Рідинний режим
Вживання води зазвичай збільшують. Це необхідно для виведення шкідливих речовин, які з’являються при запаленні і загибелі мікробів. У той же час в сечі дитини повинна бути визначена концентрація антибіотика, а тому необхідно уточнити у лікаря, яку кількість рідини в добу необхідно випити дитині. Призначають журавлинний або брусничний морс, відвар кураги, груш, настій шипшини.
Як не допустити розвитку хронічної форми пієлонефриту?
Перш за все, чітко виконувати всі призначення лікаря, в тому числі і після виписки із стаціонару. Ця умова є обов’язковою при даному захворюванні.
Існує Протокол лікування гострого пієлонефриту у дітей, де досить докладно описані основні лікувальні засоби, відповідно до яких необхідно лікувати дитину, і їх дотримується лікар.
Ще один важливий момент – усунення чинників, що провокують захворювання. Для цього необхідно зміцнювати захисні сили організму, дотримання режиму сну і відпочинку, що більше стосується дітей старшого віку і підлітків. Дітям з порушенням обміну речовин разом з дієтою дуже важливо дотримуватися водного режиму, вживати достатню кількість рідини. Питання ліквідації хронічних вогнищ інфекції є актуальним в будь-якому віці. У разі вроджених захворювань, які викликають застій сечі, питання вирішується індивідуально з кожним пацієнтом.
Дитину звільняють від занять фізкультурою в загальній групі на 6-12 місяців. Ці рекомендації досить умовні, так як залежать і від причин пієлонефриту, і від його протікання або результатів лікування. Проведення профілактичних щеплень тимчасово відкладається мінімум на 6 місяців, далі питання вирішується із залученням лікарів-спеціалістів.
