Небезпека захворювання
Висловлюючись простою мовою, вірус, потрапляючи в кров, відразу починає атакувати В-лімфоцити – клітини імунної системи. Одного разу опинившись у слизовій оболонці, він залишається в ній назавжди.
Даний герпесвірус не піддається повного знищення, як і інші патогенні мікроорганізми цієї групи. На даний момент не існує ефективно діючої вакцини проти цього вірусу. Головна проблема в її створенні полягає в розходженні складу білків на різних стадіях його існування.
Одного разу заражена людина до кінця свого життя залишається носієм вірусів Епштейна – Барр. Але їх активність можна заблокувати, тому так важливо не нехтувати лікуванням.
Також необхідно відзначити, що віруси, потрапивши всередину імунних клітин, що призводять до їх трансформації. У міру розмноження вони виробляють антитіла до самих себе, а також до інфекції.
З плином часу інтенсивність їх поширення зростає. Незабаром паразитують клітини заповнюють лімфовузли і селезінку, що провокує їх збільшення.
Треба зазначити, що антитіла – це вкрай агресивні сполуки. При певних умовах вони можуть почати приймати клітини організму за чужорідні агенти, що призводять до утворення таких захворювань, як тиреоїдит Хашимото (запалення щитовидної залози), ревматоїдний артрит, червоний вовчак та цукровий діабет.
