У давні часи предки дуже ретельно вибирали місце будівництва будинку або навіть міста. Житлові будови, як правило, зводили біля річок та інших водних об’єктів. Церкви і кладовища розміщували на височинах. Місце для будинку підбиралося обізнаними людьми, як правило, це були відуни або шамани. На ділянці, де буде будівництво, проводили спеціальні ритуали і обряди, освячували місце, підготовляли. В’їжджали в новий будинок теж не відразу, а після певних дій.
Існує безліч обрядів і ритуалів при новосілля у різних релігіях. Якщо, наприклад, в будинку вогонь не горить, то в ньому однозначно жити не можна, в Індії спеціально запалювалася лампада при заселенні в майбутнє житло. У Росії є традиція запускати спочатку в будинок кішку, а вже потім заходити самим. Зрозуміло, що в даний час будівельників будинків мало турбує вибір місця. Тому з’явилися так звані «ракові» будинку. Там траплялися нещастя, відбувалися сварки, люди вмирали від раптових хвороб. Якщо враховувати, що всі негативні ситуації теж залишають свій слід на енергетику будинку, то можна сказати, що все це з часом тільки погіршувалася.
Історія вивчення
Вивчення «згубних місць» почалося ще в 18-му столітті, але з якихось причин припинилося. У 1953 році німець Шнеггербургер описав їх у своїй науковій роботі, де зобразив схематичне зображення сітки геопатогенних зон (ГПЗ). Крім того, вивчав їх вплив на організм людини лікар Ернст Гартман. Він довів, що геопатогенні зони впливають на розвиток раку у хворих. У 1960 році вийшла його книга “Захворювання як проблема місця розташування”. Схема доктора Хартмана отримала назву «Сітка Хартмана».
Чим небезпечні ці зони
Тепер про важливе, про те, наскільки небезпечними можуть бути “згубні місця”. Вважається, що такі зони самі по собі не «погані» і не «хороші». Тобто це своєрідні «дірки» в земній поверхні, через які йде або відтік енергії, або її приплив. Тобто геопатогенні зони можуть бути навіть іноді корисні. Негативні стовпи корисні тим, що можна з допомогою них «скинути» зайву, непотрібну і «брудну» енергію. Стоячи в позитивному стовпі, можна, навпаки, набратися сил. Але перебування в ГПЗ більше двох годин може принести шкоду здоров’ю.
Вплив ГПЗ на організм
Якщо довго перебувати в такій зоні, порушується робота всього організму. Людина, яка 2,5 роки кожен день проводить від 2,5 годин на лінії Хартмана, ризикує захворіти на рак (на плюсі) або туберкульоз (на мінусі). Тому важливо знати, де знаходяться геопатогенні зони в квартирі. Особливо небажано, коли в такому місці опинилася ліжко або робоче місце. Неправильно розташована ліжко може бути причиною кошмарів і безсоння. При пробудженні можлива безпричинна тривога, прискорене серцебиття та інші неприємні ефекти. Ось наскільки підступна геопатогенна зона.
Як визначити, де вона знаходиться, буде сказано пізніше. Для початку важливо звертати увагу на такі місця, де любить спати кішка. Кішки характеризуються тим, що лягають в затишних куточках, де багато енергії, причому неважливо, вона негативна чи позитивна.
Вплив на рослинний і тваринний світ
У лісі в районі геопатогенних зон добре росте осика, дуб, вільха, в’яз, ясен. А ось хвойні дерева, береза, липа в таких місцях рости не можуть, а якщо вони там і є, то мають викривлення стовбурів, різні хвороби, нарости. Плодові дерева приносять маленький урожай, хворіють. У місцях геопатогенних зон ростуть трав’янисті рослини, такі як звіробій, ромашка (аптечна), деревій. А ось чагарники (малина, смородина) в таких місцях не приживаються.
Серед тварин геопатогенні зони воліють мурашки, вони стоять своє житло на позитивних стовпах. Собаки такі місця не люблять, а ось кішки воліють там спати. Ще в таких районах люблять гніздитися змії. Всі інші тварини не переносять «згубні місця».
Корови хворіють на мастит, лейкоз, туберкульоз. Дають мало молока. Собаки не люблять спати в геопатогенних зонах, якщо переставити будку у нейтральне місце (не плюс і не мінус), тварина буде дуже вдячна своєму господареві. Вівці і коні страждають безпліддям, якщо довго знаходяться в таких зонах. Свині прагнуть перенести своїх поросят в інше місце. Навіть миші не витримують, хоча, здавалося б, вони можуть жити скрізь.
