Діагностика
Встановлюють, що потрібно лікування гідроцефалії головного мозку, за підсумками досліджень та збору особливостей клінічної картини. Лікарі вивчають очне дно. Хворого направляють на:
- ультразвук;
- томографію;
- нейросонографію.
Що робити?
У більшості випадків лікування гідроцефалії головного мозку передбачає проведення операції. Класичний підхід – ВПШ, шунтування, яке виконується за спеціальною високоточної технології. В останні роки поширення одержав спосіб із застосуванням ендоскопа. Він називається вентрикулостомией. Основна перевага – немає необхідності встановлювати в мозок чужорідне тіло.
Вибір лікування залишається за нейрохірургом. Лікар формулює протипокази, покази до заходу. Якщо рекомендовано хірургічне втручання, не варто тягнути: стан дитини з часом буде лише погіршуватися, а приріст тиску стане причиною істотного уповільнення розвитку. В такому випадку наслідки гідроцефалії головного мозку можуть бути незворотними.
Варто відзначити, що навіть операція не дозволить повернути здорові нормальні габарити голови – череп залишиться більше норми на все життя. Проблема не тільки косметична: збільшені розміри і маса стають причиною істотного тиску на шийні хребці.
Під час операції організують відведення ліквору з мозку в інші частини організму. Найпоширеніший підхід – ВПШ, коли в організм встановлюють катетери з силікону, за яким ліквор переміщується в черевну порожнину. Відповідальність за всмоктування речовини перекладається на кишкові петлі. Система оснащена клапаном для коригування кількості випливає за такою системою ліквору. Візуально помітити катетери неможливо, все заховано під шкірою. Згідно зі статистикою, у світі щороку проводять до 200 000 операцій по технології ВПШ.
