Гонорея: симптоми, ознаки, діагностика та схема лікування

Кучер В.Г.

Гонорея – це венеричне інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Його збудником є гонококи, паразитують, як правило, на слизових оболонках. На жаль, рідкісним захворювання не є. Які його симптоми? У чому виявляються основні ознаки? Які наслідки можуть бути? Що передбачає діагностика, і чим лікують це захворювання? Про це і багато чому іншому зараз мова і піде.

Симптоми у чоловіків

Ознаки гонореї не з’являються відразу після зараження. Їм передує безсимптомний період. Та й саме зараження відбувається поетапно – спочатку збудник закріплюється біля гирла уретри, потім потрапляє всередину клітин слизової оболонки, потім розмножується. Лише потім з’являються перші ознаки та симптоми гонореї у чоловіків.

Інкубаційний період зазвичай становить 3-5 днів. Проте в деяких випадках він досягає двох тижнів.

До загальних симптомів можна віднести:

  • Неприємні відчуття по ходу уретри, які швидко змінюються печінням і сверблячкою.
  • Слизові або гнійні виділення біло-жовтого кольору.
  • Почервоніння і набряк губок уретри на голівці статевого члена.
  • Підвищення температури і поява неспецифічних ознак загальної інтоксикації.
  • Хворобливі полюції вночі.

Треба відзначити, що перші ознаки та симптоми гонореї у чоловіків наростають дуже швидко. Через тиждень після перших тривожних сигналів вони стають нестерпними. І якщо спочатку генетично було непостійним і з’являлося лише після сечовипускання або натискання на головку, то потім воно просто не припиняється.

Однак потім симптоми різко притупляються. Або йдуть внаслідок безсистемного, самовільного прийому антибіотиків. Це не означає, що настало одужання. Симптоми просто стираються, але процес розвитку захворювання триває. Воно знаходить хронічну форму, і вилікувати його стає вкрай важко.

Ускладнення у чоловіків

Якщо вчасно не почати лікування симптомів гонореї, то виникнуть великі проблеми зі здоров’ям. За кілька тижнів інфекція пошириться по стінок уретри аж до простати, сечового міхура і сім’явиносних канальців. Внаслідок цього з’являється:

  • Простатит. Запальне ураження передміхурової залози. Симптоми: температура 39 °C, головні болі, озноб, нудота, ломота в тілі і слабкість, неприємні відчуття в промежині і в нижній частині живота, хворобливе сечовипускання і сім’явивергання.
  • Цистит. Інфекційне захворювання нижнього відділу сечовивідних шляхів. Симптоми: болі в нижній частині живота, часті позиви в туалет, не проходить відчуття повного сечового міхура, поява в урині гною, крові і слизу
  • Гонорейний епідидиміт. Запалення придатка яєчка. Симптоми: почервоніла і набрякла шкіра мошонки, при пальпації болюча.
  • Уретрит. Запальний процес на слизовій уретри. Симптоми: гнійні виділення жовто-зеленого кольору, постійно підвищена до 38 °C температура, набряклість та свербіж уретри, печіння і біль в процесі сечовипускання.

Крім перерахованого, часто у чоловіків з’являється сепсис, вогнища запалення в інших органах, ураження серцевих клапанів. Також захворювання може призвести до звуження уретри, хронічного простатиту і безпліддя. Тому вкрай важливо вчасно звернути увагу на перші симптоми гонореї і звернутися до венеролога.

Симптоми у жінок

Тепер можна приділити увагу і їм. Як проявляється гонорея у жінок? Симптоми, як і у випадку з чоловіками, не дають про себе знати одразу.

Інфекція спочатку поширюється – після потрапляння в статеві органи, вона атакує шийку матки, а потім труби, яєчники, слизову оболонку і іноді навіть очеревину. У рідкісних випадках трипер зачіпає пряму кишку і горло. Відбувається це із-за анального і орального сексу відповідно.