Потрібно відзначити, що геопатогенні та аномальні зони – не одне і те ж. У перших відбуваються негативні події, а по друге просто незрозумілі з точки зору фізики явища. Наприклад, явна ознака аномальної зони – компас починає показувати неправильні напрямки, збивається, або стрілка крутиться в різні боки. Пояснення тому – величезні поклади залізної руди, як в Курської магнітної аномалії.
Виявлення “шкідливих” зон
Науковий пошук геопатогенних зон ускладнюється тим, що апаратура нетранспортабельна і незручна в польових умовах. Тому визначають «згубні місця» за допомогою біолокації. Цей метод дозволяє відносно легко, без громіздкого обладнання знаходити геопатогенні зони. Біолокаційні індикатори – рамки і маятник. Але для початку треба знати типи «згубних місць».
ГПЗ ділять на два типу. Перший тип – це геопатогенні зони, пов’язані з порушенням у структурі земної кори. Вони утворюються на тектонічних розломах, над карстовими утвореннями, пустотами, печерами, деякими родовищами. Ці зони також утворюють штучні підземні споруди: шахти, метро, каналізація. Другий тип – це геопатогенні сітки, утворені випромінюванням різних характеристик. Це несамостійні освіти. В основі їх лежить випромінювання джерела, яким служать водоносні жили і каналізаційні скиди. Однією з основних сіток є глобальна мережа Хартмана. Складається вона з прямокутників, звернених короткими сторонами на північ і на південь, довжина – 2 метри. А довгі сторони (2,5 метра) дивляться на захід і на схід.
Геопатогенні зони в квартирі: як визначити
Отже, якщо під будинком знаходиться розлом, найкраще поміняти місце проживання, вибрати більш благополучний в цьому плані район. Нейтралізувати негативний вплив навряд чи вийде. А ось мережа Хартмана – явище повсюдне, тому переїзд нічого не змінить.
Можна використовувати знання цієї сітки для визначення положення негативних і позитивних стовпів у себе в оселі. Знову-таки визначення геопатогенних зон відбувається в даний час тільки за допомогою методу біолокації. Або самостійно, або за допомогою фахівця. Методи біолокації: робота з рамками або використання маятника.
Робота з рамками
Робота з рамками допоможе знайти геопатогенні зони. Як визначити їх, буде пояснено далі. Рамки – це біолокаційні індикатори, за допомогою яких можна визначати дані зони. Найкраще зробити їх своїми руками, так як в створюваний людиною предмет переходить частина його енергії. Зроблені вручну рамки працюють краще, ніж які-небудь інші.
Можна їх зробити з залізного або мідного дроту. Рамки з міді краще, так як залізні швидко іржавіють, особливо якщо застосовувати їх у польових умовах. До того ж мідь має «лікувальний» ефект на організм.
Найпростіша конструкція для рамок – Г-подібна. Краще використовувати дріт від 2 міліметрів товщиною. Або, наприклад, використовувати непотрібні в’язальні спиці або зварювальні електроди, очищені від зварювального складу і оброблені наждачним папером.
Величина рамок може бути різною, але при цьому важливо дотримуватися певні пропорції. У Г-подібної рамки та частина, яка поміщається в руці, повинна бути дорівнює висоті кулака людини, який буде її використовувати. Друга частина, яка буде розташовуватися горизонтально, повинна бути збільшена в два з половиною рази. Між двома частинами повинен бути прямий кут.
Після виготовлення рамок потрібно взяти їх у руки і перевірити, наскільки вони зручні. На одну з них, наприклад, ліву можна пов’язати білу нитку. Для кожної руки буде відповідна рамка, змінювати їх не можна. Зберігати рамки слід в целофановому пакеті.
Рекомендується також не віддавати свої рамки в чужі руки, так як вони потім можуть давати помилкові результати. Поступово рамки «звикають» до людини, яка ними користується. Для використання рамок потрібно налаштуватися на них, «наповнити» своєю енергією і «домовитися» з ними щодо відповідей на запитання. «Нульове» положення рамок (коли вони паралельні один одному) означає, що в конкретному місці відсутнє сильне випромінювання. Це допоможе знайти простір, де відсутні геопатогенні зони в квартирі. Як визначити їх присутність? Якщо рамки розходяться в сторони, значить в цьому місці позитивний стовп енергії, якщо вони схрещуються – навпаки, негативний. Можна також давати рамок і інші завдання, наприклад, відповідати на різні питання «так» або «ні».
