Гонорея – це інфекційне венеричне захворювання, що передається статевим шляхом. Якщо людина їм заражається, збудник атакує його слизові оболонки і починає послаблювати імунну систему.
Що робити, якщо це сталося? На чому ґрунтується лікування гонореї? Які препарати є дієвими? Скільки часу піде на лікування? Питань, що стосуються цієї теми, дуже багато. І зараз на деякі з них слід дати відповіді.
Симптоми
Їх необхідно розглянути перед тим, як перейти до вивчення процесу лікування гонореї. Ознаки цього захворювання можна виділити наступний перелік:
- І часте хворобливе сечовипускання.
- Погіршення загального стану.
- Підвищення температури тіла до 39 °С.
- Діарея, блювання і нудота.
- Порушення менструального циклу у жінок.
- Ураження простати і яєчок у чоловіків.
- Болі в нижній частині живота.
- Виразка, набряк та гіперемія слизових оболонок.
- І свербіж статевих органів. Також цими відчуттями супроводжується і процес сечовипускання.
- Спостерігаються серозно-гнійні виділення із піхви та уретри.
Раз мова йде про симптоми і лікування гонореї, то справедливо відзначити, що нерідко захворювання протікає взагалі без ознак, особливо у жінок. Або виявляються лише деякі з них.
Але це лише спочатку. Потім, коли інфекція поширюється по організму, стан людини погіршується. І симптоми дають про себе знати. Тому необхідно відвідати лікаря відразу ж при перших підозрілих проявах.
Антибактеріальні й антимікробні препарати
Зрозуміло, для лікування гонореї препарати прописує лікар-венеролог після проведення огляду пацієнта і вивчення зданих їм аналізів. Але це і так всім зрозуміло.
Є один факт, який необхідно звернути увагою перед тим, як перейти до вивчення використовуваних препаратів і методів лікування гонореї. У жінок і чоловіків це захворювання лікується однаково. Важливо це пам’ятати!
Фармацевтичні компанії та приватні клініки пропонують пацієнтам «особливі» ліки, призначені спеціально для жінок або чоловіків. Однак це – маркетинговий хід, не більше. Оскільки інфекція однаково проявляє себе в будь-якому організмі, незалежно від статі, і впливати на неї потрібно певними речовинами.
Так от, з медикаментів зазначеної групи зазвичай призначають:
- Капсули «Бассадо». Приймають внутрішньо, щоденно, по 1 таблетці кожні 12 годин після їжі. Тривалість курсу визначається індивідуально.
- «Доксал». Двічі на день по 100 мг.
- «Доксилан». Приймати протягом 5 діб, максимум по 200 мг.
- «Зинпат». Цей цефалоспорин II покоління виявляється дієвим, якщо інфекція опинилася в сечостатевій системі. Зазвичай це ті випадки, коли при гонореї у жінки розвивається цервіцит або уретрит.
- «Котримоксазол». Призначають для лікування хронічної гонореї. Приймають по 1 таблетки 2 рази на добу.
- «Левоміцетин» в капсулах. Ефективний засіб проти поділу мікробних клітин. Курс триває до 10 днів.
- «Мірамістин» у розчині. Може нейтралізувати збудника, якщо виконати їм спринцювання і обробку статевих органів протягом 2 годин після незахищеного сексу. Після цього ще 1,5 години не можна ходити в туалет.
- «Раксара». Таблетку приймають один раз. Допомагає при початковій формі захворювання.
- «Ренор». Прописують при наявності гонококкового цервіціта або уретриту.
- «Рифамор». Препарат допомагає при захворюванні в гострій формі. Його приймають один раз натщесерце.
- «Ровамицин». Дозволена добова доза – 6-9 млн МО, потрібно розділити на 2-3 прийоми.
У деяких випадках потрібне поєднання кількох препаратів. До речі кажучи, ціна у них чималенька. Пачка капсул «Бассадо», наприклад, коштує близько 1200-1300 руб. А там їх всього 10 штук.
