Терапія медикаментами
Слід зазначити, що без використання антибіотиків хронічний пієлонефрит у жінок і чоловіків вилікувати неможливо. Тому при виявленні даної стадії прийом антибіотиків намагаються почати відразу ж. Тип препарату буде залежати від чутливості бактерій, які викликали запалення нирок, до антибіотика. Високу ефективність лікування такими медикаментами можна втратити, якщо антибіотики почати приймати занадто пізно або провести неповний курс. Це пов’язано з тим, що з часом кількість бактерій збільшиться, як і зона ураження.
Головна вимога при лікуванні хронічного пієлонефриту до антибіотиків: мінімальна токсичність при максимальній ефективності. Також антибіотик повинен справлятися з більшістю патогенних бактерій.
Для лікування загострень хронічного пієлонефриту використовують такі медикаментозні препарати:
- пеніциліни (“Ампіцилін”, “Оксацилін”, “Сультамициллин”, “Амоксиклав”);
- цефалоспорини (“Цепорін”, “Кефзол”, “Цефепім”, “Цефтріаксон”, “Цефотаксим”, “Цефіксим”);
- налідиксова кислота (“Невіграмон”, “Неграм”);
- аміноглікозиди (“Колимицин”, “Канаміцин”, “Гентаміцин”, “Амікацин”, “Тобраміцин”);
- фторхінолони (“Моксифлоксацин”, “Левофлоксацин”, “Ципринол”, “Офлоксацин”);
- нітрофурани (“Фурадонін”, “Фуразолідон”);
- сульфаніламіди (“Етазол”, “Уросульфан”);
- антиоксиданти (токоферолу ацетат, аскорбінова кислота, ретинол, селен).
Незважаючи на високу ефективність, антибіотики мають ряд побічних ефектів. При виявленні негативної реакції необхідно скоригувати дозування або замінити препарат. Для вибору того чи іншого антибіотика лікар повинен з аналізу сечі з’ясувати, яка кислотність у пацієнта, так як від цього показника залежить ефективність лікування тим чи іншим препаратом.
Антибіотики частіше рекомендують застосовувати строком не менше 2 місяців. Іноді результативною мірою стає чергування першого антибіотика з другим при курсі для кожного по 10 днів. Тривалість лікування антибіотиком для конкретного хворого буде залежати від підсумків досліджень. Вони зводяться до посіву колонії, взятої з ураженого органу, і її вивчення на чутливість до антибіотика. Якщо захворювання запущене і стан хворого важкий, то йому прописують комбінації антибіотиків. Їх приймають як у вигляді таблеток внутрішньо, так і у вигляді ін’єкцій.
