Викладання
У 1888 р. Фунакоши став помічником шкільного учителя і тоді ж одружився. Його дружина, також займалася місцевим варіантом китайського рукопашного бою, заохочувала його продовжити заняття. У 1901 р., коли цей вид бойового мистецтва в Окінаві був легалізований, заняття їм стали обов’язковими в середніх школах. Заручившись підтримкою Адзато і Ітосу, Фунакоши оголосив про те, що починає навчати карате. Йому було 33 роки.
Переїзд в Токіо
Після того, як Фунакоши покинув Окінаву в 1922 році, він жив у студентському гуртожитку в Суидобате в маленькій кімнаті поруч із входом. Вдень, коли учні перебували в своїх класах, він займався прибиранням кімнат і працював садівником. Вечорами він навчав їх карате.
Через короткий час він накопичив достатньо коштів для відкриття своєї першої школи в Мейседзуку. Після цього був відкритий його Сьотокан в Медзиро і у нього, нарешті, з’явилося місце, звідки вийшли багато учнів, такі як Такагі і Накаяма з «Ніппон Карате Киокай», Йошіда Такудай, Обата з університету Кейо, Сігеру Егамі з Васеды (його наступник), Хирониси з Тюо, Ногуті з Васеды і Хіронору Оцука.
