Інтенсивний розвиток галузі автомобілебудування призвело до створення нових типів двигунів, ходової частини, модернізації систем безпеки і т. п. Ми ж у цій статті поговоримо про незалежній підвісці автомобіля. Вона має цілий ряд особливостей, переваг і недоліків. Саме даний вид підресорювання кузова ми зараз і розглянемо.
Підвіска на поздовжніх і косих важелях
Варто відразу ж відзначити, що існує велика кількість видів підвісок. Всі вони розроблялися для поліпшення технічних характеристик автомобіля і підвищення комфорту під час їзди. Деякі типи краще підходять для внедорожья, інші ж відмінно справляються з міською їздою. Першим ділом поговоримо про незалежну підвіску на поздовжніх важелях. Ця конструкція була популярна в 70-80-ті роки у французьких автомобілях, а в подальшому знайшла застосування в моторолерах. В якості пружного елемента використовуються торсіони або пружини. Колесо з’єднане з поздовжнім важелем, а останній – з кузовом автомобіля (рухомо). Переваги такої системи – це простота і дешевизна обслуговування, а недоліки – крен і зміна колісної бази під час руху авто.
Що стосується косих важелів, то ключова відмінність від вищеописаної конструкції полягає в тому, що вісь хитання поздовжнього важеля знаходиться під кутом. Такий підхід дозволив мінімізувати зміна колісної бази і крен. Але керованість все ж була далека від ідеалу, так як при проїзді нерівностей змінюються кути розвалу коліс. Найчастіше така компоновка застосовувалася на задній незалежній підвісці автомобілів.
Хитні півосі
Ще один популярний вид незалежної підвіски. Пристрій досить просте. Є дві півосі, на внутрішніх кінцях яких є шарніри, що з’єднуються з диференціалом. Відповідно зовнішній кінець півосі жорстко кріпиться до маточини колеса. В якості пружних елементів застосовуються всі ті ж пружини або ж ресори. Одне з основних переваг такої конструкції в тому, що колесо залишається перпендикулярно осі постійно, навіть при наїзді на перешкоди. Власне в такому типі підвісок використовуються і поздовжні важелі, які знижують вібрації від дорожнього полотна.
Що стосується недоліків, то вони тут є. При русі по пересіченій місцевості в широких значеннях змінюється не тільки розвал, але і ширина колії. Це значно знижує керованість транспортним засобом. Даний недолік найбільш помітний на швидкості 60 км/год і вище. Що ж стосується сильних сторін, то це простота конструкції і відносно дешеве обслуговування.
Підвіска на поздовжніх і поперечних важелях
Один з найбільш дорогих видів, який зустрічається вкрай рідко через складність конструкції. По суті, підвіска виконана по типу “Макферсон” з невеликими відмінностями. Конструктори вирішили зняти навантаження з брызговика і тому розмістили пружину трохи далі амортизатора. Один її кінець упирається в моторний відсік, а другий – в салон. Для передачі зусилля з амортизаційної стійки до пружині конструктори додали важіль хитний. Він міг переміщатися у вертикальній поздовжній площині. По центру важіль з’єднувався з пружиною, один його кінець кріпився на амортизатор, а другий – в перегородку.
Власне практично всі з’єднання шарнірні, а це є істотним недоліком, так як “Макферсон” і славився їх невеликою кількістю. Власне, така передня незалежна підвіска зустрічається на автомобілях “Ровер”. Особливих переваг не має, тому популярністю не користується, та й обслуговувати її складно і дорого.
На подвійних поперечних важелях
Даний тип підвісок зустрічається досить часто. Він має наступну конструкцію. Поперечно розташовані важелі з одного боку кріпляться до кузова, зазвичай рухомо, а з іншого боку – до амортизаційної стійки. У задній підвісці не поворотна стійка з кульовою опорою і з одним ступенем свободи. Для передньої підвіски – поворотна стійка і дві ступеня свободи. У такій конструкції використовуються різні пружні елементи: виті пружини, ресори, торсіони або гідропневматичні балони.
Найчастіше конструкція передбачає кріплення важеля до поперечки. Остання з кузовом закріплена жорстко, тобто нерухомо. Така реалізація дозволяє цілком знімати передню підвіску автомобіля. З кінематичної точки зору підвіска позбавлена недоліків і є кращою для установки на гоночні автомобілі. Але дороге обслуговування за рахунок великої кількості кульових опор і трудомісткості робіт.
Класична багаторичажка
Конструктивно найбільш складний вид підвісок. За своїм принципом схожа на підвіску з подвійними поперечними важелями. Найчастіше ставиться ззаду на авто класу “Д” чи “З”. У такій підвісці кожен важіль визначає поведінки колеса. Саме за рахунок такої конструкції вдається домогтися максимальної керованості і ефекту “підрулення” задньої осі. Остання перевага дозволяє не тільки краще входити в повороти, але і дещо скоротити радіус розвороту.
З експлуатаційної точки зору недоліків немає. Всі мінуси полягають у тому, що тут використовується не один важіль незалежної підвіски, а набагато більше. Кожен з них оснащується парою сайлентблоков і кульовими опорами. Тому обслуговування коштує пристойних грошей.
Задня незалежна підвіска на ВАЗ
Торсіонно-важільна підвіска класики, що встановлюється на задню вісь, вважається напівзалежної. Конструкція володіє своїми перевагами, так і недоліками. Для поліпшення керованості автовласники нерідко встановлюють незалежну підвіску. Не складно здогадатися, що всі переробки виконуються на передньопривідних автомобілях.
Сама підвіска продається в зборі. Зі слів виробника, вона не потребує доопрацювань і монтується вузлом без внесення змін у конструкцію автомобіля. Але на практиці це не зовсім так. Заважає бочка глушника, тому варто купити укорочену версію. Не обійшлося і без доопрацювання кріплень. Деякі необхідно доопрацювати напилком, а інші розмістити у потрібних для цього місцях. Але що найголовніше, така конструкція істотно збільшує керованість автомобілем, хоча зносити задню вісь стане різкіше і менш передбачувано.
Кілька важливих рад
При виборі автомобіля бажано звертати увагу на тип його підвіски. Незалежна – відмінний вибір для міської їзди, а залежна – незамінна для подорожей по вибоїнах і поїздок на дачу. Перевага останньої полягає в тому, що кліренс залишається незмінним. Це актуально для бездоріжжя і абсолютно безглуздо для асфальту. Багато сучасні позашляховики мають ресорну задню балку, при цьому спереду зазвичай багаторичажка.
Підіб’ємо підсумки
Ніколи не потрібно забувати про обслуговування ходової частини автомобіля, а підвіски зокрема. Адже навіть багаторичажка з “убитими” сайлентблоками і кульовими опорами не дасть відчуття безпеки і комфорту. Крім того, пересування на такому автомобілі небезпечно для життя. Тому своєчасне ТО обов’язково. В даний час найбільш переважним типом підвіски можна вважати багатоважеля. Але її обслуговування обходиться досить дорого, хоча багато чого залежить від умов експлуатації і якості запасних частин. Залежна підвіска підходить для вантажних автомобілів і позашляховиків, де важлива прохідність, ремонтопридатність в польових умовах і надійність, а не комфорт.
