Холангіт: симптоми, лікування і наслідки

Кучер В.Г.

Діагностика

Виходячи з клінічних проявів даного захворювання, при діагностиці холангіту, як правило, використовуються різні фізикальні, інструментальні та лабораторні методи досліджень.

При огляді пацієнта визначається жовтушність шкірних покривів, стан мови та уражень шкіри. Інформативним також буде дослідження калу і сечі. Кал хворого холангітом характеризується світлим відтінком. Внаслідок потрапляння жовчних ферментів у кров може потемніти сеча (характерний колір пива).

При пальпації спостерігаються сильні болі в правій підреберній частини.

Інструментальні методи, що застосовуються для діагностики холангіту, включають:

  • УЗД і ультрасонографію жовчовивідних шляхів, що дозволяє оцінити зовнішні особливості жовчних шляхів, визначити наявність у них патологій будови, зокрема розширення, а також порушення в печінці.
  • Комп’ютерна томографія, яка використовується для оцінки тих же параметрів, які визначають з допомогою УЗД, за допомогою комп’ютерних зрізів.
  • Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія.
  • Магнітно-резонансна панкреатохолангіографія.
  • Черезшкірна чреспеченочная холангіографія.
  • Дуоденальне зондування.
    • Цікаве:  Чим швидко вилікувати нежить: препарати та народні засоби

    Лабораторні способи діагностики:

  • Загальний аналіз крові.
  • Біохімічна проба печінки.
  • Бактеріологічний посів жовчі.
  • Аналіз калу.

    • Диференціальну діагностику даного захворювання здійснюють, як правило, при наявності наступних патологій:

  • Жовчнокам’яна хвороба.
  • Первинний цироз печінки.
  • Безкам’яного холецистит.
  • Емпієма плеври справа.
  • Правобічна пневмонія.

    • Симптоми і лікування хронічного холангіту тісно пов’язані між собою.

    Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10