Взаємодія з іншими препаратами
Застосування “Пронорана” не сумісне з лікуванням нейролептичними (антипсихотичними) засобами. Ці ліки діють на організм прямо протилежно. Пірибедил є агоністом дофамінових рецепторів, а нейролептики – антагоністами.
У частини пацієнтів нейролептики викликають екстрапірамідні розлади. Це виражається в тремтінні рук, рухової загальмованості, порушення тонусу м’язів. Цей побічний ефект нейролептиків нагадує хвороба Паркінсона. Тому для усунення екстрапірамідних розладів часто застосовують протипаркінсонічні ліки. Однак “Проноран” не підходить для лікування таких порушень.
Крім цього, пірибедил знижує терапевтичний ефект від прийому нейролептиків. Ці препарати призначають при лікуванні розладів, що супроводжуються маренням і галюцинаціями. Агоністи дофамінових рецепторів можуть викликати загострення психозу.
Однак бувають випадки, коли пацієнту, який приймає пірибедил, необхідно пройти курс лікування нейролептиками. Інструкція до ліків “Проноран” рекомендує в цьому випадку припинити прийом протипаркінсонічного препарату. Це необхідно робити поступово, регулярно знижуючи щоденну дозу. Різко припиняти прийом таблеток не можна, так як може виникнути тяжкий синдром відміни.
Не рекомендується приймати пірибедил разом з ліками від гіперкінетичних порушень “Тетрабеназіном”. Ці засоби надають протилежну дію на організм.
Інструкція “Пронорана” повідомляє також про небажаність прийому цього препарату разом з будь-якими седативними ліками: транквілізаторами, противотревожными антидепресантами і т. д.
