Надання першої допомоги при анафілактичному шоці: алгоритм дій

Анафілактичний шок – це швидко розвивається реакція на алерген, що супроводжується порушенням кровообігу, спазмами, кисневою недостатністю. Шок може статися блискавично, а може тривати кілька годин.

Ступінь його тяжкості залежить від кількості алергену, що потрапив в організм. Може виникнути при різних обставинах:

  • При укусах отруйними комахами, зміями. Укус бджоли.
  • Застосування лікарських засобів (може знадобитися перша допомога при анафілактичному шоці в стоматології при банальному лікуванні зуба, в гінекології, урології, травматології, при відвідуванні хірурга, під час виконання ін’єкцій).

  • При вакцинації.
  • При алергії на харчові продукти. Сезонні полінози також можуть закінчитися тяжкими наслідками.

Прояви анафілаксії

  • Різке погіршення периферичного і центрального кровообігу, що супроводжується зниженням тиску в артеріях. Потерпілий при цьому відчуває головні болі, нудоту, помутніння в очах, спостерігається при цьому блідість шкіри, пульс – ниткоподібний.
  • Шок (больовий і токсичний): людина відчуває сильні болі в грудях, задуха.

Характер анафілактичної реакції, а отже надання першої медичної допомоги при анафілактичному шоці, залежить від того, який орган уражається. Звідси виділяють 4 види анафилаксий:

  • вражають шкіру;
  • нервову систему (церебральний тип);
  • серцевий м’яз (кардіогенний: інфаркти, міокардити);
  • органи дихання (астматичний тип).

Найчастіше алергічні реакції такого типу носять рецидивний характер. Щоб вчасно надати першу допомогу при анафілактичному шоці, потрібна наявність під рукою відповідних препаратів. Зазвичай люди схильні до таких реакцій, мають у себе ці кошти. Також кожен фахівець, який надає медичну допомогу, повинен мати при собі спеціальну аптечку. Без протишокової аптечки під рукою не має права працювати жоден медик.

Долікарська допомога

Перша долікарська допомога при анафілактичному шоці полягає в наступних заходах:

  • В залежності від місця знаходження потерпілого, викликати швидку, лікаря, реанімаційну бригаду.
  • Позбавити пацієнта від джерела алергічної реакції в залежності від ситуації: вийняти голку з лікарським розчином, промити шлунок від алергенної їжі, витягнути жало, намагатися видавити отрута, запропонувати пацієнту приміщення з кондиціонером, без доступу шкідливої пилку і так далі.
  • Укласти пацієнта, піднявши ноги вгору на висоту подушки.
  • Дати можливість потерпілому дихати свіжим прохолодним повітрям (відкрити вікно, якщо ж це алергічна реакція на якісь фактори природного середовища, пилок – включити кондиціонер).
  • Переконатися в тому, що людина знаходиться у свідомості (запитати його про що-небудь, наприклад, з чим він пов’язує цю реакцію, надати несильне фізичний вплив).
  • Очистити дихальну систему від слизу, блювотних мас при необхідності.
  • Покласти голову на бік.
  • При наданні першої допомоги при анафілактичному шоці можна зіткнутися з зупинкою дихання та кровообігу – необхідно терміново провести реанімаційні заходи. Основу цих заходів складають: непрямий масаж серця (30 натискань) і штучне дихання (2 вдихи).
  • Якщо допомогу надають двоє людей, необхідно змінюватись через кожні 2 хвилини. Допускається проведення тільки непрямого масажу серця до приїзду бригади швидкої допомоги, якщо надають долікарську допомогу не навчені правильній техніці штучного дихання або є ризик інфікування.
  • При виникненні такого стану у людини рекомендовано також, при можливості, перевірити його пульс і тиск. Якщо тиск не визначається, шок розвивається стрімко, необхідно терміново проводити реанімаційні заходи, застосовувати лікарські засоби.
  • У якості першої допомоги при анафілактичному шоці необхідно накласти джгут вище місця ін’єкції з алергеном. Не варто забувати про правила накладання джгута. Обов’язково, під нього покласти записку, з числом і часом накладення. Максимальний час накладання влітку – 2 години, зимою 1,5 години. Оптимально – кожні 30 хвилин послаблювати джгут на 5 хвилин, щоб уникнути порушення кровообігу в кінцівки.
  • Необхідно до приїзду лікаря бути поруч з пацієнтом, контролювати його свідомість, надавати посильну допомогу. Прибула реанімаційній бригаді необхідно знати: як довго знаходиться в такому стані потерпілий, на що виникла реакція, інформацію про проведені маніпуляції.
  • Надання першої медичної допомоги при анафілактичному шоці – дуже серйозний захід, своєчасне її надання допоможе уникнути летального результату.

