Гіпертонічна хвороба: класифікація, симптоми і лікування

Людина продовжує жити до тих пір, поки стукає його серце. Цей орган переганяє в судинах кров, сприяючи утворенню кров’яного тиску, показники якого в нормі повинні відповідати 120/80 мм рт. ст. Коли показники більше норми, говорять про розвиток такої патології, як гіпертонічна хвороба, яка може бути небезпечною для здоров’я людини. Сьогодні гіпертонія виступає однією з головних причин інвалідності людей у всьому світі. Згідно зі статистикою, вона часто призводить до смертельного результату у хворих, які пізно звернулися за медичною допомогою.

Опис проблеми

Гіпертонічна хвороба або гіпертензія – патологія, при якій розвивається високий кров’яний тиск в результаті нервово-функціональних розладів судинного тонусу. Захворювання часто призводить до органічних і функціональних порушень серця, нирок та органів центральної нервової системи. Головною особливістю гіпертензії виступає стійке високий кров’яний тиск, показники якого не приходять в норму самостійно, а вимагають прийому медикаментів для їх зниження.

Гіпертонічна хвороба, ризик розвитку якої високий в першу чергу у людей похилого віку, передбачає наявність АТ вище 140/90 мм рт. ст., що фіксується в спокійному стані протягом декількох лікарських прийомів.

При гіпертензії підвищуються цифри обох показників кров’яного тиску. Верхнє високий тиск свідчить про порушення скоротливої функції лівого серцевого шлуночка, а нижнє показує силу виштовхування крові із органу. Коли у людини постійно високий тиск, це свідчить про те, що у них відбуваються порушення в функціонуванні серцево-судинної системи.

Гіпертонічна хвороба, ризик розвитку якої з віком зростає, що сприяє підвищенню в’язкості крові. Це призводить до зменшення швидкості її пересування і метаболізму в тканинах. Судинні стінки в результаті стають товщі, звужується їх просвіт, і це призводить до високої силі опору судин, провокуючи розвиток незворотних процесів в організмі. З часом стінки судин стають проникними, відбуваються зміни в органах і тканинах. При цьому ступінь їх ураження може бути різною, тому в медицині виділяють кілька варіантів захворювання.

Епідеміологія

Гіпертонічна хвороба однаковою мірою діагностується у жінок і чоловіків, відбувається це в 20 % випадків. Зазвичай захворювання починає розвиватися після сорока років, іноді патологія зустрічається у дітей підліткового віку.

Дане захворювання провокує розвиток серйозних ускладнень. Гіпертензія є однією з частих причин смерті молодих людей у всьому світі. У розвинених країнах Європи захворювання зустрічається у половини населення. За даними статистики в економічно розвинених світових країнах про свою хворобу знає близько 65 % людей, при цьому отримують ефективне лікування тільки половина з них.

Форми гіпертензії

У медицині виділяють кілька форм захворювання:

Медикаментозна форма, при якій зростання показників кров’яного тиску відбувається з-за тривалого вживання стероїдів або засобів контрацепції.

Есенціальна або первинна гіпертензія розвивається з невідомих причин, часто передається у спадок.

Симптоматична або вторинна гіпертонія характеризується появою на фоні захворювань мозку, надниркових залоз, серця, судин, нирок та іншого.

Помилкова гіпертензія діагностується у тих, хто відчувають страх перед лікарями.

Ступені гіпертонічної хвороби

Існує три ступені тяжкості захворювання:

Гіпертонія 1 ступеня є легкою формою захворювання. В цьому випадку спостерігаються порушення в роботі серця, які проявляються стрибкоподібно. Напади проходять без ускладнень. Цю патологію відносять до доклінічної формі гіпертензії, коли періоди загострень змінюються зникненням симптомів, а тиск приходить в норму.

Гіпертонічна хвороба 2 ступеня протікає в помірній формі. При цьому зазвичай тиск людини – в межах 160/110 мм рт. ст. Іноді верхні рівні можуть збільшуватися до 179 мм рт. ст. Гіпертензія характеризується тривалими періодами збільшення кров’яного тиску, воно повертається в норму досить рідко.

Гіпертонічна хвороба 3 ступеня – небезпечна форма захворювання, коли тиск збільшується до 190/115 мм рт. ст. Ці показники не знижуються ніколи, так як в організмі виникли незворотні наслідки. При раптовому зниженні тиску говорять про порушення в роботі серця, тому рекомендують негайно звернутися до лікаря. У людей часто розвиваються гіпертонічні кризи, можливий і летальний результат. При такому захворюванні уражаються судини, нирки, мозок і серце.

Ступеня ризику захворювання

Ступені гіпертонічної хвороби передбачають також розвиток ускладнень з боку судин і серця протягом десяти років. Прийнято виділяти чотири групи ризику:

Ризик 1, коли шанси прояви ускладнень менше 15 %.

Гіпертонічна хвороба, ризик 2. При цьому ступені формування патологій відбувається з частотою від 15 до 20%.