Що ж, ось які відзначаються у жінок симптоми гонореї:

  • Виділення жовтого або білого кольору. Вони густі і мають неприємний запах.
  • Свербіж і печіння в області промежини і піхви. При огляді виявляється набряклість шийки матки, яка стає яскравого червоного кольору.
  • Запалення придатків і матки. Жінку при цьому турбують болі в нижній частині живота і гнійні виділення з домішкою крові.
  • Підвищена температура, що супроводжується зниженням апетиту, нудотою і слабкістю.
  • Інфікування сечовипускального каналу. Проявляється у хворобливому і частому сечовипусканні.
  • Болі під час дефекації, свербіння і печіння в області анального отвору.
  • Неприємні відчуття в горлі, збільшені мигдалини і симптоми, що нагадують ангіну.

При хронічній гонореї у жінок симптоми і перші ознаки точно так само, як і у чоловіків, стираються. Але періодично про себе дають знати болі в нижній частині живота, піхвові виділення і болі в області попереку.

Ускладнення у жінок

Їх не можна обійти увагою. Важливо вчасно помітити ознаки і симптоми гонореї у жінок, тому що від ігнорування захворювання можуть бути дуже серйозні наслідки. До таких відносять:

  • Тубоовариальный абсцес. В матковій трубі накопичується гній, згодом проникає в яєчник.
  • Запалення статевих губ. З-за цього, до речі, статевий акт стає неможливим, так як біль нестерпна.
  • Непроходящие болі в тазової області.
  • Запалення органів малого тазу. Це призводить до безпліддя.
  • Перигепатит. Виявляється у запаленні капсули печінки і парієтальної очеревини, що прилягає до неї.
  • Висока вірогідність викидня у вагітних або передача йому гонореї під час пологів.
  • Бартолініт. Виявляється у запаленні знаходяться напередодні піхви парних залоз.
  • Ерозія шийки матки.
  • Зниження статевого потягу (фригідність).
  • Порушення менструального циклу.
  • Ураження суглобів.

З плином часу зневажена інфекція поширюється в органах малого тазу. З-за цього виникає запалення маткових придатків, аднексит та інші супутні захворювання. У найбільш важких і запущених випадках виникає ураження головного мозку, серця, а також перитоніт.

У дітей

Як вже було сказано вище, гонорея – це захворювання, яке передається статевим шляхом. На жаль, воно часто діагностується у підлітків, що рано почали статеве життя і нехтують контрацепцією. Але зараз хотілося б розглянути випадки, коли зараження виявляється у дітей маленького віку, і не внаслідок сексуального контакту.

Зараження може відбутися при виході немовляти на світ по родових шляхах. Якщо у його матері гонорея, яку вона не вилікувала, то є величезний ризик того, що це відбудеться. Адже гонокок знаходиться на слизовій статевих органів, через які проходить плід.

Також зараження може відбутися побутовим способом. Йому схильні в основному дівчатка. Згідно зі статистикою, серед них захворювання, отримане таким чином, зустрічається в 10-15 разів частіше, ніж у хлопчиків. Відбувається це через недотримання правил гігієни або контакту дитини з речами дорослих, на яких залишилася інфекція.

Лікування дітей здійснюється за тими ж принципами, які дотримуються при проходженні терапії пацієнтами старшого віку. Але особлива увага приділяється дозування. Організм дитини набагато більш слабкий, ніж у дорослого, і важливо, щоб прийом антибіотиків та інших препаратів не приніс йому шкоди.

Діагностика

Тільки лікар може підказати, ніж лікувати симптоми гонореї і саме захворювання. Але перед призначенням терапії обов’язково проводиться діагностика, тому що зовнішнє обстеження – не гарантія для поставленого діагнозу.

