У даній статті будуть розглянуті клініка, діагностика, лікування опісторхозу. Це небезпечне ураження паразитами – гельмінтами. Вони вражають печінку і жовчовивідні шляхи. Подібні нездужання провокують плоскі черви-сосальщики, які потрапляють в організм людини в основному при вживанні в їжу риби, в якій живуть паразити. Таке захворювання може бути і хронічним хвилеподібним: періоди затишшя чергуються з частими загостреннями.
Що викликає хворобу?
Це захворювання викликається паразитом двуусткой сибірської (котячої). Паразити поширюються за допомогою заражених ними істот, коли разом з калом яйця збудника проникають у воду, і їх ковтають равлики. Потім у них відбувається поширення личинок. Рання діагностика опісторхозу має велике значення.
Після цього у воду проникають личинок-церкарії, які потрапляють у коропових риб. В результаті після вживання заражених риб в їжу і людина заражається. Небезпечно поїдання в’яленої, сирий, малосоленой або недостатньо добре обробленої риби. З-за того, що паразити знаходяться в м’язах риб, при їх обробленні вони також можуть потрапити на кухонні прилади, що в подальшому може сприяти проникненню в продукти харчування.
Захворювання найбільш часто зустрічається на території Росії (в Західному Сибіру), Білорусії, Казахстану, України і країн Південно-Східної Азії (у В’єтнамі, Таїланді, Лаосі, Камбоджі). Найбільший осередок захворювання в світі — Тюменська область. Діагностика опісторхозу повинна бути своєчасною.
Статистика
Як поширений опісторхоз на території Росії і Європи?
У Росії від цієї хвороби страждає 70-75% людей, а в осередках ураження ця цифра іноді досягає і до 100% (практично все населення заражені). Тут часто проводять діагностику опісторхозу у дітей.
У Білорусії відсоток зараження становить 3-5%.
Україна і Казахстан — приблизно за 7-10%.
Балтійські країни (естонія, Латвія, Литва, Естонія) і Західна Європа (Бельгія, Австрія та інші країни) — за різними джерелами, від 2 до 5% населення.
Лідирує Росія, на жаль, у цьому списку. Це пов’язано зі своєрідними традиціями вживання їжі, які глибоко вкоренилися в деяких районах: поїдання риби в сирому або погано обробленому вигляді (солена, морожена, в’ялена).
Однак у інших жителів інших регіонів також присутня можливість заразитися опісторхозу.
Риба, яка може бути заражена, водиться в таких річках: Об, Іртиш, Єнісей, Урал, Кама, Дніпро, Волга, Дон, Північна Двіна, Бирюса.
Ознаки і форми захворювання
Симптоми опісторхозу обумовлюється інтенсивністю та тривалістю зараження і індивідуальними особливостями організму. Також таке захворювання може бути як гострим (період триває від кількох днів до 8 тижнів і більше) так і хронічним (період від 10 років або триває все життя). Хворі з гострою формою захворювання зазвичай мають скарги на наступні симптоми:
- лихоманка;
- кропив’янка;
- ломота суглобів і м’язів тіла;
- печінка і жовчний міхур збільшені в розмірі;
- біль під ребрами з правого боку;
- блювота і нудота;
- метеоризм;
- рідкий і частий стілець;
- печія;
- втрата апетиту.
Після проведення фіброгастроскопії виявляють виразкові ураження ШКТ та ерозивний гастродуоденіт. Особливості гострої форми опісторхозу у дітей можуть виявлятися через ураження легень алергічного характеру. В такому випадку хвороба може нагадувати астмоідний бронхіт. Тому повинна проводитися диф. діагностика опісторхозу.
Чим небезпечна хронічна форма?
За хронічною формою хвороби варто гастродуоденіт, панкреатит, гепатит і хронічний холецистит. У хворого час від часу виникають напади болю під правими ребрами, які схожі на жовчну кольку, переходять на іншу сторону грудної клітки.
Можна спостерігати диспепсичний синдром і дискінезію жовчного міхура. Даний вид паразитів впливає на нервову систему, тим самим порушуючи її діяльність. Пацієнт часто відчуває високу стомлюваність, безсоння, дратівливість, також у нього може боліти і кружляти голова. Іноді подібні неврологічні випадки опісторхозу є головними. У цьому випадку у пацієнтів діагностують вегетативний невроз та нейроциркуляторну дистонію.
