Хтивість – це те, що завжди привертає до себе увагу людей, тому що все ще знаходиться під відносним забороною. Хоча подібні міркування зовсім не до того, щоб дозволити в цьому відношенні все і вся. Але ворога, якщо він, звичайно ворог, треба знати в обличчя. Почнемо з малого і розглянемо словосполучення «хтивий погляд». Крім того, обговоримо статус поняття, яке хвилює багатьох. Воно погане, хороше чи, принаймні, нейтральна?
Значення іменника «хіть»
Нехай читач не хвилюється, тут не буде складнощів. У пошуках відповіді ми звернемося до тлумачного словника. Прикметник – це одне, але треба ж спочатку зрозуміти, що ховається за іменником. Отже, хіть – це «грубо-чуттєве статевий потяг, хтивість».
Якщо розкладати на складові останнє слово у визначенні, то хіть – це захоплення пристрастю. Не секрет, що є люди, які люблять чуттєві насолоди, а є ті, хто до них відноситься не те що байдуже, але спокійно. Так от, традиція говорить, що хтивість засуджується суспільством. Звичайно, в такому відношенні чималу роль зіграла релігія. Варто запам’ятати одну думку: гріх не в тому, щоб бути пристрасним, а в тому, щоб упиватися похіттю.
Самий, мабуть, відомий у цьому відношенні персонаж російської літератури – це Федір Карамазов. Відчуваєте, яке неприємне втілення у похоті і хтивості? Правда, сьогоднішній світ ставиться до похоті терпиміше. Наприклад, сьогодні з похіттю у багатьох асоціюється головний герой «Блудодійній Каліфорнії» Хенк Муді.
А взагалі, XX століття в цьому відношенні багато чого змінив. Спливають імена в чомусь схожі, але в той же час абсолютно різних письменників – Чарльза Буковскі і Генрі Міллера. Хто знайомий з їх творчістю, той розуміє.
