Хвороба Рейно: причини, симптоми, діагностика, лікування, клінічні рекомендації

Хвороба Рейно являє собою патологію, що характеризується виникненням ангиотрофоневроза з переважним ураженням артеріол і дрібних артерій і (в більшості випадків верхніх кінцівок, трохи рідше – стоп, ділянок шкіри на носі, підборідді і вухах). Внаслідок цього ураженої ділянка не отримує необхідного харчування з-за істотного зниження обсягу надходить в нього крові. Подібне захворювання у жінок зустрічається в кілька разів частіше, ніж у чоловіків, переважно це відбувається в молодому або середньому віці.

Синдром Рейно є феноменом, при якому час від часу виникає оборотний спазм судин в пальцях рук і ніг у вигляді відповідної реакції на стресову ситуацію або переохолодження.

Основні причини виникнення даної патології

Відсоток спадкової схильності до хвороби Рейно досить невеликий, і становить близько 5 % всіх випадків. Найбільш часта локалізація захворювання – це периферичні області кінцівок – ступні ніг і кисті рук. Ураження цих ділянок найчастіше відбувається симетрично.

Основними причинами розвитку даного захворювання є:

Серед основних факторів (причин) хвороби Рейно вважається вплив низьких температур. У деяких людей навіть короткочасне епізодичне вплив холоду і підвищеної вологості можуть викликати розвиток даної хвороби.

Травми. В якості причин захворювання дуже небезпечні фізичні травми, до яких відноситься здавлення кінцівок, надмірні та інтенсивні навантаження, а також травми, які пов’язані з впливом різноманітних хімічних речовин.

Ревматичні патології, такі як вузликовий періартрит (запальний процес в сухожиллях), ревматоїдний артрит (захворювання суглобів), склеродермія, системний червоний вовчак.

Ще однією причиною виникнення хвороби Рейно є сильні емоційні переживання. Існують наукові дані, що свідчать про те, що близько половини хворих страждали даним синдромом з-за психоемоційних перевантажень.

Порушення функцій внутрішніх органів, а також деякі ендокринні захворювання, такі як гіпотиреоз і феохромоцитома.

Синдром Дауна.

Прийом деяких медикаментозних засобів також може стати причиною поява подібного синдрому. Це відноситься до лікарських препаратів, що надають виражену судинозвужувальну дію. Найчастіше подібні медикаменти використовуються для лікування артеріальної гіпертензії і мігрені.

Розглянемо симптоми хвороби Рейно.

Симптоматика

Дане захворювання протікає у вигляді нападів, кожен з яких складається, як правило, з трьох етапів:

Спазм судин верхніх або нижніх кінцівок. Пальці при цьому стають холодними і блідими, може виникати больовий синдром.

Біль починає різко посилюватися, шкіра кінцівок набуває синюшний відтінок, виступає холодний піт.

На наступному етапі інтенсивність спазму різко знижується, шкіра теплішає і повертається нормальний її колір. Функції кінцівок відновлюються.

Симптоми хвороби Рейно, що зачіпають забарвлення шкіри, розвиваються поступово. Спочатку виникає характерна блідість, вираженість якої залежить від ступеня спазму судин. Найчастіше дана фаза супроводжується больовими відчуттями, які присутні, як правило, у всіх фазах, проте найбільш виражені в першій, коли пальці кінцівок бліді.

У деяких пацієнтів напади можуть виникати кілька разів в добу, в інших – раз у кілька місяців. Прогресування даного захворювання призводить до подовження тривалості нападів приблизно до години, а також до їх почастішання і раптового виникнення без особливих причин. У проміжках між ними стопи і кисті холодні, ціанотичні, вологі.

На що скаржаться хворі?

Частота порушення функцій нервової системи при хворобі Рейно спостерігається приблизно в половині випадків. Хворі при цьому скаржаться на такі стани:

• постійний головний біль;
• важкість у скронях;
• біль в спині і кінцівках;
• порушення координації рухів.
  

Стадії хвороби Рейно

Протягом патології підрозділяється на три основні стадії: ангиоспастическую, ангиопаралитическую і атрофопаралитическую.

На першій стадії спостерігається виникнення короткочасних нападів оніміння шкірного покриву, зниження температури в областях поразки і збліднення шкіри з подальшим виникненням болю. Після нападу візуальні зміни на даних ділянках не спостерігаються.

На другій стадії до переліченим ознаками додаються деякі інші симптоми захворювання. Колір шкіри починає набувати синюшний відтінок, забарвлення шкірного покриву стає «мармуровою», можливо також поява набряклості, особливо на уражених ділянках. Больовий синдром під час нападу стає більш інтенсивним і вираженим.

