Інсульт лівого боку – особливості, причини, наслідки та особливості відновлення

Які можуть бути наслідки

Після раніше перенесеного ішемічного інсульту лівої сторони наслідки можуть бути самими різними. Все залежить від ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу, віку пацієнта та швидкості надання першої допомоги пацієнту. Додатковий вплив надає загальне самопочуття пацієнта. При наявності хвороб судин і серця ймовірність коми, інвалідності і смерті різко підвищується. Серед основних наслідків інсульту лівої сторони мозку можна виділити:

  • параліч правої частини тулуба;
  • порушення просторового сприйняття;
  • порушення пам’яті;
  • погіршення зору і слуху;
  • ослаблення розумових здібностей.

Дуже часто у людини після інсульту буває паралізована права сторона тіла. Подібний прояв виникає в результаті підвищення тонусу м’язів. Подібний стан може проявлятися у вигляді втрати чутливості на окремих частинах правої сторони, періодичного оніміння кінцівок, а також асиметрії особи. Найчастіше подібне прояв цілком оборотно і ступінь відновлення залежить від якості реабілітації.

Незалежно від виду і типу інсульту у потерпілого найчастіше відзначається порушення координації. При ураженні лівої півкулі додатково спостерігається неадекватне сприйняття простору. Людина втрачає здатність правильно розпізнавати предмети і їх віддаленість. Це значно ускладнює процес догляду за собою.

Цікаве:  Зміщення хребців: причини, симптоми, діагностика і методи лікування

Після інсульту лівої сторони відновлення пацієнта може значно ускладнитися появою змін у його поведінці. При ураженні лівої півкулі порушення полягає у підвищенні імпульсивності людини. Він швидко втрачає інтерес до поточного заняття і постійно вимагає до себе уваги. Серед наслідків можна виділити розлад психіки, яка проявляється у вигляді сильної агресії, змін настрою, запальний характер.

Крім того, одним з наслідків може бути порушення пам’яті, а в деяких випадках і повна її втрата. Так як ліва половина відповідає за логічне мислення, то її поразка знижує здатність хворого до вміння робити висновки і запам’ятовувати цифрову інформацію – наприклад, дати та номери телефонів.