Ін’єкції
Рідко в лікуванні гонореї обходиться без уколів. Вводять ін’єкційно наступні препарати:
- «Зінацеф». Цей потужний антибіотик II покоління вводять внутрішньом’язово один раз в кількості 1,5 р.
- «Лендацин» і «Лонгацеф». Роблять внутрішньом’язово в ділянку сідниць.
- «Кетоцеф». Показаний у тому випадку, якщо прийом пеніциліну неможливий.
- «Модевид». Препарат допоможе, якщо немає ускладнень.
- «Нетроміцін». Ін’єкцію роблять один раз внутрішньом’язово по 0,5 дози в кожну сідницю.
- «Новосеф». Допоможе в лікуванні неускладненої гонореї форми. Порошок розводять таким місцевоанестезуючих засобом, як «Новокаїн».
- «Пипракс». Вводиться один раз внутрішньом’язово. Засіб показано лише при захворюванні в гострій формі. Дозування визначає фахівець.
- «Пипрацил». Внутрішньом’язові щоденні уколи. Курс триває 10 діб.
- «Рифогол». Вводять внутрішньом’язово з інтервалом 8-12 годин.
- «Роцефін» в розчині. Порошок розводять «Лідокаїном».
Як правило, ін’єкції багатьох препаратів роблять у венерологічному кабінеті. Іноді навіть відразу, в день приходу за результатами аналізів і діагнозом.
Антибіотики
Їх прийомом обов’язково супроводжується лікування препаратами гонореї у чоловіків і жінок. Однак антибіотики треба правильно приймати. Інакше може розвинутися резистентність (нечутливість) гонококів до їх складових.
Тому прийнято розділяти антибіотики на три групи.
- Основні. Такими є антибіотики, що мають високу активність щодо збудника. Лікування ними починають відразу ж, як тільки було отримано лабораторне підтвердження гонореї. Найбільш дієві препарати цієї групи – це «Цефтріаксон» і «Цефіксим». Їх дія спрямована на інгібування синтезу клітинних стінок паразитують бактерій.
- Альтернативні. До цієї групи відносяться антибіотики, має середню активність до гонококкам. Їх застосовують у тому випадку, якщо людина не переносить препарати основної групи, або ж вони не надають належної ефективності. Найбільш популярні антибіотики цієї групи – «Спектиномицин» і «Ципрофлоксацин».
- Резервні. Ці антибіотики призначають при лікуванні гонореї у чоловіків і жінок лише в тому випадку, якщо основні ні, ні альтернативні не виявилися ефективними. У них дуже висока активність до гонококкам. Лікар може призначити лише після вже пройденого курсу антибіотиків (внаслідок чого і з’ясовується його недієвість).
Якщо людина сама вирішить собі їх прописати, то з’явиться можливість розвитку штаму (мікроорганізмів), взагалі не чутливого до яким сучасним препаратам.
До цієї категорії можна зарахувати препарат «Офлоксацин». Дана речовина відноситься до фторхінолонів, і воно має дуже широкий спектр дії. Після його прийому починається блокування ферменту ДНК-гірази в гонококових клітинах з повним їх руйнуванням.
Часто призначаються препарати
Продовжуючи розповідати про те, як здійснюється лікування гонореї у чоловіків і жінок, потрібно перерахувати деякі антибіотики, які при даному захворюванні лікарі призначають найчастіше. Перелік такий:
- «Ципринол». Його діючою речовиною є ципрофлоксацин. Антибіотик являє собою протимікробний засіб, що пригнічує синтез бактеріальної ДНК і переважна ДНК-гіразу. Дозування визначається індивідуально. При гострому перебігу призначають прийом вранці і ввечері по 125 мг. Популярні аналоги: «Экоцифол», «Цифран», «Ципролет», «Ципробай».
- «Зофлокс». Діє аналогічно до попереднього препарату. Призначається при ускладненій гонореї на початковій стадії. Добова доза становить 800 мг, дана кількість препарату треба розділити на декілька прийомів. Аналогами є «Заноцин» і «Тарвид».