Тривалість обох стадій складає в середньому від трьох до п’яти років. При розвитку патологічного процесу часто можна спостерігати симптоми всіх трьох стадій одночасно.

На третій стадії патології з’являється схильність до формування виразок і панариціїв, аж до омертвіння шкіри і м’яких тканин фаланг.

Ось чим небезпечна хвороба Рейно.

Що рекомендується при хворобі?

При розвитку такої патології вкрай важливо усунути фактори, що сприяють виникненню хвороби. Якщо причиною її виникнення професійна діяльність, її слід змінити чи скоригувати.

Людям з даною патологією протипоказано займатися роботами, які пов’язані c переохолодженням кінцівок, точними рухами пальців рук, контактами з різноманітними хімічними речовинами. До якого лікаря звернутися при хворобі Рейно?

Діагностування патологічного явища

При підозрі на розвиток хвороби необхідно звернутись до такого фахівця як ангиолог, однак діагностикою і лікуванням таких захворювань займається також ревматолог. Додатково може знадобитися консультація судинного хірурга і кардіолога.

У чому полягає діагностика хвороби Рейно?

Головним діагностичним критерієм при виникненні даної патології є стійкий спазм судин шкірного покриву. Відмітною ознакою такого спазму є те, що при зігріванні кровообіг у кінцівках не відновлюється, вони як і раніше залишаються блідими і холодними.

При діагностичному обстеженні пацієнтів з хворобою Рейно (за МКХ – 10 – код I73.0.) слід спочатку встановити, чи не є такий феномен конституціональними особливостями периферичної циркуляції крові, тобто природною фізіологічною реакцією під впливом низьких температур різної інтенсивності.

Обов’язковими при діагностиці також є наступні лабораторні дослідження:

Загальний аналіз крові.

Розгорнута коагулограма, властивості еритроцитів і тромбоцитів, рівень фібриногену.

Аналізи на с-реактивний білок загальний та, глобулінові фракції і альбумін.

На сучасному етапі розвитку медичної науки спеціалістами відзначена висока ефективність нової методики діагностування хвороби Рейно – широкопольной капіляроскопії нігтьового ложа. Подібний метод володіє точністю діагностики даного захворювання.

Остаточний діагноз може бути встановлений тільки після отримання результатів ретельного інструментального та лабораторного обстеження. Якщо у пацієнта не виявлено супутніх захворювань, які могли стати причиною виникнення симптомокомплексу недуги, встановлюється відповідний діагноз.

Лікування хвороби Рейно має бути своєчасним.

Лікувальні методики

Терапія пацієнтів представляє деякі труднощі, які пов’язані, як правило, з необхідністю виявлення конкретної причини, що спровокувала подібний синдром, тому рішення про те, як лікувати це захворювання, а точніше, яким способом правильніше це робити, щоб домогтися найбільшої ефективності, обговорюється з різних точок зору.

У випадках, коли визначено первинне виникнення даної патології, терапія хворих повинна включати лікування основної патології та спостереження у відповідного спеціаліста.

Клінічні рекомендації при хворобі Рейно повинні строго дотримуватися.

Лікування є, як правило, симптоматичним і включає в себе застосування наступних лікарських засобів:

• загальнозміцнюючі медикаментозні препарати;
• спазмолітики;
• анальгетики;
• медикаменти, нормалізують гормональний фон організму.

На першій і другій стадіях захворювання лікарська терапія включає також засоби, які знижують густину крові, наприклад, «Дипіридамол» або «Курантил».

З фізіотерапевтичних процедур можливе застосування:

• електросну;
• електричної стимуляції лобово-скроневих зон в головному мозку;
• діадинамічних струмів або ультразвуку на поперекові і шийні симпатичні вузли;
• електрофорезу із заспокійливими медикаментами і спазмолітиками;
• магнітотерапії.
  

На третій стадії розвитку патологічного процесу при хворобі Рейно, яка характеризується розвитком виразкових уражень шкіри та некрозу її ділянок, призначається ранозаживляющая терапія. Лікування патології може тривати дуже довго, іноді роками, аж до того періоду, коли виникнення ангіоспазмів не перестає реагувати на використання судинорозширювальних препаратів.

Одним з важливих складових терапії хвороби Рейно вважається обмеження контактів пацієнта з різними провокуючими факторами. При підвищених емоційних навантаженнях слід призначати пацієнту заспокійливі медикаментозні препарати. У випадках неможливості виключення контактів з холодною і вологою середовищем хворим рекомендується одягатися тепліше, ніж зазвичай, і особливо утеплювати стопи і кисті рук.