Цікаве:  Печіння в шлунку: причини і лікування

Після візуального огляду та усного лікарського опитування людині потрібно буде пройти кілька етапів. У них включається бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження, а також епідеміологічний анамнез. Також обов’язково проходження молекулярно-біологічних тестів. До них відноситься полімеразна ланцюгова реакція, аналіз крові і ген-проба.

Якщо виражатися простою мовою, то перелічені методи мають на увазі дослідження в лабораторних умовах зданого пацієнтом біологічного матеріалу – крові і мазка. Це тривалий і трудомісткий процес. Полімеразна ланцюгова реакція, наприклад, віднімає від 24 до 100 годин. Саме тому треба звернутися до лікаря якомога раніше, відразу після прояву перших симптомів гонореї.

У чоловіків і жінок діагностика проходить за одним і тим же принципам. Різниця лише в тому, що в одних мазок береться з уретри, а в інших – з піхви.

Схема лікування

Вище було багато сказано про ознаки та симптоми гонореї, а також про діагностиці. Нижче будуть перераховані препарати, які призначаються для усунення захворювання, а поки можна поговорити про схему лікування.

Ось що включає в себе програма терапії:

  • Прийом антибактеріальних препаратів. Як правило, це фторхінолони або цефалоспорини, які пацієнтові доводиться пити протягом декількох днів. Тривалість курсу визначається лікарем.
  • Прийом антибіотиків, які знищують гонокок. Паралельно обов’язково пити «Трихопол» – противопротозойный препарат з антибактеріальною активністю. Це ефективне лікування при хронічній формі захворювання. Курс становить 10 днів.
  • Якщо крім гонореї вдалося виявити наявність хламідій в організмі, потрібно приймати тетрацикліни і макроліди. Схеми прийому завжди складаються індивідуально.
  • Вживання протигрибкових засобів на перший, четвертий та сьомий день після призначення лікування. Це необхідно для профілактики кандидозу.
  • Вживання «Бифиформа» або «Энтерола» після завершення курсу антибіотиків. Це потрібно для профілактики дисбактеріозу кишечника. Даний курс триває 2 тижні.
  • Місцеве лікування. Передбачає зрошення антисептиками. Для жінок ще необхідно користування вагінальними свічками і вживання особливих препаратів (наприклад, «Эпиген інтим»), оскільки це сприяє відновленню піхвової мікрофлори.

Треба розуміти, що лікування призначає лише лікар. Особливу обережність слід проявляти «нетиповим» пацієнтам – вагітним, наприклад. Їм і зовсім показано щадне лікування, що припускає низкодозированные внутрішньом’язові ін’єкції спектиномицина або цефтріаксону.

Препарати

Вище було багато сказано про симптоми хронічної гонореї. Тепер варто перерахувати медикаменти, яких призначає пацієнтам для лікування даного захворювання. Як правило, лікарі прописують такі препарати:

  • “Норфлоксацин”. Чинить бактерицидну дію, знищує провокують захворювання мікроорганізми, пригнічує ДНК-гіразу, а також порушує процес суперспіралізації ДНК.
  • “Ципрофлоксацин”. Надає ідентичні дії, але також пригнічує синтезбактериальной ДНК.
  • “Офлоксацин”. Блокує фермент ДНК-гірази в заражених інфекцією клітинах.
  • “Ломефлоксацин”. Крім перерахованих вище дій також виробляє протитуберкульозний ефект.
  • “Цефтріаксон”. Порушує так звану перехресну зшивку, яка забезпечує міцність і ригідність паразитуючих мікроорганізмів.
  • “Пефлоксацин”. Надає раніше перераховані дії, але також впливає на синтез білків бактерій і РНК. Руйнує паразитують мікроорганізми, що знаходяться в стадії спокою, так і зростання.
  • “Азитроміцин”. Антибіотик широкого спектру дії. Руйнує як внутрішньоклітинні, так і позаклітинні збудники.

Тривалість прийому перерахованих препаратів варіюється від 3 до 7 днів.