Робота з маятником
Для визначення несприятливих місць в квартирі можна використовувати маятник. Геопатогенні зони визначаються за схожим принципом в роботі з рамками. Для виготовлення маятника потрібна нитка довжиною 20 сантиметрів і якийсь предмет. Добре підходить для маятника обручку або шматок бурштину з дірочкою. Можна взяти інший натуральний камінь за своїм розсудом.
Прив’язати нитку до предмета і взяти маятник в руку. Налаштуватися на нього, «наповнити» своєю енергією. Встановити установку: в негативному стовпі маятник гойдається проти годинникової стрілки, в позитивному, навпаки, в протилежну сторону. Дослідити всю квартиру, кожен метр. Для точного визначення потрібна тренування.
Захист від ГПЗ
Якщо в квартирі виявлено геопатогенні зони, тобто негативні або позитивні стовпи енергії, можна спробувати їх нейтралізувати або зменшити їх вплив. У першу чергу потрібно прибрати звідти спальне місце, перемістити його в інший кут, перевірений за допомогою методу біолокації. У давнину під ліжко поміщали дзеркала. Геопатогенна зона нейтралізовувалась за рахунок платини, яка перебувала під склом дзеркала. Але сучасні дзеркала вже не такі, платина – дуже дорогий метал, тому такий спосіб, скоріше за все, не спрацює на сто відсотків. Хоча послаблення негативного впливу можливо.
Деякі дослідники нахвалюють маленькі піраміди, зроблені з природного каменю, в основному з шунгита. Одна така піраміда повинна нейтралізувати шкідливий випромінювання в межах 4 метрів. Так це чи ні, можна перевірити тільки на практиці. Ще добре покращують енергетику квіти в горщиках.
“Згубні місця” Москви
Якщо подивитися на карту геопатогенних зон Москви, то можна побачити, що під центральною частиною міста розташовується перетин п’яти підземних річок (ознаки таких зон). Вони випливають з прісного моря, яке знаходиться під Московською областю. Геофізиками була представлена велика робота по впливу геологічної будови на здоров’я людей. За їх твердженням певні райони Москви небажані для проживання. Особливо це стосується центру столиці. Перша геопатогенна зона Москви знаходиться в районі Державної Думи, біля станції метро Охотний ряд. Там виявлено потужний вплив електромагнітних полів.
Якщо судити по карті, географія “згубних місць” в Москві вельми обширна. Недоброю славою користуються райони наступних станцій метро: «Південно-Західна», «Бєляєво», «Річковий вокзал», «Водний стадіон», «Академічна». Потужний негативний вплив спостерігається в районі зоопарку. Під ним знаходиться перетин геологічних структур. Там відбувається сильний відтік енергії у людей, тому нерідко бували випадки неадекватної поведінки. Існують і більш дрібні локальні зони Москви. Їх теж можна побачити на карті.
Геопатогенні зони Санкт-Петербурга
Незважаючи на гарну архітектуру і романтизм Санкт-Петербурга, тут теж не так все просто. Для туристів це місто дуже гарний, а от для постійного місця проживання… Образ Петербурга, який представлений у Достоєвського й інших класиків, далекий чомусь від того благополуччя, яке бачиться з боку. Якщо згадати «Злочин і покарання», відразу згадується злидні, туга, животіння, безнадійність. Повинно бути це пов’язано з тим, що місто Петра стоїть на стику Балтійського щита, Російської плити і ще двох пластин з великим Північно-західним розломом.
Список геопатогенних зон Петербурга величезний. Центральний і Північний райони міста на Неві прямо-таки покреслені безліччю розломів. Не дарма Федір Михайлович у своєму романі «Злочин і покарання» писав, що було б добре, якби в центрі росло більше дерев і зелені, і непогано б розбити сади, щоб городянам було де відпочити від міської суєти. А адже він був правий, адже дерева, особливо, квітучі, добре згладжують негативний вплив геопатогенних зон. Перетину геологічних розломів припадають на Красносельський район, Купчино, Озерки, Василівський острів і Громадянку. Свідчать про вплив таких зон факти з статистики пригод на дорозі в Калінінському районі. ДТП в цих місцях відбуваються на 30 відсотків частіше, ніж в інших районах.
