Стадії розвитку
Згідно класифікації, хронічна хвороба нирок поділяється на кілька стадій, в залежності від особливості протікання патології. Медики виділяють 5 ступенів:
- латентну;
- компенсовану;
- інтерміттируючую;
- декомпенсована;
- термінальну.
При протіканні першій стадії, хронічна хвороба нирок практично ніяк не проявляється. У хворих немає практично ніяких скарг, крім підвищеної стомлюваності. При проведенні лабораторних аналізів зазначається наявність невеликої кількості білка в сечі.
На другій стадії у пацієнтів спостерігаються всі ті ж ознаки, однак вони виникають набагато частіше. В сечі і крові відзначаються зміни лабораторних показників. Добове виділення сечі знижується.
При протіканні третій стадії відбувається подальше зниження функціонування нирок. В аналізі крові відзначається підвищення рівня сечовини і креатиніну. Загальне самопочуття значно погіршується.
На четвертій стадії відбувається незворотна зміна у функціонуванні нирок. Спостерігаються стійкі набряки, порушується робота серця, виникає шкірний свербіж, розвиваються ерозивні зміни шкіри і слизових.
П’ята ступеня тяжкості хронічної ниркової недостатності характеризується припиненням функціонування цього органу. У крові при цьому спостерігається підвищений вміст сечовини. Крім того, порушується електролітний обмін і виникає уремія. Хворому потрібна постійна очищення крові.
Залежно від класифікації хронічної хвороби нирок, спостерігається характерна для кожного ступеня протікання патології симптоматика. Стадія ураження визначається за такими критеріями як швидкість клубочкової фільтрації та показників білка в сечі. Більша частина хворих навіть не підозрюють про наявність хвороби на початковій стадії та може навіть ігнорувати з’являються ознаки при подальшому прогресуванні захворювання.
