Мітральний стеноз являє собою вроджений порок серця, яка характеризується звуженням отвори між лівим шлуночком і передсердям. Така зміна структури серця призводить до порушення кровообігу і, відповідно, позначається на роботі всіх систем органів.
Природно, люди, які зіткнулися з подібною проблемою, шукають додаткову інформацію. Чому розвивається патологія? Які перші ознаки мітрального стенозу? Чи існують ефективні методи терапії? На що варто розраховувати пацієнту? Відповіді на ці питання важливі для багатьох читачів.
Причини розвитку недуги
Мітральний стеноз серця є набутим захворюванням. Вчені виділяють кілька основних причин розвитку такої патології.
- Як свідчить статистика, приблизно в 80% випадків мітральний стеноз є результатом ревматизму — групи захворювань, які супроводжуються ураженням сполучної тканини. У свою чергу, до ревматизму нерідко призводить затяжна ангіна або хронічний тонзиліт.
- До факторів ризику відносять також інфекційні захворювання, в результаті яких уражаються тканини серця (наприклад, ендокардит).
- Спровокувати звуження (стеноз) мітрального клапана може і атеросклероз, а також утворення тромбів всередині серця.
- Захворювання може розвиватися на тлі травм серця (в тому числі і після перенесених операцій, наприклад, протезування мітрального клапана).
- До переліку інших факторів ризику відносять сифіліс, кальциноз тканин мітрального клапана, аортальную недостатність.
Мітральний стеноз: гемодинаміка і її особливості
У нормі площа отвору між лівим передсердям і шлуночком становить від 4 до 6 квадратних сантиметрів. На тлі його звуження розвиваються порушення гемодинаміки, адже процес проходження крові з лівого передсердя в шлуночок ускладнюється. Тиск в порожнині передсердя підвищується до 20-25 мм рт. ст. (в нормі цей показник дорівнює 5). Підвищення тиску приводить до поступової гіпертрофії цієї частини міокарда. Цей компенсаторний механізм допомагає підтримувати роботу серця, але, на жаль, стеноз прогресує.
По мірі розвитку захворювання спостерігається підвищення тиску в легеневих судинах, що призводить до розвитку легеневої гіпертензії. Збільшується навантаження на праві відділи серця. Поступово в міокарді починаються дистрофічні і склеротичні процеси, що веде до зниження скорочувальної функції серця.
Форми і стадії розвитку патології
Якщо брати до уваги площу звуження атріовентрикулярного отвору, то можна виділити чотири ступені мітрального стенозу.
- Перша ступінь — звуження незначне, площа отвору дорівнює 3 квадратних сантиметрах.
- Якщо мова йде про другого ступеня стенозу, то розмір отвору дорівнює 2,3-2,9 кв. див.
- Третя ступінь — це вже виражений стеноз, супроводжується звуженням отвори до 1,7-2,2 кв. див.
- Четверту ступінь називаються критичною формою мітрального стенозу. Площа отвору між шлуночком і передсердям звужується до 1-1,6 кв. див.
Варто відзначити, що мітральний стеноз протікає в п’ять стадій, кожна з яких супроводжується набором певних симптомів і ускладнень.
- Першу стадію називають періодом повної компенсації. Звуження атріовентрикулярного просвіту невелике, і серце ще цілком нормально справляється зі своїми основними функціями. Хворі не пред’являють ніяких скарг. Якщо патологія і діагностується на даному етапі, то зовсім випадково.
- Другою є стадія відносної недостатності кровообігу. Отвір звужується, ліва частина міокарда починає збільшуватися. На цьому етапі вже з’являються деякі симптоми — венозний тиск трохи підвищується, людина скаржиться на сильну задишку, яка з’являються під час фізичної активності.
- Третя стадія є початком розвитку недостатності кровообігу. На цьому етапі спостерігається застій крові в малому, так і у великому колі кровообігу. Серце значно збільшується в розмірах. Під час огляду можна помітити сильне підвищення венозного тиску. Із-за порушення кровотоку спостерігається збільшення печінки.