- «Азаран». Вводиться лікарем парентерально. Чинить бактерицидну дію, пригнічує клітинний синтез, а також ацетилює мембранозв’язані транспептидази. Показаний при ускладненій формі. З популярних аналогів можна виділити «Цефсон», «Лонгацеф» і «Роцефін».
- «Кірін». Діє бактеріостатично, знищує гонококові штами. Це трициклічний антибіотик, який належить до аминоциклотолам. Показаний для лікування гонореї будь-яких стадій. Але у важких випадках дозування досягає 10 мл Аналог всього один – «Тробицин».
- «Супракс». Це напівсинтетичний антибіотик, основу якого становить цефіксим. Його вводять одноразово в індивідуальній дозуванні при легких стадіях гонореї, а при важких продовжують курс до 7-14 діб. З популярних аналогів можна відзначити «Панцеф», «Иксим Люпин», «Цемидексор», «Цеспан» і «Цефорал Солютаб».
- «Азицид». Антибіотик, який належить до азалидам (підгрупа макролідів). Його головною діючою речовиною є азитроміцин. Він ефективний не тільки при гонореї, але ще і при хламідіозі. Дозування визначається лікарем залежно від тяжкості гонореї. До аналогів відносяться препарати «Екомед», «Азимицин», «Зимакс» і «Азитрокс».
Зрозуміло, у кожного медикаменту з перерахованих є протипоказання і перелік можливих побічних ефектів. Тому те, який саме препарат підійде пацієнту, вирішить лікар, зробивши відповідні висновки за результатами аналізів, огляду і вивчення анамнезу людини.
Інші препарати
Продовжуючи розповідати про симптоми і лікування гонореї у чоловіків і жінок, необхідно перерахувати ще деякі медикаменти, які раніше не були згадані. До них відносяться:
- «Сульфадиметоник». Антибактеріальний препарат, що є похідним сульфаніламіду. При прийомі всередину надає тривалий ефект.
- «Сумамед». Антибіотик, який належить до групи макролідів-азалідів. Дія направлена на пригнічення синтезу білка мікробної клітини.
- «Суметролим». Комбінований препарат, що чинить антибактеріальну та протипротозойну дію. Також блокує метаболізм паразитують клітин.
- «Таривід». Відноситься до фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію.
- «Тримосула». Високоефективне антибактеріальний засіб, здатний вилікувати як холеру і тиф, так і простатит з гонореєю.
- Капсули «Хиконцила». Антибіотик, який належить до групи напівсинтетичних пеніцилінів. Капсули п’ють на порожній шлунок з інтервалом 8-12 годин, як і один з раніше згаданих препаратів.
Як можна бачити, ліків, здатних впоратися з гонореєю, існує безліч. Це не може не радувати. Втім, як і те, що при своєчасно розпочатому лікуванні прогноз завжди виявляється сприятливим.
Лікування не медикаментозного характеру
Воно зазвичай призначається пацієнтам, страждаючим від гонореї протягом довгих місяців. У такому разі гонорею називають хронічною. І грамотне лікування антибіотиками в даній ситуації не допоможе. Реабілітація буде набагато більш складною.
Чоловікам, наприклад, обов’язково призначається промивання сечовипускального каналу. Це вкрай неприємна процедура, що передбачає багаторазове введення через шприц в уретру спеціального розчину в кількості 15 мл (якого саме – скаже лікар). Проводити її треба регулярно. Частота визначається в індивідуальному порядку.
Також при хронічній гонореї потрібно приймати імуномодулюючі медикаменти. Вони необхідні для того, щоб підтримувати захисні сили організму. Адже такі серйозні захворювання виснажують імунітет, і він перестає працювати належним чином.
З цієї ж причини рекомендується переглянути свій раціон. Необхідно відмовитися від шкідливої їжі і алкоголю, почати пити більше чистої води і їсти продукти, збагачені вітамінами, макро – і мікроелементами.
Крім перерахованого, можуть бути призначені курси фізіотерапії. Як правило, пацієнта направляють на проходження електрофорезу, ультразвуку та фонофорезу. Якщо є ускладнення, доведеться лікувати ще й їх.
