Точно сказати, звідки взялася хвороба Бехчета складно, так як вчені так і не змогли до кінця вивчити етіологію цього захворювання. Відомо тільки, що ключову роль відіграє саме генетична схильність. Найчастіше в групі ризику опиняються чоловіки до 40 років. Розвитку захворювання сприяє знижений імунітет або слабка імунна система людини від народження.
Відомості з історії
З самого початку лікарі не могли діагностувати це захворювання, оскільки воно проявляється за допомогою багатьох симптомів. Наприклад, може виникати гній в очній камері, з’являються маленькі виразки на роговицах очей, а також на статевих органах та у роті. Але в 1937 році турецький лікар-дерматолог з прізвищем Бехчет зміг виділити основні симптоми, які були притаманні для усіх пацієнтів з цією проблемою, після чого виділили цю хворобу в окрему групу, звідси і пішло назву.
Хто перебуває в групі ризику?
Як правило, хвороба зустрічається в азіатських країнах. За статистикою, перше місце по захворюваності займає Туреччина. Якщо брати до уваги відомості щодо Сходу, то в даному випадку хворіють більше чоловіки, ніж жінки, а в Європі вище захворюваність серед жінок.
Найчастіше хвороба починає проявлятися в період від 25 до 30 років. Якщо захворювання вражає організм дитини, то, швидше за все, основний удар припаде на зір малюка, закінчується в основному всі сліпотою.
Коли виникає захворювання?
Сказати, чому саме може виникнути хвороба Бехчета жоден лікар не може, але більшість з них дотримується теорії, що може спровокувати захворювання активний аутоімунний процес, який викликає запалення стінок судин. Основні фактори, які можуть на це вплинути, наступні:
Як тільки патологія починає розвиватися, то в організмі відразу відбуваються відповідні зміни, вони можуть торкнутися навіть аорту і інші великі артерії.
Як розпізнати хворобу?
Треба врахувати, що зміни в усьому організмі можуть вказувати, що у людини розвивається хвороба Бехчета. Симптоми можуть бути наступними:
В залежності від того, який характер носить захворювання, ускладнення. Коли в патологічний процес втягуються суглоби, людина може втратити рухливість, якщо руйнівний процес торкнувся легенів, то у людини може виникнути кашель і кровохаркання. Рідше всього захворювання Бехчета поширюється на нирки, шлунок, кишечник і серце. Варто також враховувати, що при підозрах на хворобу Бехчета симптоми у жінок будуть відрізнятися від симптомів у чоловіків. Захворювання набагато рідше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, і в першу чергу у жінок уражаються статеві органи, на них виникають виразки, так як слизова оболонка дуже ніжна і вразлива.
Як діагностується захворювання?
Якщо виникає підозра на захворювання, лікарі відразу ж проводять повну діагностику. Обстеження обов’язково має бути комплексним. Як тільки пацієнт звернеться до лікаря, то відразу спеціаліст врахує патологічні процеси. Коли розвиваються патології і підозрюється хвороба Бехчета, діагностика повинна бути наступна:
Звичайно, головним спеціалістом є терапевт, саме він може виписати призначення до інших лікарів, це можуть бути: ревматолог, дерматолог, офтальмолог, гінеколог, невролог і імунолог.
За якими критеріями лікар встановлює діагноз?
Щоб поставити діагноз, лікар буде спиратися на наступні критерії:
Досить у людини виділити всього три основних симптому, щоб встановити точний діагноз. Обов’язковою умовою вважається стоматит, якщо ж його немає, то лікар повинен буде перевірити пацієнта і на інші серйозні захворювання, такі як СНІД, артрит, злоякісні ракові пухлини, і виключити червоний вовчак.
Як лікувати хворобу?
Вилікувати хворобу Бехчета до кінця неможливо, так як вона невиліковна. Тому лікарі призначають пацієнтам таке лікування, яке допоможе їм пожити подовше і знизити впливу негативних патологій на організм людини. Коли у хворого виникають серйозні ускладнення, лікування проходить у стаціонарі під наглядом лікарів, після поліпшення можна продовжити лікуватися вдома. Основним шляхом усунення симптомів є медикаментозне лікування.
Хвороба може вразити кілька органів, тому в такому випадку лікарі тісно взаємодіють один з одним і виписують альтернативне лікування препаратами. Припустимо, якщо уражаються великі судини, то всі сили лікарів повинні бути спрямовані на недопущення розвитку тромбозу.
Основна терапія
Як правило, якщо діагностується хвороба Бехчета, лікування може здійснюватися за допомогою двох груп препаратів:
Крім перерахованих вище препаратів, можуть призначатися лікарем знеболюючі засоби, якщо це необхідно для хворої людини.
Коли варто звернутися до лікаря?
Природно, в першу чергу варто звернутися до лікаря, коли проявляються симптоми. Хвороба Бехчета легко розпізнається. Але кожному пацієнту, який вже знає, що хворий, варто пам’ятати основні правила:
Важливо пам’ятати: у разі коли розвивається хвороба Бехчета, лікування народними засобами не зможе дати позитивного результату, його можна використовувати лише як допоміжне, а не основне. Наприклад, для того, щоб зменшити висипання на шкірних покривах, можна готувати спеціальні мазі на травах або ж робити відвар з ромашки і кропиви. Корисними можуть виявитися вітамінізовані чаї на основі чебрецю, м’яти, липи. У будь-якому випадку приймати будь-який засіб, народне воно або медикаментозне, можна з дозволу лікаря, щоб не погіршити стан і без того ослабленого організму.
Ускладнення при захворюванні
Якщо розглядати велику кількість фото, хвороба Бехчета в основному на них представлена у вигляді стоматиту та висипання на шкірних покривах, але це далеко не все, що може статися з організмом людини. Ні в якому разі не можна зневажливо ставитися до такого серйозного захворювання, яке при неправильному лікуванні може давати додаткові ускладнення:
Прогнози лікарів
Статистика вказує на те, що 16% хворих помирає протягом п’яти років після встановлення діагнозу від того, що у них розірвалася легенева артерія або виник тромбоз. 20% пацієнтів помирають, якщо уражається нервова система. В інших випадках може виникнути сліпота. Треба враховувати і той факт, що основні ознаки, коли виникає хвороба Бехчета, симптоми, фото вказують на різні форми захворювання, вони можуть протікати легко і не завдавати істотної шкоди для здоров’я, а можуть протікати в складній формі, і не всім хворим вдається їх перебороти. Серйозні випадки вчені фіксують у пацієнтів у молодому віці, але патології не стають при цьому причиною смерті, найчастіше до неї призводять ускладнення.
Профілактика при захворюванні
Як було сказано вище, фахівці не можуть поки встановити, з яких причин виникає хвороба, тому розробити методи профілактики поки не вдається. Єдиним способом провести хоч якусь профілактику буде можливість не допустити загострення, а для цього хворим варто виконувати такі правила:
Якщо з особливою ощадливістю ставитися до свого здоров’я, то можна буде збільшити період життя хворого, але для цього треба прислухатися не тільки до свого організму, але і до рекомендацій лікуючого лікаря.