Проявляється астенічний синдром у вигляді слабкості, млявості, підвищеної фізичної і розумової стомлюваності. Проявляється алергія, яка включає в себе шкірний свербіж, кропив’янку, артралгию і харчову алергію. Хронічна форма такого захворювання дуже небезпечна, адже навіть після повної дегельмінтизації можуть залишитися досить важкі наслідки, такі як гастрит, хронічний гепатит, холангіт, холецистит, ушкодження імунної системи.
Діагностика опісторхозу по крові досить інформативна.
Реабілітаційні заходи
Після успішного лікування захворювання необхідно прийняти ряд реабілітаційний заходів, спрямованих на одужання печінки, жовчного міхура, травної системи. Наслідки зараження гельмінтами у дітей може запустити серйозні алергічні реакції.
Діагностика опісторхозу в цьому випадку може бути утруднена.
Молоді паразити пошкоджують протоки шипами, дорослі – присосками. Утворюється велика кількість кровоточивих ерозій, не виключена регенераторної-гіперпластичних реакція епітелію. Цей процес збільшує ризик розвитку онкологічних захворювань. Зосередження в каналах гепатопанкреатической системи яєць паразитів, епітелію і слизу веде до їх забивання, ускладнюється відтік жовчі та панкреатичного секрету, відбувається їх застій. Важкі ускладнення, які стосуються печінки – цироз, абсцес, рак. В жовчовивідної системі перитоніт прогресує, виникає онкологія в підшлунковій залозі, гострий деструктивний панкреатит.
Діагностика опісторхозу
Для діагностування потрібні клінічні дані та результати аналізів сечі і крові. Також необхідно призначити копрологічне дослідження та фіброгастродуоденоскопію.
ІФА-діагностика опісторхозу зараз дуже популярна.
В процесі лабораторних досліджень проводиться реакція пасивної гемаглютинації (РПГА) та ІФА. Це допомагає визначитися з діагнозом на ранніх стадіях, ще до того, як паразитом будуть відкладені яйця. При хворобі в хронічній формі тести застосовуються в якості допоміжних засобів діагностики.
Крім того, лікар спирається на епідеміологічний анамнез: проживав або тимчасово відвідував вогнище епідемії, вживав в їжу сиру або погано приготовану рибу, особливо сімейства коропових.
Від цього буде повністю залежати вибір методу лабораторної діагностики опісторхозу.
Першою імунна система починає реагувати на наявність чужорідних агентів. А приблизно через два тижні виразно збільшуються М-імуноглобуліни. Ще через один тиждень починає вироблятися G-імуноглобуліни. При тривалому перебігу цього захворювання (від 10 років) ступінь специфічних антитіл знижується до порогового в результаті імунодефіцитного стану.
Розглянемо, як проводиться діагностика опісторхозу по крові, показники аналізів.
Проводяться біохімічні та клінічні тести. У крові виявляють наступні показники:
- А-амілазу;
- АСТ і АЛТ;
- рівень холестерину;
- білок;
- фосфотазу (лужне).
Аналіз біохімії крові
Підвищений білірубін крові, фермент підшлункової залози, трансаминаза, сулемовая і тимолова проби свідчать про те, що погано працює жовчний міхур, жовчовивідні шляхи, печінку та дванадцятипала кишка. Дані показники є непрямими ознаками опісторхозу, можна сказати, єдиними його проявами в хронічній стадії.
Патологію також виявляють за допомогою УЗД внутрішніх органів. Проводять дослідження стравоходу, дванадцятипалої кишки і шлунка за допомогою ендоскопа. Хворому обов’язково призначається копрограма. Ефективність методів діагностики опісторхозу залежить від ступеня захворювання.
Лікування
Для того щоб усунути захворювання, необхідно виконати цілий ряд заходів. Зазвичай він складається з декількох етапів.
Перший етап – підготовка:
- знищення запальних процесів жовчовивідних шляхів і ШЛУНКОВО-кишкового тракту, алергічних симптомів;
- забезпечення відтоку з каналів підшлункової та жовчовивідних шляхів;
- дезінтоксикація організму;
- підвищення якості функцій печінки;
- очищення кишечника.
Від того, як проведені ці заходи, багато в чому залежить ефективність майбутніх етапів лікування. Також хворий повинен дотримуватися дієти, яка передбачає обмеження жирів у раціоні. Крім цього, лікар може призначити антигістамінні препарати. Якщо є симптоми вторинної інфекції, прописують курс антибактеріальних засобів з широким спектром дії.