- На четвертій стадії недостатність кровообігу вже яскраво виражена. У великому колі відбувається застій крові, що призводить до утворення набряків, розвитку асциту. На цьому етапі нерідко спостерігаються епізоди миготливої аритмії.
- На п’ятій стадії площа отвору не перевищує 1 квадратного сантиметра. Серце значно збільшено, венозний тиск підвищений. Задишка турбує хворого навіть у стані спокою. Пацієнти також страждають від виражених набряків. В черевній порожнині накопичується все більше вільної рідини. Терапевтичне лікування не дає практично жодного ефекту.
Симптоми мітрального стенозу
Початкова стадія розвитку недуги найчастіше протікає безсимптомно. Явні ознаки мітрального стенозу з’являються в тому випадку, якщо атриовентрикулярное отвір зменшується до 2 квадратних сантиметрів. Пацієнти страждають від постійної задишки. І якщо спочатку труднощі з диханням з’являються лише під час фізичної активності, то в подальшому вони турбують пацієнта і в стані спокою. До переліку симптомів можна віднести також сильний кашель, який інколи супроводжується виділенням харкотиння з прожилками крові.
У нічний час пацієнти страждають від нападів задухи. Має місце м’язова слабкість, постійна втома, підвищена стомлюваність. Люди страждають від безсоння, а це не може не позначитися на їхньому емоційному стані. Змінюється і зовнішній вигляд пацієнта — губи і кінчик носа набувають синюшний відтінок, а на щоках з’являються багрово-синюшні плями з чіткими краями (свого роду «рум’янець ляльки»).
Хворі відзначають прискорене неритмічне серцебиття. Іноді з’являються болі в області серця.
По мірі прогресування з’являються й інші симптоми. Для мітрального стенозу характерно поява периферичних набряків. Можна спостерігати набухання шийних вен у пацієнта — судини добре видних під шкірою навіть у стані спокою. Можливо скупчення рідини в черевній порожнині, а також між листками плеври легенів (виражене порушення кровообігу нерідко призводить до набряку легенів).
До яких ускладнень призводить патологія?
Стеноз мітрального отвору не можна ігнорувати ні в якому разі. Справа в тому, що при відсутності терапії недуга призводить до появи неймовірно небезпечних ускладнень.
- У деяких пацієнтів на тлі захворювання розвивається лівошлуночкова недостатність, часто іменована серцевою астмою. Хворі страждають від періодичних приступів ядухи, які виникають як при фізичній активності, так і в стані спокою.
- В легеневій артерії значно підвищується тиск, що супроводжується дискомфортом за грудиною, а також вираженою задишкою. Під впливом тиску стінка судини може розширитися, утворюючи аневризму. За такої патології високий ризик розриву артерії, що призводить до смерті пацієнта.
- Іноді з’являються різні порушення серцевого ритму, зокрема мерехтіння і тріпотіння передсердь.
- Тромбоемболія — ще одне небезпечне наслідок мітрального стенозу. Тромби, що відірвалися, можуть закупорити посудину, зокрема легеневу артерію, що при відсутності негайної медичної допомоги також може закінчитися смертю.
- На тлі захворювання ліва половина серця значно збільшується в розмірах і часом здавлює сусідні нерви і судини.
Діагностичні заходи
При появі найменших порушень завжди варто звертатися до лікаря. Діагностика мітрального стенозу — комплексний процес, який включає в себе безліч процедур. Важливо не тільки підтвердити наявність звуження атріовентрикулярного отвору, але також визначити стадію та ступінь стенозу, виявити зв’язані з патологією ускладнення, виявити причини.
- Спочатку потрібно зібрати повний анамнез. Лікар обов’язково запитає, які симптоми турбують людину, коли і в результаті чого вони виникають. Також важливо з’ясувати, чи хворів пацієнт в дитинстві ангіною, мав місце хронічний тонзиліт, стояв дитина на обліку у педіатра. Зрозуміло, спеціаліст цікавляться інформацією про спосіб життя, наприклад, фізичною активністю пацієнта, особливостями харчування, наявністю шкідливих звичок. Всі ці відомості важливі при діагностиці такого захворювання, як мітральний стеноз.
