Напевно кожен чув розповіді про те, який прохідною є «вісімка» або «дев’ятка». Ці машини дійсно є подобою позашляховиків. За рахунок високого кліренсу, легкого кузова і хорошою развесовки дані авто впевнено долають бруд, калюжі та інші принади російських доріг поза асфальтового покриття. Здавалося б, куди далі? Але АвтоВАЗ вирішив не зупинятися і в 90-х приступив до розробки хетчбеків підвищеної провідності на базі «Лади Самари». Так на світ з’явилася «Лада Тарзан». Фото, особливості та технічні характеристики цієї машини розглянемо прямо зараз.
Опис
Отже, що це за автомобіль? «Лада Тарзан» – це сімейство легкових автомобілів підвищеної прохідності, яке будувалося на базі моделі ВАЗ 2108 і 2109. Машини випускалися дрібними партіями, під замовлення, в період з 1997 по 2003 рік. Всього за цей період було випущено близько 2,5 тисячі моделей.
Зовнішність
Дизайн автомобіля вельми неординарна. Варто відзначити, що екстер’єр «Лади Тарзан» 4х4 (фото моделі є в нашій статті) розроблявся дизайн-групою DECON. У першу чергу в очі кидається високий кліренс.
Цей автомобіль серйозно вселяє, що готовий до будь-яких випробувань на бездоріжжі. Кузов був запозичений у «вісімки». Однак бампер і широкі колісні арки – це вже наслідок доробок інженерів. Що примітно, широкий пластиковий поріг служив для приховування місць з’єднання рами з кузовом. Всі кузовні елементи були пофарбовані в один колір. Додатково автомобіль оснащувався спойлером, який був розміщений на верхній частині кришки багажника.
Незважаючи на масивний бампер, приховати глушник все ж не вдалося – він вульгарно виглядає з-під днища. Також ззаду проглядаються й інші елементи підвіски. З іншого боку, високі бампера зроблені на догоду практичності. Адже чим коротшим звис, тим більше кути заїзду.
Що кажуть про авто «Лада Тарзан» власники? Відгуки відзначають, що машина сильно привертає увагу. Причому не тільки перехожих, а й Даішників, які думають, що це якась саморобка. Вигляд у машини справді неоднозначний. Зовні вона схожа з професійно підготовленим до ралі автомобілем. Не вистачає хіба що наклейок і цифр з номером екіпажу.
Розміри, кліренс
Автомобіль змінився не тільки зовні, але і неабияк додав у габаритах. Так, загальна довжина кузова становить 4,17 метра, ширина – 1,69, висота – 1,58 метра. Дорожній просвіт на стандартних литих колесах – 22 сантиметри. Це навіть більше, ніж у «Шевроле Ниви». Споряджена маса ВАЗа «Лада Тарзан» – від 1120 до 1240 кілограм.
Салон
Всередині сталося менше змін. Так, тут встановлена висока торпеда, як на дев’ятках з довгим крилом, і звичний двухспицевый кермо (зрозуміло, без подушки безпеки). З елементів безпеки тут тільки триточкові ремені з преднатяжителями. Сидіння досить плоскі і незручні. Акустика спочатку не передбачалася. Те, що є на фото нижче – це вже результат доопрацювання самих автовласників.
Серед характерних відмінностей – три важеля КПП. Один відповідає за трансмісію, а інші два – за роздавальну коробку. Щоб переключити повнопривідну «Ладу» в режим «оффроуда», треба поєднати ці два маленьких важеля. Таким чином, власник отримує блокування знижувальну передачу. Система діє аналогічно «Ниві».
На жаль, нова «Лада Тарзан» не відрізнялася високою якістю збірки салону. Раніше панель гриміла, як на «дев’ятках», і ніяка додаткова шумоізоляція не рятувала. Скрипи були по всьому периметру салону. Це невиліковна хвороба всіх «вісімок» і «дев’яток», в тому числі і сімейства «Тарзан».
Технічні характеристики
Під капотом у цього автомобіля могли розташовуватися наступні бензинові силові агрегати:
- Карбюраторний двигун. При обсязі 1774 кубічних сантиметра даний агрегат розвиває потужність в 82 кінські сили. Крутний момент – 134 Нм при 3 тисячах обертів на хвилину. Двигун має чавунний блок, алюмінієву голівку і восьмиклапанний ланцюговий механізм ГРМ (нагадаємо, що на звичайній «Самарі» ремінною привід).
