Лікарський засіб «Люголь», назване на честь його винахідника Жана Люголя, відноситься до антисептиків з яскраво вираженими протимікробними властивостями, зупиняються ріст і розвиток мікроорганізмів. Вперше його дію було випробувано на хворих туберкульозом. Сьогодні препарат рекомендований до відпуску з аптек без рецепта лікаря. Засіб володіє широким спектром дії, але не рекомендується до застосування окремими категоріями хворих, що відносяться до зони ризику.
Склад і форма випуску
У складі ліки присутній йод, калію йодид, гліцерин та очищена вода, що дозволяє віднести його до групи галоидов.
Засіб має темно-оранжевий відтінок і випускається у вигляді розчину в скляних флаконах об’ємом 25, 30, 50 і 60 грам. Форма випуску розчину без розпилювача вимагає попереднього нанесення його на ватний тампон. При наявній насадці-розпилювачі виключається підготовчий етап. Крім того, можливо рівномірне розпилення ліків у важкодоступних місцях.
Дія препарату
У відповідності з інструкцією по застосуванню «Люголь» часто призначають при запаленні порожнини рота і глотки, що супроводжується інфекцією. Завдяки молекулярного йоду з відповідної кристалічної гратами препарат діє на збудників захворювання. Якщо діагностовано серйозні проблеми зі здоров’ям, лікарі додатково до антибіотиків рекомендують «Люголь». В інструкції також відображено місцеве подразнюючу дію препарату, підсилює чхання, кашель і збільшення вироблення слизу, яка ефективно змиває мікроби і грибки.
Показання до застосування
В якості антисептика препарат застосовують при:
- гіпертонусі м’язів, що супроводжується больовим синдромом – у вигляді локального нанесення на проблемні ділянки;
- купировании отиту з гнійними виділеннями – шляхом введення розпилювача в зовнішній слуховий прохід і зрошенням один раз на добу;
- пошкодженнях шкіри, ускладнених гнійними ранами – «припіканням», тобто накладенням ватного тампона з ліками на проблемне місце;
- опіках різного генезу – змочуванням марлевої серветки і прикладанням до шкіри 2-3 рази на день;
- виразках трофічного та варикозного характеру – накладанням сухих серветок на виразки, згодом оброблювані шляхом рівномірного обприскування;
- лікуванні атеросклерозу – приймають всередину по індивідуальним призначенням лікаря;
- ларингіті і фарингіті – розпиленням від 4 до 5 разів на добу, зрошуючи слизову;
- ангіні і тонзиліті – упорскуванням на уражену слизову протягом 5 днів.
Лікування ангіни як серйозного інфекційного захворювання передбачає використання не тільки розчину «Люголя з гліцерином. Інструкція дозволяє застосовувати препарат у якості допоміжного засобу, але не можна забувати про основні правила діагностики і позбавлення від інфекції, а саме:
Правила прийому препарату
В інструкції по застосуванню «Люголя» можна ознайомитися з правилами його використання. Основними з них є наступні:
Лікування препаратом і підбір необхідних дозувань здійснюється у відповідності з інструкцією по застосуванню. Розчин «Люголя» бере участь у процесі синтезу гормонів щитовидної залози, що може неоднозначно вплинути на хворих з проблемами ендокринного характеру.
Протипоказання до застосування
Як будь-який лікарський засіб, препарат не рекомендований до використання при непереносимості одного або кількох компонентів. По інструкції, розчин «Люголя» з обережністю застосовують при:
- цирозі печінки;
- вагітності;
- чутливості до йоду;
- гіпертиреозі;
- дерматологічні проблеми невідомої етіології.
Застосування в періоди вагітності та лактації
Ліки абсолютно безпечно в 1 триместрі вагітності, так як всмоктується в кровотік по мінімуму. У зв’язку з наявністю йоду існує небезпека негативного впливу активної речовини на майбутнього малюка. Тому в 2 і 3 триместрах вагітності препарат застосовують з особливою обережністю. В цілях призначення потрібного ліки краще звернутися до фахівця.
При рекомендації використання йодовмісних препарат, застосовувати ліки потрібно строго по інструкції. «Люголь» в цьому разі призначається в тих же дозах і тими ж способами, що і для інших хворих. Винятком є використання розчину всередину, яке вкрай рідко призначається вагітним жінкам.
Оскільки основна речовина препарату може надходити в материнське молоко, прийом розчину при лактації не рекомендується.
Застосування у дитячому віці
Дозування і способи лікування для дітей підбираються індивідуально, але в загальній масі призначень не мають якихось особливостей. Інструкція до «Люголю» не допускає застосування ліків зовсім маленькими пацієнтами. В силу віку вони не зможуть правильно дихати при зрошенні ротової порожнини, що в результаті негативно позначиться на загальній картині захворювання.
Побічні ефекти
В інструкції по застосуванню спрей «Люголь» позначений як засіб, що провокує появу побічних реакцій. Так, при зовнішньому використанні можливі проблеми наступного характеру:
- неконтрольовані реакції шкірних покривів;
- надмірне слиновиділення;
- сльозотеча;
- набряк Квінке.
При використанні препарату всередину інструкція по застосуванню «Люголя з гліцерином попереджає пацієнта про можливе посилення нервозності, почастішання серцебиття і порушення режиму сну. Поява будь-якого з симптомів служить причиною для відміни препарату.
