Кавказька вівчарка
З появою і поширенням породи не все однозначно. Але більшість фахівців сходяться на думці, що собака є корінним жителем Кавказьких гір. Горяни вивели близько 2000 років тому для полювання. Тому тварина володіє відмінними мисливськими інстинктами. Основне її призначення було – охорона житла і супровід подорожніх на довгих переходах.
Собаки дуже витривалі, сильні і терплячі. Але характер у них непростий і норовливий. Доведеться чітко розмежувати ролі і показати, хто господар у домі. Важливо дати зрозуміти вихованця, що навіть діти в квартирі важливіше його. Зазвичай кавказькі вівчарки це розуміють, але от за свого господаря визнають лише одну людину.
Клички кавказьких вівчарок псів повинні бути милозвучні і різкі. Тільки так господар зможе суворо прикрикнути на тварину, якщо воно почне проявляти характер. Звичайно, якщо назвати великого пса Жучок, його розумові здібності від цього не постраждають. Але от якість дресирування може істотно знизитися. Найбільш прийнятні клички:
- Амур;
- Атас;
- Бив;
- Бос;
- Валуй;
- Вегас;
- Віконт;
- Ганс;
- Грім;
- Грас;
- Джек;
- Ікло;
- Норд;
- Нокс.
Собаки цієї породи зазвичай не пустують. Вони досить врівноважені, тому при обмірковуванні клички варто це враховувати.
