Все індивідуально
Ступінь вираженості відхилень при ДЦП різна, а клінічні прояви залежать не тільки від локалізації хворих мозкових областей, але й від глибини порушень. Відомі такі випадки, коли вже в перші години життя видно проблеми здоров’я малюка, але в більшості випадків можна поставити діагноз лише через кілька місяців після народження, коли помітно відставання у розвитку.
Запідозрити ДЦП можна, якщо дитина не встигає в руховому розвитку за однолітками. Досить довго малюк не може навчитися тримати голівку (в деяких випадках цього так і не відбувається). Йому нецікаві іграшки, він не намагається перевернутися, усвідомлено ворушити кінцівками. При спробі дати йому іграшку дитина не намагається її утримати. Якщо поставити дитину на ноги, воно не зможе встати на стопу повністю, а спробує піднятися навшпиньки.
Можливі парези окремої кінцівки або однієї сторони, можуть постраждати всі кінцівки відразу. Органи, відповідальні за мову, недостатньо якісно иннервированы, а значить, вимова дається насилу. Іноді при ДЦП діагностується дисфагія, тобто неможливість ковтати їжу. Це можливо, якщо парези локалізовані в глотці, гортані.
При значної м’язової спастичності уражені кінцівки можуть бути абсолютно нерухомими. Такі частини тіла відстають у розвитку. Це призводить до видозміни скелета – деформується грудна клітка, викривляється хребет. При ДЦП в уражених кінцівках виявляють контрактури суглобів, а значить, порушення, пов’язані зі спробами руху, стають ще більш суттєвими. Більшість дітей з ДЦП страждають досить сильними болями, объясняющимися порушеннями скелета. Найбільш виражений синдром в шиї, плечах, ступнях, спині.