Якщо були виявлені симптоми хронічної гонореї у жінки або чоловіки, то призначають більш серйозні медикаменти та процедури. Людині доводиться робити промивання сечовипускального каналу, ін’єкції імуномодулюючих препаратів, пити біогенні стимулятори і проходити фізіотерапію (ультразвук, електрофорез, фонофорез). Прописують прийом таких ферментів:

  • Рибонуклеаза.
  • Стрептокіназа.
  • Хімотрипсин.
  • Лідаза.
  • Авелізін.
  • Трипсин.

І це лише малий перелік того, що включає в себе процес лікування симптомів гонореї. Трипер – складне захворювання. Лише лікар може підібрати найбільш відповідні та ефективні препарати для пацієнта, враховуючи його фізіологічні особливості та характер перебігу недуги. Самолікуванням можна лише нашкодити, адже всі перераховані препарати мають протипоказання і можуть викликати серйозні побічні ефекти.

Народні засоби

Найбільш вірний і надійний спосіб позбавлення від симптомів гонореї – це вживання медикаментів та проходження перерахованих вище процедур. Але і народні засоби можуть стати непоганою супутньою терапією. Ось деякі рецепти:

  • У рівних пропорціях змішати березові листя, корінь солодки голої, мучниці і кукурудзяні рильця. 2 ст. л. отриманого збору засипати в термос і залити двома склянками окропу. Дати 30 хвилин настоятися, а потім процідити. Пити тричі на день по 1 ст. л.
  • Ретельно змішати дрібно порізаний, очищений від шкірки свіжий лимон, 50 грам тертого імбирного кореня і 5 ст. л. меду. Відправити в холодильник. Додавати в теплий, не гарячий чай по 1-2 ч. л. та пити кожен день.
  • Третину склянки подрібненого листя брусниці залити окропом (близько 0.6 л). Дати годину настоятися. Потім процідити. Пити по 2 ст. л. щодня.
  • У рівних пропорціях змішати коріння кульбаби, подрібнені плоди ялівцю і березові листя. 1 ст. л. збору залити окропом (250 мл), закрити кришкою і укутати. Через півгодини процідити. Пити по десертній ложці за 15 хвилин до їжі.
  • Половину чайної ложки китайського лимонника залити крутим окропом (250 мл). закрити кришкою і відправити на 30 хвилин в тепло. Отриманий обсяг розділити на три порції. Кожну з них брати з однаковим часовим проміжком, попередньо додавши в нього ложку натурального меду.
  • Взяти 1.5 ст. л. сушеного лопуха і залити окропом (250 мл). Відправити на повільний вогонь нудитися протягом 15 хвилин. Отриманий відвар процідити, долити таку ж кількість води, дати 30 хвилин настоятися. Отриманий обсяг випивати в три прийоми – вранці, вдень і ввечері.

Це лише деякі популярні рецепти. Існує ще безліч народних засобів, що допомагають впоратися з симптомами гонореї, але перед тим, як приготувати і використовувати яке-небудь з них, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Профілактика

Про це – наостанок. Щоб уникнути зіткнення з симптомами гонореї, необхідно:

  • Бути поінформованим про шляхи зараження, а також про перші ознаки ІПСШ та методи їх попередження.
  • Дотримуватися інтимну гігієну. Уникати носіння незручного і синтетичного білизни, а також використання сильно «хімічних» коштів для душу.
  • Відмовитися від випадкових інтимних зв’язків. Користуватися презервативами. Від них можна відмовитися лише в тому випадку, якщо секс відбувається лише з одним партнером, є чистим і вірним.
  • Проходити регулярні огляди у венеролога.
  • Відразу ж записуватися на прийом до лікаря, якщо в області статевих органів з’являються неприємні симптоми.

Не варто приймати медикаменти в профілактичних цілях. Це недоцільно, так і зловживання препаратами може нашкодити організму.