Залозиста гіперплазія: група ризику
Як показує статистика, найчастіше патологічний стан діагностують у жінок, що перенесли:
- полікістоз яєчників;
- вишкрібання;
- переривання вагітності;
- гінекологічне хірургічне втручання;
- маткову міому.
З певними ризиками пов’язані відмова від гормональних протизаплідних, пізніше настання менопаузи. Частіше виявляють гіперплазію у родили жінок, ніж у тих, які мають дітей.
У групу ризику входять люди, які страждають на:
- цукровий діабет;
- зайвою вагою;
- підвищеним тиском;
- патологіями печінки;
- порушеннями функціональності щитовидної залози;
- мастопатією.
Нюанси терапії
Основна мета вискоблювання – попередження повторних рясних кровотеч. Саме заходи по припиненню таких об’ємних виділень – первинна завдання лікаря.
Вишкрібання маткових стінок – втручання, не має нічого спільного з перериванням вагітності, вишкрібанням ембріона. Під час аборту порушується робота гормональної системи, а ось вишкрібання при гіперплазії дозволяє попереджати кровотечі, так як під час процедури лікар видаляє тканини, що є його джерелом.
Серед медикаментозних засобів, популярних в даний час, особливої уваги заслуговують:
- «Ярина».
- «Утрожестан».
- «Жанін».
Іноді лікарі рекомендують зупинитися на препаратах «Регулон» або «Дюфастон». Тривалість прийому – від трьох місяців до півроку, після чого перевіряють зміни в змозі.
Альтернативний варіант – установка спеціальної спіралі «Мірена».
Якщо вік пацієнтки – 30 років і старше, тоді застосовують медикаменти, за рахунок яких організм тимчасово вводиться в стан, схоже з клімаксом.
Для підвищення ефективності такого лікування необхідно підтримувати сили організму вітамінними комплексами, проходити виписані лікарем процедури фізіотерапії, а також вживати заходів для корекції анемії, якщо така супроводжує гіперплазію.
Контрольне ультразвукове дослідження зазвичай проводять через чверть року після завершення курсу, а повторне дослідження – через півроку після усунення гіперплазії. Також по мірі завершення терапевтичної програми пацієнтку направляють на повторну біопсію. Враховується, що патологічний стан може рецидивувати. Якщо проблема повторюється, призначають хірургічне втручання: абляції або резекцію.
