Венеричні хвороби – термін, застосовуваний до захворювань, які можна отримати при статевому контакті з носієм інфекції. Загальне поняття, що включає в себе кілька видів хвороб, провокованих патологічними мікробами, вірусами. Викликати захворювання можуть найпростіші і грибки. Перші прояви зазвичай помітні по роботі репродуктивної системи, але без адекватного лікування хвороба може поширитися на слизові інших органів.
Загальне уявлення
Запідозрити зараження можна, якщо репродуктивні органи турбують виділеннями, нестандартними за кольором, запахом і консистенцією, якщо на їх поверхнях формуються виразкові, запалені ділянки. Багато венеричні хвороби провокують хворобливі відчуття при сечовипусканні.
Самостійно такі патології не проходять. Без правильно обраного терапевтичного курсу є ризик зіткнутися з важкими наслідками. Найбільші ризики пов’язані із зараженням вагітних, оскільки мати може передати патологію плоду. Дитина народжується з порушеннями функціональності зорової системи, можливий менінгіт, пневмонія. Є ризик вродженого зараження крові.
На тлі венеричних хвороб у жінок можуть початися запальні процеси в різних органах репродуктивної системи і розташованих поблизу в тазової області. Статеві хвороби можуть стати причиною зачаття поза матки, неможливість завагітніти, виносити дитину. Діти можуть народитися мертвими, є ризик мимовільного переривання. Чоловіки, заражені такими збудниками, також можуть зіткнутися з проблемою безпліддя, статевого безсилля. Щоб уникнути важких наслідків, при перших ознаках зараження необхідно прийти на прийом до лікаря для визначення оптимального терапевтичного курсу.
Герпес
Чи не найпоширеніша венерична хвороба – герпес. В середньому, як кажуть лікарі, у жінок діагностується частіше, ніж у чоловіків, у шість разів. Запідозрити зараження можна по появі на репродуктивних органах виразок, бульбашок. Зазвичай область локалізації – пах, анус. Бульбашки можуть пропадати, потім з’являються знову.
Таке захворювання небезпечно не тільки для дорослої людини. Якщо заражена жінка завагітніє, герпетичний вірус може порушити розвиток плоду. Зараження чоловіка можна запідозрити по появі невеликих ран, що загоюються, висипань на крайньої плоті. Може постраждати головка статевого органу. Область свербить, болить, пече. Деякі описують відчуття як поколювання. Дискомфорт посилюється під час сечовипускання. Зазвичай при герпесі спостерігається опухання лімфовузлів.
Гонорея
Зараження венеричною хворобою можливо при інтимному контакті з носієм трипера. Лікарі встановили: якщо здорова жінка контактує з хворим чоловіком, ймовірність зараження – 100%, а от у зворотній ситуації істотно менше. Гонорея позначається на роботі сечової та репродуктивної системи, кишечника. Можливе ураження слизових оболонок ротової порожнини, зорових органів. Іноді при триппере страждають суглоби і інші ділянки організму.
Ознака венеричної хвороби, першим привертає увагу хворого – виділення з репродуктивних органів специфічного кольору (жовтуватого, зеленуватого). Характер – гнійна слиз. При триппере підвищується температура, морозить, акт сечовипускання дається з болем. Втім, далеко не завжди хвороба проявляє себе з самого початку. Є варіант скритного течії на первинних стадіях. Вилікувати трипер простіше, якщо вдасться звернутися до лікаря вчасно. Якщо курс почати, коли хвороба вже суттєво розвинулась, висока ймовірність, що ураження органів не вдасться нівелювати. Саме лікування буде дуже важким.
Інфікування ВІЛ
Щодо цієї венеричної хвороби профілактики в даний час приділяється досить багато уваги, так як видатні вчені нашого світу вважають епідемією ВІЛ поточного сторіччя. Складність захворювання в тому, що отримати його можна не тільки статевим шляхом. Правда, зарахування ВІЛ до венеричних патологій досить умовне. Знати ознаки і прояви зараження має будь-який сучасний людина. Ледь виникають підозри на зараження, потрібно звернутися до лікаря з метою встановлення діагнозу. Якщо він підтвердиться, лікар пояснить, як жити далі так, щоб зниження якості життя було мінімальним.