- Аускультація і фізикальний огляд не менш важливі. Лікар може прослухати тони серця, помітити будь-які патологічні зміни, поява нехарактерних диастолических шумів. Також фахівець визначає тип статури, оглядає шкірні тканини.
- Обов’язковими є аналізи крові і сечі. Такі дослідження допомагають визначити наявність запального процесу в організмі.
- Дуже інформативним є біохімічний аналіз крові. Під час лабораторного дослідження звертають увагу в першу чергу на рівень холестерину — він підвищується за наявності атеросклерозу. Кров перевіряють на наявність антістрептолізіна-Про — це особлива речовина, яка утворюється після перенесення стрептококової інфекції, наприклад ангіни, тонзиліту. Якщо в зразках крові пацієнта наявна С-реактивний білок, то це свідчить про наявність гострого запального процесу.
- У перелік діагностичних процедур включають і коагулограму. Дослідження дає можливість оцінити ризик утворення тромбів і при необхідності відкоригувати схему терапії.
- Обов’язковою є і електрокардіографія. Це просте і доступне дослідження, яке дозволяє визначити збільшення лівого і правого шлуночків, виявити ті чи інші порушення серцевого ритму. Більш інформативною є добовий моніторинг ЕКГ.
- Ехокардіографія — ультразвукове дослідження, яке дозволяє оглянути стулки мітрального клапана, виявити наявність патологій, визначити розміри атріовентрикулярного отвору. Також під час процедури фахівець може виявити тромби, новоутворення, скупчення кальцинатів на стулках клапана.
- Рентгенографія дозволяє діагностувати набряк легенів. На знімках можна побачити, що серце пацієнта збільшилася в розмірах.
- Чреспищеводная ехокардіографія дозволяє більш детально оглянути серце, отвори і клапани. УЗ-зонд вводять через стравохід. Стінка цього органу розташовується близько до серця, так що в лікаря є можливість отримати точне зображення.
- Деколи пацієнта відправляють на консультацію до кардіохірурга, а також ревматолога.
Результати досліджень може вивчити і правильно розшифрувати тільки лікар.
Медикаментозна терапія та її особливості
Після повної діагностики лікар зможе скласти ефективну схему лікування.
- Якщо у пацієнта має місце постійна форма миготливої аритмії, а також зниження скоротливості правого шлуночка, то лікарі призначає прийом серцевих глікозидів, зокрема «Строфантину», «Корглікону».
- Бета-блокатори застосовуються для нормалізації серцевого ритму. Ефективними вважаються «Бісопролол», «Карведилол».
- Діуретики допомагають зняти набряк, усунути застійні явища в малому колі кровообігу. Як правило, використовуються такі ліки, як «Фуросемід», «Верошпірон».
- В схему терапії включають і кардиопротекторы, які захищають клітини серця від пошкоджень («Раміприл», «Каптоприл»).
- Для розширення судин і зниження кров’яного тиску використовуються нітрати, зокрема «Нітросорбід», «Нітрогліцерин».
- «Гепарин», «Аспірин», «Тромбоасс» застосовуються для розрідження крові. Це знижує ймовірність утворення тромбів, розвитку тромбоемболії.
- Під час гострої фази ревматизму обов’язковим є прийом протизапальних ліків («Диклофенак», «Ібупрофен», «Німесулід»). Також використовуються антибіотики пеніцилінового ряду.
Варто розуміти, що медикаментозне лікування мітрального стенозу не здатне позбавити людину від цього захворювання. Медикаменти використовуються лише для зняття симптомів і уповільнення подальшого розвитку недуги.
Хірургічне лікування
Лікування мітрального стенозу хірургічним шляхом на сьогоднішній день є єдиним дійсно ефективним способом нормалізувати роботу серця і попередити подальший розвиток захворювання.
