Хронічний фарингіт може розвиватися як самостійне захворювання, але найчастіше є розвитком недолікованої гострої форми недуги. У загальному випадку, під цією патологією розуміють запальний процес, що вражає лімфовузли глотки і її слизові оболонки. Він відноситься до одних з найбільш поширених ЛОР-захворювань. Найбільш часта зустрічальність відзначається у дітей.
Класифікація фарингіту
Виділяють два види цього захворювання:
- гострий;
- хронічний фарингіт.
Перший вид може розвиватись внаслідок впливу на організм дратівливих речовин, попадання в дихальні шляхи пилу, перегрівання або, навпаки, переохолодження, попадання мікробів або грибів. Він підрозділяється на кілька різновидів:
- травматичний;
- алергічний;
- грибковий;
- бактеріальний;
- вірусний;
- викликаний впливом різних факторів: опроміненням, гарячим пором, хімікатами, окропом.
В хронічній формі виділяють наступні різновиди:
- гіпертрофічний;
- атрофічний;
- катаральний (простий).
Під час перебігу хвороби різні форми можуть поєднуватися, в цьому випадку говорять про змішаний фарингіті.
Причини
Хронічний фарингіт у дорослих і дітей в основному виникає із-за частих і (або) недолікованих гострих форм захворювання.
Основні причини, що сприяють цьому процесу, такі:
- робота на посадах, пов’язаних з високими голосовими навантаженнями (викладачі, диктори, співаки);
- зайнятість на шкідливих виробництвах;
- прийом дуже гарячої або холодної, а також гострої їжі, вдихання або перегрітого переохолодженого повітря, пилу;
- тривале медикаментозне лікування деякими лікарськими засобами, вдихання хімічних випарів, гастроезофагеальний рефлюкс;
- стресові ситуації протягом тривалого тимчасового періоду, авітамінози;
- патології ШКТ: гастроезофагеальна хвороба, холецистит, атрофічний гастрит, панкреатит;
- ендокринні захворювання і гормональні розлади;
- серцева, легенева, ниркова недостатність, цукровий діабет;
- куріння, включаючи його активну і пасивну форми;
- простудні захворювання, які періодично виникають в організмі, що призводять до зниження імунітету.
Хронічний фарингіт в МКБ
У нашій країні МКБ-10 (міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду) введена в 1999 році як нормативний документ обліку захворюваності, причин звернення громадян в медустанови і причин смерті. У ньому зосереджені всі можливі патології різних органів. Не став винятком і хронічний фарингіт. У МКБ-10 він відноситься до X класу «Хвороби органів дихання», розділу «Інші хвороби верхніх дихальних шляхів», йому присвоєно код J31.2.
Симптоми недуги
Найчастіше вони у різних форм схожі. Основними симптомами хронічного фарингіту у дорослих такі:
- невелике підвищення температури може спостерігатися, а може й не зазначатись;
- втома;
- сухий і нав’язливий кашель;
- злегка збільшені лімфовузли спереду, при пальпації відчувається біль;
- неприємні відчуття можуть віддавати в вухо;
- при ковтанні відчувається грудку і першіння;
- сухість в горлі.
Третій і два останніх ознаки присутні при хронічній формі фарингіту практично завжди.
При виникненні його на тлі захворювань ШКТ можуть відчуватися печія і біль у животі. Таким чином, симптоми хронічного фарингіту і лікування дорослих повинні бути взаємопов’язані в залежності від супутніх патологій. Це захворювання має схожі симптоми з деякими іншими простудними захворюваннями. Так, хронічний тонзиліт і фарингіт розрізняються між собою тим, що при першому недугу відзначається динаміка в парних мигдалинах неба, і воно може бути причиною появи інфекції для розвитку останнього захворювання.
Поняття про гранулезной різновиди недуги
При розвитку цього захворювання на задній стінці горла утворюються гранули, до складу яких входять частки лімфоїдної тканини і мертві бактерії, нагадують вузлики. Він характеризується постійним лоскотання або печінням, при ковтанні відчувається давить біль.