Гіпертонічна хвороба, ризик 3. Частота появи негативних наслідків досягає 30 %.

Ризик розвитку серйозних патологій вище 30 %.

Гіпертонічна хвороба 3 ступеня (ризик 3 і 4) передбачає розвиток незворотних змін відразу в декількох органах, які супроводжуються серйозними ускладненнями, наприклад, інфарктом.

Причини розвитку хвороби

Однією з причин появи недуги виступає спадкова схильність (у 50 % випадків). Це обумовлюється мутацією в певних генах.

До інших можливих причин розвитку будь-якої стадії гіпертонічної хвороби відносять:

Розлад метаболізму в організмі, ожиріння. У людей з ожирінням патологія спостерігається у 85 % випадків.

Тривалі емоційні напруження, стреси і депресії.

Пошкодження голови в результаті ДТП, падіння і так далі.

Хвороби серцево-судинної та ендокринної систем хронічного характеру.

Захворювання вірусного та інфекційного онтогенезу.

Вікові особливості організму. У людей після сорока років часто спостерігається склеротическое ураження нирок, що провокує збільшення тиску.

Порушення гормональної системи у жінок.

Високий рівень в крові холестерину.

Зловживання шкідливими звичками, кава.

Неправильний раціон харчування, що включає велике споживання солі і натрію.

Малорухливий спосіб життя, гіподинамія, рідкісне перебування на свіжому повітрі, сидіння перед комп’ютером тривалий період часу.

Розлад режиму сну і неспання, зміна клімату і погоди.

Різкий викид у кров адреналіну.

Фактори ризику

Крім відомих причин розвитку гіпертензії, існують фактори ризику, куди відносять наступні патології:

• вагітність;
• період менопаузи у жінок;
• атеросклероз;
• вік від сорока до шістдесяти років;
• звуження каналів хребта;
• цукровий діабет;
• ниркова або серцева недостатність;
• патологія гіпоталамуса;
• порушення роботи надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози;
• прийом стероїдів, контрацептивів тривалий час.

Симптоматика захворювання

Варіантів прояви захворювання багато, все залежить від стадії гіпертонічної хвороби. Ризик розвитку патології, в свою чергу, залежить від органів, які вражені.

На ранній стадії розвитку гіпертензія проявляється у вигляді головного болю, запаморочення, шуму у вухах і пульсації в голові. При цьому може спостерігатися підвищене серцебиття, втома і нудота.

Гіпертонічна хвороба 2 ступеня характеризується наявністю задишки при фізичних навантаженнях, пітливістю, онімінням пальців верхніх і нижніх кінцівок, больовими відчуттями в області серця, набряком рук. Часто пацієнти скаржаться на появу крапок перед очима в результаті спазмів судин очей, зниження зору, короткочасну втрату свідомості. На цій стадії розвитку недуги відбувається розлад функціонування внутрішніх органів, нерідко виникають гіпертонічні кризи, які провокують набряк мозку і легенів, інфаркт або інсульт, параліч, розвиток тромбозів.

Гіпертонічна хвороба 3 ступеня характеризується наявністю таких ознак, але до них приєднується патологія внутрішніх органів. Захворювання зачіпає головний мозок, очі, нирки, судини і серце. У людини порушується координація руху, шкіра набуває червоний відтінок, кінцівки втрачають чутливість, з’являється задишка і помутніння свідомості. У тяжких випадках людина не має здатності пересуватися і обслуговувати себе самостійно, тому йому потрібен постійний догляд.

Гіпертонічний криз

Гіпертонічна хвороба при тяжкому перебігу часто призводить до виникнення гіпертонічних кризів, що характеризується раптовим збільшенням кров’яного тиску і проявом всіх перерахованих вище ознак. Тривалість криза може становити кілька годин. Людина при цьому відчуває страх смерті. При гіпертензії у людини 2 або 3 ступеня кризи супроводжуються розладом мовлення, судомами, втратою чутливості кінцівок, сплутаністю свідомості, сильним болем в області серця, втратою свідомості. Хронічний перебіг хвороби призводить до розвитку гіпертонічного кризу тривалістю до декількох днів.

Ускладнення

Гіпертонія призводить до руйнівного ефекту для всього організму. Чим більше стадія розвитку патології, тим важче будуть наслідки хвороби. При розладі кровообігу в головному мозку розвивається інсульт. Також розвиваються патології серця, у людини відбувається розлад серцевого ритму, стенокардія, з’являється інфаркт міокарда. При гіпертензії поступово порушується діяльність нирок.

До ускладнень гіпертонічної хвороби відносять:

• інфаркт;
• інсульт;
• тромбоз головного мозку;
• набряк легенів;
• повна втрата зору;
• атеросклероз;
• аневризма аорти, стенокардія;
• енцефалопатія;
• нефропатія;
• ниркова недостатність.