Ознаки венеричної хвороби:
- жар досягає 40 градусів;
- активно працюють потові залози;
- хворий втрачає у вазі;
- порушується дихання.
ВІЛ провокує облисіння, запалюються шкірні покриви на обличчі, порушується стілець, лімфовузли опухають. Такі симптоми можна спостерігати роками, періодично стан поліпшується, потім знову погіршується. При ВІЛ висока ймовірність інфекційних захворювань, не властивих особам з нормальним імунним статусом. Є небезпека отримати зараження крові. При ВІЛ вище ризик розвитку новоутворень та захворювань опорно-рухової системи.
Зараховують до ВІЛ статевим венеричних хвороб, оскільки переважний відсоток заражень припадає саме на інтимні контакти з хворою людиною. Отримати інфекцію можна при всіх видах і способах взаємодії. Можливе зараження при переливанні крові. Мати може передати вірус ембріону. А ось побутовим способом ВІЛ не передається, тому посуд, постіль, білизна хворого безпечні, як і рукостискання з ним, якщо цілісність шкірних покривів не порушена.
Хвороби: неприємні і небезпечні
Які венеричні хвороби можуть стати причиною «рибного» запаху, що розповсюджується від жіночих статевих органів? Як правило, причина – гарднерельоз. Ця хвороба починається, якщо в організм потрапляють гарднерели, а імунітет не може взяти під контроль розвиток колонії. Крім запаху, схожого з властивим гниючої риби, патологія проявляє себе запальним вогнищами, локалізованими на слизовій піхви. Симптоматика стає сильнішою після інтимного контакту.
Ще одна поширена проблема з числа шкірних та венеричних хвороб – поява бородавок, кондилом. Це такі рожеві нарости, які зовні подібні цвітній капусті. Як правило, перші прояви можна помітити на репродуктивних органах через пару місяців після зараження. Найчастіше вони локалізовані на слизовій піхви, активно розростаються в шкірних складках паховій області, між сідницями. Якщо почати лікування вчасно, ймовірно, вдасться добитися повного одужання.
Сифіліс
Якщо є підозра на зараження венеричними хворобами людини, аналіз на сифіліс призначають одним з перших. Захворіти можна при статевому контакті з носієм трепонеми. Якщо вдасться виявити зараження на початковій стадії, ймовірно, хвороба вдасться перемогти швидко і без особливих складнощів. Але це стосується лише перших кількох місяців з моменту потрапляння в організм шкідливого мікроорганізму. Часто цей період протікає безсимптомно. Латентно сифіліс може тривати десятки років. Якщо мікроорганізм починає активно розвиватися, першими страждають статеві органи – тут розвиваються гангренозные процеси. Сифіліс небезпечний для серця, печінки, порушує діяльність ЦНС.
Звичайно, зазвичай мало толку питати у партнера «А ти хворієш венеричними хворобами?», і все ж лікарі радять мати контакти строго з тими людьми, в безпеці і здоров’я яких можна бути впевненим. Захворіти сифілісом легко, достатній інтимний акт з носієм хвороби. Втім, це не єдиний шлях – можна заразитися через використовуються в побуті предмети, поцілунки.
Сифіліс – одна з найбільш часто зустрічаються небезпечних венеричних хвороб. Основні способи знищення збудника – обробка високими температурами, лужними і кислотними розчинами. Для сифілісу небезпечні лимонад, кисле молоко. Запідозрити хворобу можна по появі почервоніння. Частіше вогнище локалізації – репродуктивні органи. З часом у цій області з’являється твердий шанкр – щільне формування. Його розмір – до сантиметра. Процес супроводжується набряком лімфовузлів.