Хронічний гранулезный фарингіт може виникати у тих громадян, родичі яких піддавалися впливу несприятливих факторів. Крім перерахованих вище причин, характерних для всіх форм цього захворювання, ця форма може виникати з-за каріозних утворень, аномальної будови носової порожнини, викривленості носової перегородки.
При цьому недугу по стінці горла стікає гній. Якщо у пацієнта виникає кашель, то можуть виникнути напади нудоти і блювоти. Слизові виділення підсихають, в горлі утворюються кірочки. З’являється відчуття стороннього предмета в горлі.
Атрофічна і субатрофическая різновиди захворювання
При першій формі кров’янисті кірочки поступово з’являються на слизовій носоглотки. Вони бліднуть, стоншуються, стають сухими. Поверхня глотки може покритися висохлої слизом.
При гіпертрофічній формі спостерігається набряк слизових, на задній стінці глотки формуються вогнища гіперплазованої лімфоїдної тканини, відзначається гіперемія.
При субатрофическом фарингіті відзначається першіння і відчуття комку в горлі, сухість. Відкашлювання не відбувається, харкотиння не виділяється, йде сухий кашель. Стінка глотки накопичує слиз, з’являються кірки, з ротової порожнини йде неприємний запах. Кашель носить неприємний характер і служить причиною безсоння.
Діагностика
Вона проводиться при зверненні пацієнта до лікаря. При наявності патогена останній виявляється з мазка, здається на бактеріальний посів. Також здійснюється загальний аналіз крові з метою виявлення бактеріального посіву. У разі виникнення ускладнень після хронічного гранульозного фарингіту додатково призначається проведення ларингоскопії.
Огляд горла отоларингологом здійснюється з використанням фарингоскопа при оптимальному освітленні.
У разі необхідності може проводитися ендоскопічне дослідження гортані і глотки, томографія цих органів.
Способи лікування
Для того щоб зрозуміти, як лікувати хронічний фарингіт, потрібно встановити причини, які викликали появу цього захворювання. Якщо патологія протікає в неускладнених формах, то до антибактеріальної терапії не вдаються.
У цьому випадку вдаються до симптоматичному лікуванню, передбачає парові інгаляції, дієту, гаряче питво, прогрівання горла, полоскання. Останні можуть виконуватися антисептичними розчинами. На час лікування необхідно повністю відмовитися від куріння.
Таким чином, симптоми і лікування у дорослих хронічного фарингіту знаходяться у взаємозв’язку.
Прийом антибіотиків
У разі виявлення в якості причини патогенної мікрофлори лікар призначає прийом цих засобів.
Крім основного активного речовини, що входить до складу препарату, антибіотик містять ефірні олії та анестетики для усунення больового синдрому.
При фарингіті призначають такі ліки цієї серії:
“Октенисепт”. З його допомогою борються не тільки з бактеріями, але і вірусами герпесу, грибками та хламідіями. Форма випуску — аерозоль, дія настає через 1 хвилину після застосування і триває протягом однієї години. Препарат відноситься до безпечних, не чинять токсичної дії на організм.
“Биопарокс” — торгова марка лікарської речовини фузафунгин. Має протизапальну та протимікробну активність. В основному використовується при гострому фарингіті у формі аерозолю.
“Гексорал”. Випускають у формі розчину або спрею. Має широке антимікробну і протигрибкову дію. Також забезпечує дезодорування, знеболювання, обволікання. Має антисептичний ефект.
Інші засоби для медикаментозної терапії
При з’ясуванні питання, як вилікувати хронічний фарингіт, одних антибіотиків може виявитися мало.
В цьому випадку застосовують такі засоби:
- “Стрепсілс”.
- “Септолете”.
- “Фарингосепт”. Ці три найменування відносяться до леденцам і пастилкам для розсмоктування — їх переважно призначають при неважких формах захворювання.
- “Йодинол”.
- “Імудон”.
- “Пропосол”.
- “Гексаспрей”.
- “Інгаліпт”
- “Каметон”.