    Кожен медичний працівник середньої та вищої ланки повинен знати правила надання цієї допомоги. Завжди при проведенні маніпуляцій, які можуть спричинити алергічну реакцію, фахівці повинні мати при собі препарати, що застосовуються для зняття нападу. Існує спеціальний перелік лікарських засобів для надання першої допомоги при анафілактичному шоці.

    До складу цього списку входять

    • Адреналін 0,1%, в ампулах по одному миллилитру. Існують також спеціальні шприц-ручки EpiPen, у яких міститься доза адреналіну для одноразового застосування.

    • Норадреналін 0,2% в ампулах по 1 миллилитру.
    • Протиалергічні препарати (“Супрастин”, “Димедрол”, “Лоратадин”, “Зіртек”).
    • Кортикостероїди (преднізолон в ампулах по 30 мг, гідрокортизон в ампулах по 4 міліграми).
    • Засоби, що підвищують тиск (“Ефедрин” 5% в ампулах, “Мезатон” 1%).
    • Бронхолітики (що знімають спазм бронхів) – “Еуфілін” 2,4% в ампулах.
    • Серцеві глікозиди (“Строфантин” 0,05%, “Корглікон” 0,06% в ампулах).
    • Тонізуючі засоби (кофеїн 10%).
    • Стимулятори дихальної діяльності (“Кордіамін”).
    • Для внутрішньовенних (в/в), внутрішньом’язових (в/м) інфузій лікарських препаратів необхідні фіз. розчин, розчин глюкози 5%, інфузійні системи. Також необхідні спирт, рукавички, стерильні шприци, серветки, лейкопластир фіксуючий.

    Надання сестринської допомоги

    Медсестра, яка виконує ін’єкції пацієнтам, завжди має при собі ліки для надання невідкладної допомоги при шоку. Вона враховує можливість того, що виникне анафілактичний шок. Перша допомога медсестри: алгоритм чіткий і злагоджений:

  • Медична сестра повинна зупинитися, не вводити препарат більше.
  • Терміново покликати лікаря.
  • Накласти джгут на кінцівку, яку здійснювалася ін’єкція, вище місця уколу.
  • Надати пацієнту відповідну позу (лежачи, ноги покласти на подушку).
  • Голову пацієнта укласти набік, витягнути зубні протези, нижню щелепу піддати вперед, звільнивши дихальні шляхи.
  • При необхідності – почати проводити ШВЛ, масаж серця (непрямий).
  • Цікаве:  Аденома гіпофіза: причини, симптоми, діагностика і лікування

    Анафілактичний шок – це смертельно-небезпечний стан. Для надання першої допомоги, медсестра може скористатися:

    • Розчином адреналіну 0,1%: підшкірно ввести підлогу мілілітра. Допускається введення в сідничний або стегнову м’яз. Також терміново потрібно обколоти місце уколу з алергеном наступним складом: пол мл адреналіну 0,1% розвести в шприці з 5 мл фіз. розчину, приблизно в п’яти – шести місцях. Сюди ж – прикласти лід.
    • Швидкий доступ до венах хворого дуже важливий при анафілактичному шоці. Перша допомога: алгоритм дій медсестри включає в себе також проведення внутрішньовенної інфузії. Медсестра повинна забезпечити швидкий доступ до судин пацієнта. Для цього вона катетеризирует відня і вводить крапельно фізіологічний розчин. Вводить розчин преднізолону, 60-150 мг в 20 мілілітрах фізіологічного розчину внутрішньовенно (в расчете1-2 міліграма на кг ваги потерпілого). (Допускається використання дексаметазону 8-32 мг, 100-300 мг гідрокортизону у м’язи або у вену).
    • Доцільно в м’яз вколоти 5 мл 1% “Димедролу”, 2 мл 2% “Супрастину”.

    Лікарська допомога

    • Необхідно венозний катетер проводити інфузію: фіз. розчин загальним обсягом не менше 1 літра, якщо є можливість – вводити 0,5 л фіз. розчину та 0,5 л “Рефортана ДЕК”.
    • Якщо є збереження гіпотонії, слід повторно зробити ін’єкцію 0,5-1,0 мл адреналіну 0,1% в м’яз, через 15-20 хвилин після першої ін’єкції. Так можна поступати кожні 15-20 хв.
    • Якщо немає ефекту – допамін вводиться. На 400 мл фізіологічного розчину 200 мг допаміну, вводиться внутрішньовенно крапельно, повільно (2-11 крапель за хв), поки систолічний тиск не досягне 90 міліметрів ртутного стовпа.
    • При розвитку серцевої недостатності використовують серцеві глікозиди (строфантин 0,05% 1 мілілітр або корглікон 0,06% 1 мілілітр) внутрішньовенно на фіз. розчині.
    • Якщо спостерігається розвиток брадикардії (частота скорочень серця менше 55 за хв), надання першої допомоги при анафілактичному шоці включає підшкірне введення підлогу мл 0,1% атропіну. Якщо стан зберігається – повторити в тій же кількості через п’ять – десять хвилин.
    • При проблемах із диханням – ввести у вену 10 мілілітрів “Еуфіліну” 2,4% на фізрозчині, або в м’яз 24% розчин.
    • Тримати під постійним контролем тиск, частоту скорочень серця, частоту дихання.
    • Забезпечити доставку потерпілого до реанімації.