В інструкції «Люголя» зазначається, що передозування може бути викликана частим, тривалим або безконтрольним застосуванням препарату.
У випадку ускладнень у вигляді опіків дихальних шляхів або слизової призначається промивання шлунка. Процедура проводиться за допомогою тіосульфату натрію. При загрозі життю його використовують внутрішньовенно.
Особливості застосування та зберігання
«Люголь» діє дратівливо на горло і висушує слизову. При появі неприємних симптомів після обробки розчином необхідно змастити місце нанесення обліпиховою олією або прополоскати трав’яним пом’якшувальною відваром. Якщо неприємні відчуття не проходять протягом кількох годин, то говорять про опіку слизової. Виправити ситуацію можна, обробляючи уражені місця слабким розчином соди, і, розсмоктуючи пом’якшувальні льодяники для горла.
Не рекомендується залишати препарат на світлі або при високих температурах. Оптимальна температура зберігання становить 25 градусів.
Відгуки лікарів і пацієнтів
Анотація до будь-якого лікарського засобу передбачає використання препарату у відповідності з призначенням лікаря та з інструкцією по застосуванню. Відгуки про спреї «Люголь» неоднозначні. Одні спостерігають ефект від використання розчину «по–старому» без насадки – розпилювача, змочуючи марлеву основу і обмазуючи проблемні ділянки. Інші, застосовуючи препарат з особливим фанатизмом, обпалюють вже пошкоджені поверхні. Треті задоволені результатом до такої міри, що неодноразово повертаються саме до цього лікарського засобу. Четверті оцінюють спрей з точки зору співвідношення невисокої ціни і ефективності і рекомендують його до застосування своїм знайомим і родичам.
В основній масі негативних відгуків великий відсоток негативу з–за неприємного смаку, характерного запаху препарату, а також відчуття печіння і висушення слизових оболонок.
Оскільки медицина 21 століття не стоїть на місці, з’являються препарати–аналоги. Нові лікарські засоби мають у складі ту саму діючу речовину, що описано в інструкції спрею «Люголь». Відгуки лікарів на препарат та його аналоги кардинально різняться. Фахівці старшого покоління, враховуючи свій досвід і знання, вважають даний склад ефективним і рекомендують його як сильний антисептик з руйнівним впливом на мікроби. Нове покоління категорично проти призначення спрею. Незважаючи на прийнятну ціну і ефективність, все–таки висока ймовірність отримання опіків і пов’язаних з ними ускладнень.
Аналоги
Препарати – аналоги «Люголя» поділяються на два види:
1. Засоби, які мають в якості активної речовини йод.
«Йокс» містить в складі йод і полівінілпіролідон. Ліки використовується при тих же симптоматичних проявах захворювань, що і розчин «Люголя». Інструкцією по застосуванню спрей «Йокс» позначений в якості знеболюючого засобу, завдяки присутності левоментола.
Оскільки ліки, що містять спирт, то призначається і при необхідності дезинфекції шкірних покривів.
«Йодинол». Як і «Люголь», складається з йоду і калію йодиду, але додатково містить полівініловий спирт, що посилює антисептику. Крім того, він не має неприємного специфічного смаку, не викликає подразнень покривів, може використовуватися для полоскань. Тому пацієнти часто віддають йому перевагу, особливо у випадках лікування захворювань у дітей.
2. Засоби, що володіють схожим дією і використовуються при лікуванні захворювань тієї ж симптоматики.
«Хлорофіліпт» – препарат рослинного походження, який застосовується при захворюваннях горла, має в складі витяжку з евкаліптової листа. Випускається в декількох варіантах, а саме: таблетки, спрей, олійний та спиртовий розчини. Масляним розчином переважно лікування дітей, так як він довше залишається на слизових і не змивається слиною. Спреєм можливо здійснювати зрошення мигдалин, як і у випадку з «Люголем». Таблетки відрізняються пролонгованою дією, при прийомі вони глибоко всмоктуються всередину мигдалин. Лікарський засіб не має протипоказань, за винятком непереносимості евкаліптової складової.
«Мірамістин» зможе замінити препарат «Люголь» і «Хлорофіліпт» при позбавленні проблем в галузі оториноларингології, а також використовується:
- при лікуванні гінекологічних і урологічних симптомів;
- для поліпшення стоматологічних станів;
- при лікуванні опікових поверхонь;
- в області дерматології та венерології;
- в хірургічному лікування запальних процесів і гнійних ран.
«Малаві». Є гомеопатичним засобом і містить велику кількість рослинних компонентів. На відміну від «Люголя» дозволений до використання дітьми і вагітними жінками. Може застосовуватися як для лікування, так і для профілактики. Як «Люголь» і «Мірамістин», діє позитивно не тільки на проблеми горла, але і на синці, укуси комах, дерматологічні прояви, рани та опіки.
«Пантенол» застосовується при опіках різної природи, ранах і нагноєннях. У вигляді спрею-піни препарат легко наноситься на пошкоджені ділянки. Відрізняється високою швидкістю знеболюючої дії і сприяє швидкому загоєнню.
Лікарська взаємодія
Препарати з тіосульфатом натрію дезактивують дія розчину «Люголя». Крім того, ліки не сумісно зі сполуками металів, розчином аміаку та ефірними маслами. При прийомі всередину знижує дію лікарських засобів, налаштованих на пригнічення функції щитовидної залози.