Деякі з цих препаратів можуть викликати алергію, тому їх застосовують обмежено.
Деякі ліки, типу “Себидин”, “Дрилл”, знаходять вузьке використання, оскільки містять хлоргексидин, який токсичний.
Крім цього, горло може полоскаться з використанням фурациліну або слабким розчином перманганату калію.
Використання засобів народної медицини
При визначенні способів, як лікувати хронічний фарингіт, можна скористатися не тільки медикаментозними препаратами традиційної медицини. Непогано можуть допомогти в комплексі з останніми і відвари лікарських трав з антисептичною і протизапальною дією, прогрівання горла, теплові інгаляції, великі обсяги прийому теплої рідини.
Також можна робити трав’яні ванни, в які додають ефірні масла. Для полегшення стану кожні 3 години можна пережовувати гвоздику (по 2 бутона) або полоскати горло солоним теплим розчином, 1 ч. л. солі на 500 мл води.
Настої для інгаляції готують з наступних рослин:
- шавлія;
- подорожник;
- ромашка;
- календула;
- лаванда;
- липовий цвіт;
- м’ята перцева;
- деревій.
Для приготування настою 10 г сухої трави заливають 200 мл окропу, після чого настоюють 1 годину, проціджують, додають 30 мл води для інгаляції.
Задню стінку горла при хронічному фарингіті можна обробляти складом в щоденному режимі, мають наступні компоненти: 1 частина 10% спиртового настою прополісу і 2 частини гліцерину і персикового масла.
Для зняття симптомів запалення беруть 10 г китайського лимонника, по 5 г м’яти, череди, заливають 200 мл води і кип’ятять 3 хвилини на слабкому вогні. Цей склад настоюють протягом години, після чого фільтрують і приймають по 50 мл у теплому вигляді. Для поліпшення смаку можна додати мед.
Також протизапальною дією володіє ромашковий чай. Крім цього, він сприяє пом’якшенню тканин. Його готують наступним чином: на 1 ч. л. подрібненого листя рослини беруть 200 мл окропу, заливають фитомассу, настоюють, проціджують і вживають як пити в теплому вигляді, або використовують як відвар для полоскання.
Схожим дією володіє настій, приготований з рівних частин листя шавлії, смородини і суцвіть ромашки. 10 г цієї суміші заливають однією склянкою води, 5 хвилин кип’ятять і настоюють протягом однієї години. Його в теплому вигляді вживають на ніч, додаючи 3 краплі пихтового масла.
Для пом’якшення подразнення та усунення приступів кашлю готують відвар з шишок хмелю, листя меліси, шавлії, материнки, звіробою, які беруться в рівних пропорціях. На ніч засипають у термос 2 ст. л. цього збору, заливають 500 мл окропу, закривають кришкою і залишають настоюватися протягом всієї ночі. Вранці проціджують і випивають кілька разів на добу по третині склянки або полоскати цим настоєм горло.
Профілактика
Потрібно відмовитися від такої шкідливої звички як куріння. По можливості уникати впливу на організм дратівливих і шкідливих факторів, дотримуватися правильного раціону харчування, зміцнювати імунітет.
Необхідно вчасно усувати стоматологічні проблеми.
Зайву сухість в приміщенні під час опалювального сезону потрібно усувати за допомогою зволожувачів.
При наявності такого захворювання, як гастроезофагеальний рефлюкс, потрібно піднімати узголів’я ліжка на час сну, що дозволить уникнути потрапляння кислого вмісту шлунку в стравохід і виключить подразнення слизової оболонки глотки.
Висновок
Хронічний фарингіт може виникати як самостійне захворювання при часто виникаючих гострих формах або бути продовженням недолеченного недуги. На відміну від останніх, при даної патології рідко спостерігається підвищена температура. Така форма, як хронічний гранулезный фарингіт, може передаватися по спадку, а також при наявності стоматологічних проблем. В якості лікування можуть використовуватися антибіотики, антисептики, льодяники і пастилки для розсмоктування при легких формах, а також фітозасобів.