- Іноді проводиться черезшкірна коміссуротомія. Процедура проводиться без розтину грудної клітини. До серця проникають через стегнові вени. За допомогою спеціальної гнучкої порожнистої трубки лікар розсікає місце зрощення отвори. Така методика дозволяє збільшити його площу в два рази.
- Закрита мітральна коміссуротомія передбачає розріз грудної клітини. Правда, серце при цьому не розкривають і апарат штучного кровообігу не застосовують. Лікар проникає в серце крізь вушко лівого передсердя та усуває зрощення пальцями.
- Іноді потрібно розсічення зрощених стулок мітрального клапана. Це повномасштабна операція, яка передбачає використання апаратури для штучного кровообігу і розріз серця з подальшим накладенням швів.
- Якщо має місце виражена деформація системи клапанів, то проводиться протезування мітрального клапана.
Оперативне втручання можуть не проводити тільки на першій стадії розвитку. Надалі без допомоги хірургів навряд чи можна обійтися.
Зрозуміло, що подібні процедури пов’язані з деякими ускладненнями. Наприклад, завжди існує ризик інфікування тканин з подальшим розвитком запалення. Операція нерідко призводить до утворення тромбів. Що стосується штучних клапанів, то часом матеріал протеза починає руйнуватися — це вимагає видалення залишків клапана і проведення повторного протезування.
Коректуємо спосіб життя
Звичайно, прийом медикаментів — важлива складова терапії. Але є і певні правила, яких повинні дотримуватися пацієнти з мітральним стенозом. Рекомендації лікарів наступні:
- раціон повинен бути збалансованим, разом з їжею організм повинен отримувати всі необхідні корисні речовини;
- потрібно стежити за питним режимом, обмежити кількість кухонної солі — це допоможе запобігти утворенню набряків і підвищення артеріального тиску;
- важливо дотримувати правильний режим праці і відпочинку, не перевтомлюватися, добре висипатися;
- фахівці рекомендують уникати підвищених фізичних навантажень, але підтримувати форму (наприклад, корисними будуть тривалі прогулянки на свіжому повітрі);
- варто постаратися уникати стресових ситуацій (лікарі радять займатися медитативними практиками, так як вони дозволяють зберігати емоційний баланс).
Профілактичні заходи: можна запобігти розвиток стенозу?
Специфічної профілактики мітрального стенозу, на жаль, не існує. Лікарі радять уникати впливу факторів ризику.
Передумовою розвитку різних захворювань є ослаблений імунітет, тому його потрібно зміцнювати усіма можливими способами. Важливо підтримувати хорошу фізичну форму, правильно харчуватися, періодично приймати вітамінні комплекси, проводити багато часу на свіжому повітрі, займатися активними видами відпочинку, уникати стресів.
Важливо вчасно лікувати ангіну і тонзиліти. При відсутності лікування такі захворювання можуть переходити в хронічну форму. Повільний, але постійний запальний процес в області мигдалин може спровокувати розвиток ревматизму, що підвищує ризик утворення стенозу мітрального клапана.
Ні в якому разі не можна відмовлятися від планових медичних оглядів. Хоча б раз на рік здавати кров на аналіз (важливим є проведення ревмопроб), робити електрокардіографію. Пацієнти, які вже перенесли ревматизм, повинні перебувати на обліку ревматолога і кардіолога, постійно проходити обстеження. Чим раніше захворювання діагностовано, тим більше шансів на успіх.
Прогнози для пацієнтів
Стеноз мітрального клапана — небезпечне захворювання. При відсутності операції п’ятирічна виживаність (з моменту діагностики) серед пацієнтів становить близько 50%. Навіть при легкому перебігу недуги, прийомі потрібних медикаментів і правильному способі життя люди живуть лише до 45-50 років.
Єдиним ефективним методом лікування на сьогоднішній день є операція. Мітральний стеноз вдається побороти, правда, приблизно в 30% випадків протягом наступних 10 років у пацієнтів розвивається післяопераційний рестеноз, який вимагає повторного хірургічного втручання. За допомогою методів сучасної медицини можна продовжити життя пацієнта, усунути дискомфорт і симптоми.