Трихомоніаз
Люди звикли думати про цю венеричну хворобу:лікування можна практикувати в домашніх умовах. Ніякої спеціальної допомоги лікаря не потрібно. Насправді це не так: хоча симптоматика виражена не дуже яскраво, а сама патологія здається незначною, невдалий підхід до її усунення, затягування з адекватним лікуванням з високою часткою ймовірності можуть спровокувати ускладнення.
Симптоми венеричної хвороби: печіння, свербіж в області статевих органів. У жінок проявляється у піхві, на зовнішніх шкірних покривах. Запідозрити недобре можна за порушення виділень: турбують білі жовтуватого відтінку, досить рідкі, нерідко – пінисті. Можливі включення крові. Виділеннях властивий неприємний запах.
Додаткові симптоми венеричної хвороби: дискомфорт у нижній частині живота, попереку. Болі посилюються під час інтимного взаємодії, сечовипускання. Є ймовірність настільки сильної болі, що статевий контакт неможливий. Якщо збудник поширюється на матку, є ризик тривалих кровотеч.
Ця венерична хвороба у чоловіків проявляє себе палінням, свербінням в області статевих органів. Акт сечовипускання викликає хворобливі відчуття. Можливі прозорі або білі виділення (з відтінком сірого). Як правило, спостерігаються вранці, за обсягом невеликі – всього лише крапля. З часом на статевих органах з’являються виразкові області, набряки, ранки. Усунення симптоматики без спеціального лікування означає перехід у наступну фазу. Відбувається ураження внутрішніх органів репродуктивної системи. Чоловік стає носієм, здатних заразити жінку, а в простаті протікають руйнівні процеси. Є ризик безпліддя.
Хламідіоз
Як видно з медичної статистики, це чи не найпоширеніша венерична хвороба. Захворювання неприємне, а спровокувати його можуть хламідії – патологічні мікроорганізми. Лікарі кажуть, що хламідіоз діагностується в середньому в три рази частіше, ніж гонорея. Хворий чоловік страждають від запальних процесів в каналах для виведення урини, порушується робота яєчок, передміхурової залози. Можливе поширення на кишечник і суглоби. У жінок хламідіоз може стати причиною вогнищ запалення в різних частинах репродуктивної системи, підвищується ризик вагітності з закріпленням плоду поза матки. Вище ймовірність мимовільного переривання.
Венерична хвороба у жінок проявляє себе виділеннями, які містять слиз і гній. Речовина напівпрозоре, може бути водянистим. Акт сечовипускання супроводжується болем, свербінням. Можливе підвищення температури, в області паху – набряклість, почервоніння.
Що робити?
У портфоліо медичних клінік іноді можна зустріти лякаючі фото: венеричні хвороби не тільки важко протікають, але і призводять до негативних наслідків, не завжди оборотним. Щоб не дізнатися на власному досвіді, як це виглядає і що провокує, потрібно бути максимально відповідальним при виборі партнера. При підозрі на зараження слід звернутися до спеціалізованої клініки.
У нашій країні діють диспансери, персонал яких безкоштовно надає допомогу щодо виявлення зараження, ідентифікації хвороби, вибору лікування. Є пункти, де надають допомогу анонімно. Такі послуги надавати не тільки державні, але й приватні клініки.
Якщо є підозра на венеричну хворобу у чоловіка, необхідно відвідати уролога, андролога. Лікарі призначать дослідження, що дозволяють виявити, у чому проблема. Звернутися до них потрібно при перших симптомах – наявності виділень на нижньому білизна, хворобливості, печінні під час сечовипускання. Якщо турбує біль при статевому контакті, не варто зволікати з візитом до фахівця. Якщо симптоматика погіршується, турбує облисіння, на слизових різних органів формуються виразки і плями, потрібно відвідати лікаря максимально терміново – є ризик важкого ураження організму.