Діагностика гіпертензії

Діагностика захворювання має бути комплексною. Лікар призначає лабораторні та апаратні аналізи. Головним завданням діагностики виступає виявлення стадії захворювання та причин її розвитку. Для встановлення причин поганого самопочуття необхідно вимірювати артеріальний тиск два тижні по два рази на день для отримання даних у динаміці. Саме вимірювання тиску виступає головним методом діагностики гіпертонічної хвороби, який дозволяє оцінити стан серцево-судинної системи. У кожному конкретному випадку призначають і такі діагностичні методи, як УЗД, ЕКГ, КТ або МРТ, урографію та аортографию.

Лабораторні аналізи передбачають дослідження крові, рівня глюкози, креатину та калію, холестерину. Також призначають аналізи сечі і пробу Реберга, дослідження очного дна за допомогою офтальмоскопії.

Терапія гіпертензії

Лікування гіпертонічної хвороби передбачає підбір медикаментозних препаратів у кожному конкретному випадку, які спрямовані не тільки на зниження кров’яного тиску, але й на попередження розвитку ускладнень. У більшості випадків призначаються такі ліки:

Сартани – дають можливість знизити кров’яний тиск на двадцять чотири години після одноразового їх прийому.

Сечогінні тіазидні препарати, націлені на зниження в організмі хворого кількості рідини.

Бета-адреноблокатори забезпечують нормалізацію серцевого ритму.

Альфа-адреноблокатори дозволяють судинах розширюватися.

Антагоністи кальцію при розладі роботи серця, аритмії, стенокардії або атеросклерозу.

Інгібітори АТФ, які розширюють порожнини судин і артерій, запобігаючи розвиток спазмів судин, нормалізуючи діяльність серця.

Прописані препарати потрібно приймати щодня, при цьому пацієнту рекомендується уникати стресових ситуацій, емоційних перевантажень, нервових переживань.

При третього ступеня гіпертензії виписуються ті ж групи ліків, що і при інших стадіях захворювання, але дозування їх збільшується. Ефект від медикаментозного лікування на цій стадії захворювання невеликий, тому пацієнти повинні пити таблетки все життя. При тяжкій гіпертензії потрібне хірургічне втручання. У цьому випадку нерідко застосовують методику терапії стовбуровими клітинами.

При лікуванні гіпертонії лікар повинен спільно проводити терапію супутніх захворювань і ускладнень головного недуги. Тому рекомендується регулярно відвідувати лікаря для можливої корекції лікування, а також для спостереження за станом пацієнта.

Харчування при гіпертонії

Невід’ємною частиною лікування виступає дієта, при якій обмежують вживання солі і жирної їжі. Також необхідні помірні фізичні навантаження, рухова активність.

Необхідно включити в раціон нежирний сир, сироватку або кисле молоко, варену яловичину, лимони, а також бобові. Ці продукти мають властивість виводити шкідливі речовини з організму. Не можна вживати солоні, гострі, копчені та пряні страви, кофеїн, алкоголь, так як вони сприяють підвищенню кров’яного тиску.

Сіль особливо шкідлива для організму при гіпертонічній хворобі. Рекомендується зовсім прибрати сільничку зі столу і не досолювати страви під час їжі. У готових продуктах вже міститься то кількість солі, що нам необхідно на добу.

Деякі медики рекомендують застосовувати імбир, який наділений багатьма лікувальними властивостями. Цей продукт додають в чай, десерти, він сприяє розрідженню крові і розслабленню м’язів біля судин.

Також рекомендується більшу частину часу проводити на свіжому повітрі, здійснювати піші прогулянки, стежити за своєю вагою, займатися фізкультурою.

Прогноз і профілактика

Прогноз гіпертонічної хвороби залежить від стадії її розвитку і перебігу. Гіпертензія 3 ступеня, яка протікає з ускладненнями, має несприятливі прогнози. У цьому випадку ризик розвитку інфаркту, інсульту, серцевої недостатності та смерті дуже високий. Погані прогнози мають пацієнти, які захворіли на гіпертонію в молодому віці. Регулярне вживання медикаментів та дотримання всіх рекомендацій лікаря здатне уповільнити прогресування захворювання. У деяких випадках людині присвоюється інвалідність, він буде змушений вживати медикаменти все своє життя.

З метою профілактики необхідно виключити провокуючі фактори, особливо це актуально для тих, хто має спадкову схильність до захворювання. Важливо стежити за своїм кров’яним тиском, при збільшенні його показників тривалий період часу рекомендується звернутися до лікаря.

Нерідко при тяжких формах гіпертензії людині присвоюється інвалідність, при якій протипоказана трудова діяльність. При легкій формі захворювання пацієнт знаходиться під спостереженням лікаря.

Профілактичні заходи повинні включати помірну фізичну активність для підтримання судинного тонусу, дотримання режиму харчування, сну і неспання, контроль своєї ваги, виключення шкідливих звичок, регулярні аналізи на рівень глюкози, самостійне вимірювання тиску, проведення два рази на рік, ЕКГ.

Правильний підхід до методів профілактики дозволяє знизити ризик розвитку негативних наслідків, а також зберегти життя пацієнта.