвичай, така терапія застосовується для лікування шишок всередині прямої кишки.
Для усунення зовнішніх вузлів і тромбозу використовуються спеціальні мазі, які знімають набряк і зменшують розмір ущільнень. При наявності анальних тріщин можна застосовувати антибактеріальні мазі, наприклад, «Левомеколь».
При збільшенні температури тіла лікар призначає протизапальні, болезаспокійливі і жарознижуючі препарати. Якщо спостерігаються запори, використовуються проносні засоби та пробіотики. Нерідко проктолог виписує імуномодулятори для збільшення захисних сил організму.
Лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями
Для усунення внутрішніх шишок в проктології нерідко застосовується латексне лігування. Ця методика була вперше описана Гіппократом, а в двадцятому столітті почали для цього застосовувати лигатор. Сьогодні в проктології використовуються два види терапії: вакуумне і механічне лігування. Таке лікування ефективне на перших трьох стадіях розвитку захворювання.
Лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями передбачає введення в пряму кишку аноскопу для отримання доступу до внутрішніх ущільнень. Потім на сайт за допомогою лигатора надівається латексне кільце, яке його перетискає, перешкоджаючи припливу крові, що призводить до омертвіння тканини і відторгнення освіти. Відторгнення зазвичай відбувається в період до семи днів. Деякі лікарі одягають відразу два кільця.
Під час проведення процедури пацієнти можуть відчувати біль і дискомфорт в прямій кишці, позиви до дефекації. Після встановлення кільця хворому рекомендується не випорожнюватися на протязі доби.
Хірургічне втручання
У тяжких і запущених випадках, а також при наявності четвертій стадії розвитку патології використовується гемороїдектомія і метод Лонго. Ці методики передбачають хірургічне висічення вузлів під загальним наркозом. При цьому видаленню підлягає не тільки ущільнення, але і місце його кріплення. Операція займає сорок хвилин часу. Іноді лікар може підтягнути вузол вгору за допомогою резекції ділянки епітелію кишки. Це сприяє позбавлення кровопостачання, тому шишка заростає сполучною тканиною.
Інші методи лікування
Часто лікарі призначають склерозування гемороїдальних вузлів. У цьому випадку в задній прохід вводиться особлива речовина, яка сприяє склеюванню шишок, в результаті чого зменшується їх розмір і зупиняється кровотеча.
У цьому випадку ліки вводиться за допомогою спеціального шприца в те місце, де вузол забезпечується кров’ю, для виключення з кровоплину велику кількість судин. Ці судини тромбируются і запалюються, виникає склероз вузла, він зменшується в розмірі, усувається набряк, кровотеча, запалення.
Зазвичай склерозування гемороїдальних вузлів проводиться кілька разів з перервами в п’ять днів. Пов’язано це з тим, що найчастіше у пацієнтів виникає відразу кілька ущільнень.
Також нерідко застосовується лазеротерапія, криозаморозка. Ці методи дозволяють швидко позбутися від проблеми. Після проведення процедур необхідно дотримуватися всі призначення і рекомендації проктолога, щоб не спровокувати розвиток рецидиву.
Прогноз і профілактика
Зазвичай прогноз захворювання сприятливий. Потрібно лише вчасно звернутися до лікаря для проходження обстеження та лікування патології.
Сьогодні хірургічне втручання є одним з найбільш ефективних способів терапії геморою, який супроводжується випаданням вузлів. Але після операції необхідно змінити спосіб життя, харчування з метою попередження розвитку рецидиву.
З метою профілактики лікарі рекомендують вести рухливий спосіб життя, правильно харчуватися, дотримуватися гігієни дефекації, а також уважно стежити за своїм здоров’ям. При перших симптомах патології необхідно звернутися до лікаря, так як на ранніх стадіях захворювання можна вилікувати без проведення операції.