Інсульт: причини виникнення, симптоми, лікування, наслідки

Виникнення захворювання в дитячому віці

Причини інсульту у дітей, в основному, пов’язані з такими чинниками, як:

  • вроджені аномалії судин мозку;
  • гемолітична анемія;
  • небезпечні інфекційні захворювання;
  • ДВЗ-синдром.

Так як нервова система дитини здатна відновлюватися, при проведенні грамотного своєчасного лікування можна добитися нормалізації самопочуття і функцій головного мозку.

Основна симптоматика

Перші ознаки інсульту дуже сильно виявляють залежність від місця розташування і розмірів вогнища ураження. Варто зазначити, що симптоми крововиливи можуть бути більш яскраво виражені, а при великому ураженні в основному настає смерть хворого. У людини, що відчув себе погано, можна припустити судинні порушення за такими ознаками, як:

  • оніміння деяких частин тіла;
  • втрата контролю;
  • головний біль;
  • двоїння в очах і порушення зору;
  • чутливі і рухові порушення;
  • блювота, запаморочення, нудота.

Всі ці симптоми може розпізнати тільки сам пацієнт, за умови того, що він знаходиться в свідомості. Однак часто гостре порушення мозкового кровообігу викликає непритомний стан, з якого пацієнт не може вийти.

Обов’язково потрібно знати, які бувають причини і симптоми інсульту, щоб можна було вчасно надати медичну допомогу потерпілому. Варто пам’ятати, що людину в такому стані не можна трясти, намагатися посадити, так як такі дії лише погіршать самопочуття.

У гострому періоді будь-якого типу інсульту неврологи виділяють загальномозкові та неврологічні порушення. В основі розвитку загальномозкових ознак лежить гіпоксія, обумовлена ішемією або підвищенням тиску і крововиливом. Серед основних симптомів можна виділити:

  • сильні головні болі;
  • порушення свідомості;
  • нудоту і блювоту;
  • судоми.

Неврологічні прояви свідчать про поразку певній ділянці головного мозку. Серед основних симптомів можна виділити такі, як:

  • порушення або повна втрата рухових функцій;
  • порушення чутливості на протилежній стороні ураження;
  • зміна положення очей;
  • опущення куточків рота;
  • порушення мови;
  • виникнення патологічних рефлексів.
Цікаве:  Перитоніт черевної порожнини: причини, симптоми, діагностика, лікування, дієта, наслідки

Всі ці ознаки дуже важливі в плані прогнозу, а також визначення того, який саме ділянка мозку постраждав.

Якщо поразка торкнулося субарахноїдальний простір, то це супроводжується:

  • сильним головним болем;
  • вираженою загальномозковою симптоматикою;
  • виникнення коматозного стану.

Небезпечним станом неврологи вважають ураження стовбура головного мозку, так як в цій області зосереджені найважливіші нервові центри, що забезпечують життєдіяльність організму. В такому разі стає інсульт причиною смерті хворого, так як відбувається дуже сильний крововилив. Серед основної симптоматики потрібно виділити:

  • втрату свідомості та кома;
  • двосторонні паралічі;
  • порушення чутливості;
  • порушення ковтальної функції;
  • погіршення дихання і серцевої діяльності.

Обширний крововилив у шлуночки мозку представляє дуже серйозну загрозу для життя пацієнта. Серед основних ознак слід виділити різке порушення свідомості, коматозний стан.

Крововилив у область мозочка загрожує дуже швидким розвитком набряку, що призводить до смерті хворого. Серед основних ознак такого стану потрібно виділити:

  • сильний головний біль в потилиці;
  • блювоту;
  • запаморочення;
  • порушення координації;
  • розлад мови.

Так як лобові частки відповідають за безліч функцій, які визначають особистість, то їх ураження призводить до порушення психіки, а також судомних нападів. Поведінка людини дуже різко змінюється практично до невпізнання, однак, при цьому також спостерігаються паралічі, рухові і мовні порушення.

При ураженні скроневої області спостерігаються такі ознаки, як:

  • порушення слуху;
  • втрата здатності сприймати звуки;
  • освіта скроневої епілепсії;
  • галюцинації.

Обов’язково потрібно знати, які можуть бути основні причини інсульту і симптоматика протікання порушення, так як це дозволить своєчасно надати допомогу пацієнтові, що збільшує його шанси на одужання.