- Інжекторний двигун. Його обсяг трохи менше – 1690 кубічних сантиметрів. Даний агрегат також має восьмиклапанную голівку і розвиває потужність в 83 кінські сили. Крутний момент агрегату – 133 Нм при 3,2 тисячі обертів.
Що стосується трансмісії, вона єдина для всіх двигунів. Це п’ятиступінчаста механіка, доповнена роздавальної коробкою і повнопривідною трансмісією з блокуванням диференціалу.
Зважаючи на високу спорядженої маси, автомобіль не мав прийнятною динамікою. Розганялася «Лада Тарзан» 4х4 гірше, ніж звичайні «Самари». Так, першу сотню машина набирала за 16-17 секунд. Максимальна швидкість – 150 кілометрів в годину. При цьому витрата палива, за паспортними даними, становила від 9,3 до 10,6 літра в змішаному циклі. Але як показує практика, середня витрата складає близько 12 літрів.
Проблеми по мотору
Власники виділяють кілька конструктивних недоробок в агрегатної частини. Так, нарікання стосуються якості охолодження ДВЗ. Об’єм двигуна і його потужність зросли, а от розміри радіатора залишилися колишніми. До того ж у системі використовується лише один вентилятор (на «Нивах» ж стоїть по два). В результаті двигун був схильний до перегріву.
До того ж конструкція переднього бампера була такою, що на радіатор погано йшли повітряні потоки, і він практично не охолоджувався. Однак інженери передбачили можливість перегріву і змінили конфігурацію ЕБУ. Так, при перегріві електронний блок просто вимикав систему запалювання, і мотор глухнув. Він не запускався до тих пір, поки температура не знизиться до нормальної. Рішення, звичайно, хороша, однак більш правильним дією все ж було б доопрацювати конструкцію радіатора – кажуть власники.
Підводні камені трансмісії
Також були недоробки по КПП. Як пам’ятають багато автолюбителів, на «Ниві» був гідравлічний привід зчеплення. Однак у «Ладі Тарзан» чомусь він став тросиковым. Причому конструкція виявилася настільки ненадійні, що щомісяця власникам доводилося міняти даний приводний елемент. Він рвався з-за того, що був прикріплений до коробки і педалі намертво, а «сорочкою» выжималась лапка зчеплення.
Щоб не так часто міняти цей трос (що найцікавіше, від «дев’ятки» він не підходив), власники розрізали навпіл трос ручника від «Класики» і встановлювали його в якості приводу.
Ходова частина
Відмінною рисою автомобіля «Лада Тарзан» стала його рамна конструкція. При цьому машина володіла повністю незалежною підвіскою на будівництвах «МакФерсон» і з поперечним стабілізатором. Ще одне дивне рішення стосувалося заднього моста. По суті, в «Ладі Тарзан» були два передніх мосту – просто другий встановлено «задом наперед». До речі, це рішення дозволило без доопрацювань реалізувати ззаду дискові гальма.
Кузов кріпиться до рами за допомогою гумових подушок. Рульове управління – «хробак», як на «Ниві». На відміну від зубчастої рейки, ця конструкція була менш практичною. Через відсутність гідропідсилювача кермо крутився дуже туго. Та й люфт був присутній вже з заводу. При русі машину сильно кренить – кажуть відгуки власників. Виною тому занадто високий центр тяжкості. Але сама підвіска була м’якою і відмінно проковтувала нерівності. Глибокі ями можна було проїжджати на високій швидкості – ходу підвіски, за словами власників, просто неймовірні.
Підводимо підсумки
Отже, ми з’ясували, що собою являє повнопривідний автомобіль «Лада Тарзан». Серед плюсів даної моделі варто відзначити:
- Комфортну підвіску.
- Оригінальний зовнішній вигляд.
- Хорошу прохідність.
Але машина не позбавлена недоліків. В першу чергу це низька якість складання: галасливий і некомфортний салон, постійні проблеми з приводом зчеплення. Також автомобіль погано управляється на швидкості вище 80 кілометрів на годину і витрачає в півтора рази більше палива, ніж аналогічна «вісімка» (при тому, що динаміка розгону досить слабка). Також до недоліків варто віднести малу ліквідність на ринку. Знайти запчастини конкретно під «Тарзана» (особливо облицювання кузова) практично неможливо, як і продати такий екземпляр на вторинному ринку.
