Побічні дії
У відповідності з інструкцією по застосуванню до «Гепарину», зовнішнє використання натрію гепарину здатне спровокувати такі побічні ефекти, як гіперемія і алергічні реакції.
На фоні введення розчину може виникати:
Бронхоспазм, колапс, свербіж шкіри, кропив’янка, анафілактичний шок, риніт, жар в підошвах, лікарська лихоманка.
Блювота і нудота, явне зниження апетиту, головні болі і запаморочення, діарея.
Тромбоцитопенія (проявляється у 6% пацієнтів). У рідкісних випадках настає летальний результат. Тромбоцитопенія, індукована гепарином може супроводжуватися інфарктом міокарда, інсультом, гангреною, некрозами шкірних покривів, артеріальним тромбозом. Введення Гепарину слід негайно припинити, якщо у пацієнта спостерігається зниження рівня тромбоцитів приблизно вдвічі від початкового їх числа.
Кровотеча і роздратування, виразка і біль, гіперемія та гематоми у місці, куди вводять гепарин.
Кровотечі. Найбільш типовими кровотечами на тлі використання розчину «Гепарину» є кровотечі з ШКТ і сечових шляхів, у галузях, на які здійснюється тиск, з операційних ран і з місця введення медикаменту. Не виключені крововиливи у внутрішніх органах – у наднирники, жовте тіло, ретроперитонеальний простір.
Якщо «Гепарин» використовується протягом тривалого проміжку часу, може розвиватися кальцифікація м’яких тканин, алопеція, остеопороз. Також бувають спонтанні переломи, збільшення активності ферментів печінки.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