Для виправлення відтоку користуються жовчогінними препаратами (холекинетиками, холеретиками, змішаними). Якщо є холестаз, то приймають «Гепатрал», урсодезоксихолиевую кислоту. На етапі лікування ефективні травні ферменти (типу «Панкреофлата», «Креону», «Мезиму-Форте»), про – і пребіотики, прокінетики (типу «Мотіліиума», «Мотилака», «Метоклопраміду»).
В якості традиційних і селективних спазмолітиків прописують «Метеоспазмил», «Баралгін», «Дротаверин», «Бускопан», «Дюспаталин», «Но-Шпу». При хронічній формі захворювання етап підготовки триває десять днів, максимум тиждень при ослабленні впливу холециститу, холангіту.
Другий етап – надавати дію на гельмінта
Курс лікування опісторхозу у дорослих і дітей на цій стадії передбачає використання спеціального препарату – «Більтріціда» («Празиквантел»). Це антигельмінтну ліки широкого спектру дії, який впливає на безліч видів цестод і трематод. Воно посилює сенситивність гельмінтів до іонів кальцію. В кінцевому підсумку у паразитів трапляється спастичний параліч м’язів. Після цього глисти відокремлюються від стінок і виходять з жовчю.
Варто відзначити, що у «Більтріціда» є токсичний ефект. Виключно сильно він впливає на клітини підшлункової і печінки. Він здатний спровокувати алергію, блювоту, нудоту, сонливість, запаморочення, діарея, судоми, аритмії, біль у правому боці і багато інших. Так що лікувати опісторхоз слід в спеціальних умовах медичного закладу і під постійним наглядом лікарів.
Діагностика та лікування опісторхозу тісно пов’язані між собою.
Третій етап – реабілітація
На даному етапі головною метою є усунення порушень, які були спровоковані інвазією. Після вживання «Більтріціда» велику увагу надають жовчогінну терапії, наприклад, звертаються до тюбажу з сорбітом, ксилітом, п’ють мінеральну воду і сірчанокислий магній.
На етапі реабілітації вкрай важливо не забувати очищати кишечник за вказівками призначають проносні. В сукупність лікування також включені гепатопротектори та жовчогінні трави.
Що може статися, якщо не пройти своєчасного лікування?
Якщо займатися домашнім лікуванням або спізнитися з них, або, що ще гірше, не починати лікування взагалі, то хвора людина може зіткнутися з малоприємними наслідками. Помилкове самолікування хвороби або її запущена форма можуть призвести до наявності інших проблем зі здоров’ям. До таких відносяться:
- жовтяниця;
- перитоніт;
- гепатит В;
- печінкова недостатність;
- цироз печінки;
- гострий панкреатит;
- рак;
- порушення функцій підшлункової залози.
Крім цього, у хворого можуть відмічатись серйозні порушення і проблеми з апетитом, він буде постійно відчувати фізичне і моральне стомлення.
Тому так важлива диференціальна діагностика опісторхозу, своєчасне комплексне лікування, а також профілактика.
Профілактика хвороби
Профілактика опісторхозу полягає не тільки в дотриманні досить хорошою термічної обробки риби. Вона повинна мати такі кроки:
- доглядати за якістю смаження, варіння і соління риби;
- ретельно чистити прилади, які призначені для оброблення риби;
- не різати рибу дуже великими шматками, для того щоб потім можна було її добре термічно обробити;
- категорично забороняється їсти сиру рибу або давати її домашнім тваринам.
Висновок
Щоб усунути яйця паразитів в рибі, її необхідно поставити в морозилку на вісім годин, але температура не повинна перевищувати 40 градусів. Якщо здійснюється засолювання риби в якомусь розчині, то вона повинна бути проведена протягом 40 днів. Варити рибу потрібно як мінімум третину години (після закипання води засікати час). Смаження риби обов’язково проводиться під кришкою, часу вона повинна тривати як мінімум третину години.
Вже знаючи, що таке опісторхоз, люди можуть захистити себе і своїх дітей від небажаної проблеми. Дотримуючись таких простих заходів гігієни та підготовки річкової риби, людина значно зменшить ймовірність зіткнутися з паразитами.
Лікувати опісторхоз самостійно вдома народними засобами не рекомендується, тому що це може суттєво погіршити ситуацію. При виявленні симптомів цієї хвороби людині варто вдатися до допомоги фахівця і пройти подальше обстеження. І тільки після того, як дорослому або дитині ставиться діагноз, лікування починається.
Приймати препарати при опісторхозу потрібно приблизно два тижні. Після цього хворий проходить курс реабілітації, що дозволить йому уникнути небажаних результатів життєдіяльності в його організмі паразитів.
