Діагностика
Для підтвердження діагнозу хворому призначають аналізи сечі і крові, за результатами яких визначають показники олігурії, протеїнурії, кількість еритроцитів і лейкоцитів, зміна титру АТ, зниження гемолітичної активності деяких комплементів.
В обов’язковому порядку пацієнта направляють на ультразвуковий скринінг і рентгенографічне дослідження – інструментальна діагностика дозволить отримати точні дані про розміри нирок та швидкості процесів фільтрації в клубочках.
Основні принципи і підходи до лікування
Клінічні рекомендації при нефритическом синдромі зводяться до одного – боротьбі з першопричиною. Лікуючий лікар складає для пацієнта строгу дієту, припускає заборону солі і обмежене вживання білкових продуктів. Скороченню підлягає і добовий об’єм рідини. В обов’язковому порядку з раціону виключаються спеції, кислотні напої, чорний чай, кава, смажені і консервовані страви.
Дуже важливо при лікуванні нефритического синдрому забезпечувати достатнє надходження в організм вітамінів і цінних мікроелементів. Від напівфабрикатів і фастфуду слід відмовитися. При нефритическом синдромі в раціон потрібно включати моркву, листя салату, що містять вітамін А, горіхи, буряк і яблука, в яких присутній вітамін Ст. Зміцнити імунітет допоможе аскорбінова кислота, якої багаті цитрусові, капуста, болгарський перець і шипшина. Вітамін Е міститься в квасолі і рослинних оліях.
На відміну від нефритического синдрому, нефротичний проявляється більш вираженою затримкою рідини та солей в організмі. Однак препарати для відновлення водно-сольового обміну і сечогінні засоби фахівці призначають в обох випадках. Якщо нефрит або нефроз переходить у гостру стадію, ускладнений розвитком ниркової недостатності, хворому показаний діаліз і відповідні реанімаційні заходи. Лікування проводиться під постійним наглядом медперсоналу.