    Анафілактичний шок у дітей

    Є найважчою гострою формою алергічного захворювання при якій є пряма загроза життю дитини. Анафілактичний шок небезпечний тяжкими порушеннями серцевої, судинної, дихальної і нервової системи.

    Алергічну реакцію такого типу можуть викликати харчові продукти, лікарські засоби, укуси комах тощо.

    Симптоматика

    У дитини починаються запаморочення, головні болі, слабкість, холодний піт. Діти у цей період відчувають страх, стають блідими. Картина подальшого розвитку анафілаксії схожа з дорослими: розвивається гіпотензія, задуха, дитина втрачає свідомість, пульс спостерігається ниткоподібний. Процес може супроводжуватися судомами.

    Іноді протягом шоку буває іншим. В цьому випадку можна спостерігати почервоніння шкірних покривів, дитина чхає, кашляє, каже, що йому жарко, важко дихати. Можуть з’явитися болі в животі.

    Отже, в педіатрії можна виділити наступні форми анафілаксії:

    • Типова – знижений тиск, поява дихальної недостатності, порушень свідомості, судом, шкірних реакцій.
    • Асфіксична – переважання дихальної недостатності-за набряку дихальної системи, розвитку бронхоспазму.
    • Гемодинамічна – спостерігаються порушення серцевого ритму, які супроводжуються хворобливими відчуттями, тони серця глухі, падає тиск, пульс стає ниткоподібним.
    • Церебральна – дитина втрачає свідомість, збивається дихальний ритм, відбувається набряк мозку, судоми.
    • Абдомінальний – симптоматика гострого живота, з-за чого при цій формі можливі помилки в діагностиці.

    Лікування

    Перша допомога при анафілактичному шоці у дітей включає в себе обов’язкові заходи, що входять у міжнародні стандарти. Метою лікування є відновлення кровообігу, насичення організму киснем. Важливою задачею є також зняття спазмів з гладкої мускулатури щоб уникнути пізніх ускладнень.

    При проведенні медикаментозної допомоги дитині обов’язково враховувати вік, вага маленького пацієнта. Перша допомога при анафілактичному шоці – алгоритм дій у педіатричній практиці:

    • Припинити проникнення в організм алергену. Обколоти адреналіном 0,1% від 0,3 до половини мілілітра місце уколу.
    • На постраждалу кінцівку накласти джгут, вище місця уколу з алергеном, який викликав реакцію.
    • Покласти дитину, голову повернути на бік.
    • В м’яз зробити укол адреналіну з розрахунку 0,01 мілілітр на 1 кілограм (не більше 0,5 мл).
    • В сідничний м’яз зробити ін’єкцію “Димедролу” 1% в розрахунку 1 мг на 1 кг Допускається використання “Тавегіла” або “Супрастину” відповідно до інструкції про вікових дозуваннях.

    “Піпольфен” в педіатрії використовувати не можна, так як це гіпотензивний препарат.

    Далі необхідно використання кортикостероїдів (дексаметазон 0,3-0,6 мг на один кг, гідрокортизон 4-8 мг на кілограм, преднізолон 2-4 міліграми на кг.

    Далі, забезпечивши венозний доступ, ввести вищеперелічені кошти у відповідних кількостях внутрішньовенно. Швидкість внутрішньовенного введення лікарських речовин, а також кількість введеної рідини залежить від тиску маленького пацієнта.

    Боротьба з бронхоспазмом

    Перша допомога при анафілактичному шоці – алгоритм дій по боротьбі з бронхоспазмом:

    • Киснева терапія.
    • Внутрішньовенне використання розчину “Еуфіліну”, з розрахунку 3-5 мг на кілограм дитини.
    • Інгаляції з “Сальбутамолом”, “Беротеком”.

    Якщо дитина відчуває судоми, застосовуються “Сибазон”, “Діазепам”, “Дроперидол”.

    Постійно потрібен чіткий контроль артеріального тиску, частоти дихання, серцевої діяльності.

    Реанімаційні заходи в педіатрії

    При необхідності проводиться непрямий масаж серця разом з штучним диханням. Частота натискань на область грудної клітки дитини:

    • до року – більше 120 разів у хвилину, у поєднанні 1 вдих – 5 натискань;
    • від року до семи років – 100-200 разів у хвилину, у поєднанні 1 вдих – 5 натискань;
    • старше семи років – 80-100 разів у хвилину, у поєднанні 2 вдихи – 15 натискань.