Приміська торгівля
В ті часи Невська перспектива – нинішній Невський проспект – не був центром Північної Пальміри. І заради пожежної безпеки торгові ряди перенесли на межу міста «на порожнє місце… від Поліцейської канцелярії, ідучи до Невського монастиря по праву сторону перспективною дороги, а на тому новому ринку місця Санктпетербургским купецким людям відводити … з загальної згоди, полинейно, в чому якої лінії торгувати» (Малиновський К. В., «Санкт-Петербург XVII століття», стор 275).
Так було визначено місце для Великого Гостиного двору Санкт-Петербурга – найвизначнішого з усіх, адже раніше тут була березовий гай, через вирубку якої Петро I стратив кількох користолюбець. Сучасний Великий Гостинний двір в Санкт-Петербурзі – одна з центральних станцій метрополітену і дивно збережена будівля XVII століття.
Будівля будувалося досить довго. Росія, яка перебуває в постійному стані війни з сусідами, які намагалися відкусити собі хоч шматочок земель, не могла знайти в бюджеті достатньо грошей на будівництво кам’яних торгових рядів. А купецтво воліло латати дерев’яні споруди, виправдовуючись тим, що і так все зайнято лавками, так і з будівельниками були проблеми – основна маса майстрів була задіяна на зведенні Смільного монастиря і Зимового палацу.
Будівництво будівлі в стилі класицизму почалася в 1761 році за проектом Ж. Б. Валлен-Деламот Указом Катерини II. Будівництво кілька разів горіла, тому в споруджуваному будинку заборонили використовувати конструкції з дерева.
Остаточно будівництво Гостинного двору Санкт-Петербурга було закінчено в 1785 р. І торгівля закипіла – всього було 147 торгових лавок, де можна було купити товари зі всього світу.
У 1837 році у Великому Гостинному дворі Санкт-Петербурга зусиллями орендували приміщення купців було проведено опалення (пневматична топка) та освітлення за допомогою масляних ліхтарів.