Досягти ремісії вдається, хай це і нелегко. Але навіть потім, по завершенні терапії, пацієнтові доводиться раз у кілька місяців приходити на огляд і здачу аналізів, щоб лікар ствердив, що з ним все в порядку.
Народні засоби
До їх використання лікарі ставляться скептично. Але, все ж, багато людей вирішують почати лікування гонореї в домашніх умовах, і використовують вони для цього народні кошти. Ось деякі рецепти:
- Корінь лопуха (1 ст. л.) залити склянкою окропу і відправити на вогонь. Варити протягом 20 хвилин. Потім остудити і процідити. Приймати тричі на добу по 1 ст. л.
- Корінь аїру (30 г) залити літром окропу. Залишити на годину. Отриману настоянку додавати в гарячі ванни 2-3 рази в тиждень. Нею ж можна робити і спринцювання перед сном. Але не частіше 3-4 разів на тиждень.
- Талабан польовий (1,5 ст. л.) залити склянкою окропу. Щільно закрити ємність і залишити на 4 години. Отриманий настій приймати 4-5 разів на добу по 1 ч. л.
- В 1 кілограм меду вмішати мелені насіння кропу (50 г), подрібнені волоські горіхи (300 г), зварена на пару і гарненько розім’ятим часник (100 г). Все викласти в блендер і перетворити в однорідну масу. Щодня тричі з’їдати по 1 ст. л. цю суміш. Кожен раз – через 2 години після їжі.
- У рівних пропорціях змішати коріння кульбаби, ялівцеві плоди і березові листя. Залити склянкою окропу, дати 30 хвилин настоятися. Потім процідити, пити по 1 ч. л. тричі на день до їди.
Це лише деякі кошти з існуючих. Однак ними (як і прийомом препаратів) захоплюватися не слід. І в натуральних інгредієнтах є речовини, надлишок яких може негативно позначитися на здоров’ї.
Оперативне втручання
Хірургічне лікування гонореї – це крайня міра. Ймовірність зіткнутися з нею є лише при наявності серйозних, не піддаються медикаментозному лікуванню ускладнень. І тільки у жінок.
Без оперативного втручання не обійтися, якщо пацієнтка хворіє гострим сальпингитом (запалення маткових труб) і пельвіоперітонітом (інфекційно-запальне ураження очеревини малого таза).
Якщо протягом 1-2 діб протизапальна терапія не дає результату, а клінічні симптоми наростають, проводять операцію – лапароскопію. Вона передбачає розтин, санацію та дренування гнійного вогнища.
Також хірургічне втручання необхідне при розлитому або дифузному перитоніті. У цих випадках проводять лапаротомію (розріз черевної стінки) і виконання подальших необхідних маніпуляцій.
Все це – наслідки. Саме тому, щоб уникнути таких страшних ускладнень, потрібно не думати про те, чим лікувати гонорею в домашніх умовах, а відразу записуватися на прийом до венеролога, щоб отримати кваліфіковану консультацію та адекватні рекомендації по лікуванню.
Наслідки та профілактика
Не потрібно зайвий раз пояснювати, чому саме гонорея є небезпечним захворюванням. Це венеричне ЗПСШ, при зараженні їм необхідно відразу звертатися до лікаря.
Захворювання особливо небезпечне для жінок. Якщо його запустити, то інфекція добереться до маткових труб, внаслідок чого викличе їх непрохідність. А наслідком цього стає безпліддя, для багатьох жінок є справжньою трагедією.
Що робити після лікування гонореї? Зрозуміло, треба відмовитися від випадкових статевих зв’язків. А якщо вони відбуваються, то користуватися презервативами. Але краще, звичайно, займатися сексом лише з одним партнером, у вірності якого сумніватися не доводиться.
Проте на всяк випадок рекомендується іноді відвідувати кабінет венеролога заради проходження профілактичної діагностики. І тим більше не затягувати з цим при появі тривожних симптомів.
