Медикаментозна терапія
В процесі лікування насамперед потрібно нормалізувати тиск, так як воно досить погано впливає на перебіг хвороби. Для корекції такого стану потрібно застосовувати такі препарати:
- блокатори кальцієвих каналів («Фелодилин», «Верапаміл», «Амлодипін»);
- інгібітори АПФ («Каптоприл», «Ренитек», «Еналаприл»);
- блокатори рецепторів («Лозартан», «Валсартан», «Эпросартан»).
В рамках проведення терапії обов’язково потрібно підтримувати нормальний рівень фосфору в крові. Перевищення вмісту цього елемента може спровокувати дуже важкі наслідки для організму:
- швидке прогресування патології;
- підвищення ризику смертності;
- кальцифікація тканин і судин.
Для цього призначають фосфатбиндеры, що володіють здатністю блокувати фосфати в кишечнику. Серед найкращих препаратів можна виділити такі як «Севеламер», «Ренагель». Вони володіють високою результативністю і рідко провокують побічні прояви. Якщо при застосуванні цих засобів не спостерігається поліпшення самопочуття, то додатково призначається вітамін D. Він допомагає нормалізувати метаболізм.
При протіканні хронічної хвороби часто розвивається анемія. Для підвищення гемоглобіну застосовують глюконат заліза, «Еритропоетин». У пацієнтів з підвищеним рівнем холестерину хвороба розвивається набагато швидше, ніж при нормальному метаболізмі. Саме тому їм призначається «Доппельгерц Актив Омега-3», так як він дозволяє стабілізувати рівень ліпідів.
