Магомед Курбаналиев вважається одним з найбільш перспективних і талановитих борців-середньоваговиків Росії. За свою кар’єру він встиг виграти чемпіонат, першість світу (правда, в неолімпійської категорії), а також ряд інших престижних нагород. Після доленосних подій в особистому житті Магомед трохи зменшив оберти, однак тренери хлопця сподіваються на швидке повернення свого підопічного до оптимальних кондицій.
Перші кроки на килимі
Відомий борець Магомед Курбаналиев народився в селі Бежта, що в Цунтинском районі Дагестану, в 1992 році. Любов до спорту хлопчик успадкував від своїх рідних – батько і дядько Маги займалися самбо та дзюдо. Гусейн Абдуллаєв навіть цілих п’ять разів ставав чемпіоном світу зі спортивного самбо.
Проте у віці семи років Магомед Курбаналиев зробив свій вибір на користь вільної боротьби. У школі він, за власними словами, не виявляв себе активним учнем, тому його батьки бажали, щоб хоч у спортзалі він зміг гідно показати себе.
Першими наставниками хлопця були Музгар і Запир Раджабовы, які частенько крутили своїм учням відеозаписи поєдинків Сажида Сажидова і Махача Муртазалиева. Технічна оснащеність цих борців, їх манера бою вважалися еталонними для хлопців, які багато винесли для себе з тих занять.
Будучи юнаком, Магомед Курбаналиев встиг тричі виграти юнацьку першість країни з вільної боротьби, після чого його батько перевів того в престижну школу вільної боротьби імені Умаханова в Хасав’юрті, де компанію йому склав старший брат Джалалудин.
Молодіжні трофеї
Перші серйозні перемоги вихідця з села Бежта датуються 2011 роком. Він виграв бронзову нагороду молодіжного першості Росії і заслужив право виступати на Кубку Світу серед юніорів. У німецькому Плауне він став переможцем цього турніру у складі збірної і вирушив готуватися до нового сезону у гарному настрої.
В наступному році дагестанець був нестримний. На молодіжному чемпіонаті Росії з вільної боротьби Магомед Курбаналиев здобув впевнену перемогу і заслужив право брати участь на чемпіонаті світу. Тут йому не було рівних, і Магомед завершив свої виступи на молодіжному рівні в статусі чемпіона світу.
У 2012 році він паралельно виступав на дорослих турнірах, однак особливих досягнень не домігся.
Перехід на дорослий рівень
Голосно заявити про себе новачкові серед маститих бійців вдалося на Гран-прі Івана Яригіна у Красноярську в 2013 році. Тоді він несподівано для багатьох зумів обіграти деяких серйозних борців і посісти п’яте місце. Магомед Курбаналиев не відчував особливих проблем з адаптацією у дорослих турнірах і вже в цьому році виграв національну першість.
Таким чином, молодий дагестанець не залишив тренерам національної збірної ніякого вибору і був делегований для участі на чемпіонаті світу 2013 року. Для дебютанта Магомед впорався непогано і відвіз з Будапешта бронзову нагороду.
Через рік він все-таки виграв свій перший міжнародний трофей, взявши золото на чемпіонаті континенту. У цьому сезоні Магомед боровся легко і невимушено, перемігши попутно в кількох престижних турнірах.
Вершина кар’єри
Після тріумфу на чемпіонаті Європи Магомед Курбаналиев кілька зупинився у своєму розвитку, як борець. Він не міг закріпити за собою статус найсильнішого спортсмена у своїй ваговій категорії у країні, постійно програючи у вирішальних поєдинках. Нарешті, в 2016 році йому представився шанс знову проявити себе на чемпіонаті світу.
Правда, виступав Магомед в неолімпійської ваговій категорії до 70 кг, тим не менше рівень опору і конкуренції з боку суперників був дуже високий. Непросто йому довелося в півфіналі, де дагестанцу Курбаналиеву протистояв його земляк Рашид Курбанов, який представляє прапор Узбекистану. У запеклій сутичці борець з більш довгою прізвищем здобув перемогу з рахунком 4:1 і вийшов у фінал, де його чекав Нурлан Екжанов з Казахстану.
Магомед Курбаналиев впевнено контролював хід вирішального поєдинку і лише одного разу дозволив супернику зрівняти рахунок, вперше в житті ставши чемпіоном світу. Так він увійшов у число найсильніших борців планети.
Однак після весілля та інших хвилюючих подій у своєму житті Магомед трохи вибився з суворого ритму тренувань та зборів і поступово відновлює свою форму, обходячись без гучних перемог.