Оперативні методи терапії полягають у проведенні симпатектомії, яка характеризується штучним перериванням потоків патологічних імпульсів, які приводять до спазмів судин в деяких ділянках вегетативної нервової системи, що несе відповідальність за стан тонусу дрібних кровоносних судин.

Харчування

Дієта при виникненні даної патології збігається з раціоном харчування пацієнтів, які страждають атеросклерозом кінцівок. При хворобі Рейно слід максимально виключити з раціону жирну їжу – копченості, ковбаси, жирні сорти м’яса, стегенця птиці, майонез, сметану, жирний сир.

У продуктах повинно зберігатися велика кількість вітамінів групи В, вітаміну С і рутина, які сприяють зміцненню судинних стінок і підвищення їх еластичності, що допомагає їм адекватно реагувати на перепади температур в навколишньому середовищі.

Рекомендується також вживати велику кількість фруктів і овочів в будь-якому вигляді. Крім того, що вони вважаються джерелом вітамінів, ці продукти багаті клітковиною, яка є джерелом живлення для корисних мікроорганізмів, що мешкають на слизовій кишечника, внаслідок чого утворюється багато енергії, яка зігріває тіло.

Яке ще лікування хвороби Рейно буде ефективним?

Народні методи терапії захворювання

При виникненні патології використовують різноманітні народні рецепти, які при даному захворюванні мають не менш високу ефективність, ніж медикаментозні препарати.

Наприклад, хорошим ефектом володіють ялицеві ванни. При цьому вода у ванні не повинна бути занадто гарячою. До неї додається ялицеве масло, а також будь-які інші олії, які мають заспокійливу і судинорозширювальним ефектом. Час прийому такої ванни складає не більше п’ятнадцяти хвилин.

Існує також сибірський рецепт лікування подібного синдрому – з’їдати натщесерце шматочок хліба з декількома краплями пихтового масла.

Лікування хвороби Рейно народними засобами повинно проводитися під контролем лікаря.

Доцільним також є такий народний рецепт: взяти декілька аркушів рослини алое (бажано, щоб йому було не менше трьох років), подрібнити їх і віджати сік. Після цього необхідно приготувати марлеву пов’язку, просочити її соком алое і накладати на уражені ділянки тіла на кілька годин. Щоб підвищити позитивний ефект від даної процедури, рекомендується попереднє проведення масажу кінцівок.

Щоб легше перенести раптові напади даного захворювання можна використовувати м’які масажі, зігріваючі напої та вовняну тканину, яку обертають онімілі кінцівки.

Препарати при хворобі Рейно

При даній патології найбільшою популярністю користуються такі медикаментозні препарати, які призначаються фахівцями не тільки безпосередньо в момент нападу захворювання, але і для системного лікування:

«Актовегін» – ліки-антігипоксант, який надає три види ефекту: нейропротективний, метаболічний і микроциркуляторный. Медикамент підвищує поглинання тканинами кисню, позитивно впливає на транспортування і утилізацію глюкози, покращує енергетичний метаболізм клітин і зменшує утворення лактату при ішемії. Крім того, цей засіб перешкоджає виникненню апоптозу, який індукується бета-амілоїд. Позитивним ефектом від застосування медикаменту є збільшення швидкості потоку крові в капілярах, зменшення перикапиллярных зон, зниження міогенного тонусу артеріол і судинних сфінктерів, а також ступеня шунтуючого артериоловенулярного кровотоку.

«Мідокалм» – медикамент, який представляє собою міорелаксант центральної дії. Дане ліки має місцевоанестезуючу та мембраностабілізуючою дією, гальмує проходження імпульсів рухових нейронів і первинних аферентних волокон, що сприяє блокування спинномозкових синаптичних рефлексів, гальмує виділення медіаторів шляхом гальмування надходження кальцію в синапси. Медикамент також підсилює периферичний кровотік.

«Серміон» – лікарський засіб, що покращує периферичний і мозковий кровообіг, що, крім цього, є альфа-адреноблокатором. Покращує гемодинамічні та метаболічні процеси, знижує агрегацію тромбоцитів і нормалізує реологічні властивості крові, покращує швидкість кровотоку в кінцівках, надає адреноблокуючу дію і впливає на нейротрансмиттерные церебральні системи, збільшуючи їх активність, сприяє поліпшенню когнітивних процесів.

Дані медикаменти широко застосовуються при системній терапії і профілактики хвороби Рейно, значно знижуючи частоту патологічних нападів і прояв основних симптомів даного захворювання. Не запускайте хворобу, обов’язково при перших симптомах зверніться до фахівця для надання кваліфікованої допомоги.