Зі слів актриси
Ільїна Марина каже, що в дитинстві хотіла стати актрисою, тому що тоді цю професію вона пов’язувала з яскравою і красивою життям. Дитиною їй здавалося, що акторство – це казка з нескінченними перетвореннями та яскравими костюмами.
За словами актриси, вперше опинившись у Москві, вона, уродженка Риги, яка звикла з дитинства до неспішного ритму життя, довго не могла змиритися зі столичною суєтою. Їй в ту пора була незрозуміла манера москвичів голосно розмовляти і те, що тутешні люди переходять дорогу в будь-якому місці і швидко пересуваються. Ільїна Марина зізнається, що її «нордичний і потайливий» темперамент абсолютно не відповідав її природі. З-за цього їй доводилося долати якісь комплекси, щоб розкріпачитися на театральній сцені.
Актриса, яка прожила в Москві вже більше двох десятків років, вважає себе жінкою з російським менталітетом. Вона каже, що завдяки прибалтійському виховання завжди вважала за правило бути стриманою, ніколи не «сунути ніс в чужі справи» і дистанціюватися в спілкуванні.