Увага всім нюансам
Навіть якщо симптоматики, дозволяє запідозрити зараження, немає, розумно здати аналіз на венеричні хвороби, якщо людина припускає, що був у ситуації, пов’язаної з підвищеним ризиком отримання збудника. Досить точні результати можна отримати, якщо звернутися в клініку через півтора або два тижні після контакту з людиною, імовірно хворим ЗПСШ. Фахівці візьмуть мазки зі слизових статевих органів. В органічних речовинах можна виявити трихомонаду, гонокока, агентів, що викликають сифіліс. Якщо результат позитивний, пацієнт вчасно дізнається про хвороби і може почати її лікування. Якщо є підозра на сифіліс, призначають повторне обстеження, роблячи перерву між аналізами близько двох місяців. Це дасть максимально точну інформацію.
Якщо є припущення, що відбулося інфікування ВІЛ, на обстеження потрібно звернутися через 3-6 місяців після взаємодії з потенційним хворим.
Всі інші ЗПСШ виявляють, якщо пацієнт звертається з характерними для хвороби симптомами.
Види, типи і категорії
Описані вище проблеми зі здоров’ям – це ще не повний список венеричних хвороб. Зустрічаються відносно часто варто також згадати цитомегаловірус, вірус папіломи, кандидоз. Сучасна класифікація венеричних захворювань передбачає включення в цю групу деяких кишкових, шкірних патологій: лобкові воші, зараження молюсками, короста. Така класифікація зумовлена передачею хвороби при статевому контакті.
Запідозрити, що відбулося зараження, можна за свербіння, паління і наявності кровотеч. Якщо у жінки кров’янисті виділення спостерігаються між менструальними циклами, слід якомога швидше звернутися до лікаря, оскільки наслідки можуть бути незворотними. В цілому обивателю відрізнити різні венеричні хвороби один від одного непросто. Хоча у кожній з них є свої унікальні особливості, велика частина проявів схожа. Це накладає обмеження на можливість самолікування: різні збудники вимагають зовсім різного підходу до вирішення проблеми, тому вибирати терапевтичний курс, призначати медикаменти можна тільки після підтвердження діагнозу.
Форми і стадії
Як і багато інші патології, венеричні хвороби бувають гострі і хронічні. Перший варіант можливий, якщо зараження відбулося відносно недавно, імунітет організму досить слабкий, тому симптоматика проявляється яскраво. Якщо звернути увагу на портфоліо клінік, що спеціалізуються на венеричних хворобах, фото пацієнтів, які страждають від гострої форми таких патологій, можуть іноді навіть злякатися – настільки здаються непривабливими ознаки і прояви. Багато в чому це обумовлено психологічним бар’єром, підсвідомої захистом від зараження: реакція відторгнення виникає як метод попередження контакту з хворим, а значить, отримання інфекційного агента.
Втім, яскраві прояви характерні тільки період гострого перебігу. Якщо хворобу не лікувати, з часом симптоматика згладжується, тому деякі навіть запевняють себе, що відбулося повне одужання. Думка категорично помилкове: просто хвороба переходить в хронічну стадію. Деякі прояви залишаються, але вони виражені досить слабо, не привертають уваги.
Хронічна стадія виключно підступна. Людина не підозрює, що є носієм інфекції, може заражати своїх статевих партнерів. Крім того, є ризик рецидиву. Разом з тим патологічний агент, що розвивається у внутрішніх органах, порушує їх функціональність, що рано чи пізно приведе до важких наслідків. Статистика показує, що набагато частіше носіями інфекції, не підозрюючи цього, стають чоловіки, заражаючи абсолютно здорових раніше жінок. Оскільки у прекрасної статі симптоматика виражена сильніше, жінки частіше звертаються до лікаря з метою з’ясування діагнозу і старту лікування, в той час як чоловіки вважають себе здоровими.
Лікувати – важливо і потрібно
Венерологія – напрямок медицини, що спеціалізується на венеричних захворюваннях, методи їх усунення, попередження. Її корені лежать в далеких від наших днів епохах. Звичайно, самого терміна тоді не існувало, але ще стародавні китайські, індійські, грецькі, єгипетські вчені описували венеричні хвороби та знаходили шляхи боротьби з ним. Особливу увагу людей приваблювали ті хвороби, розвиток яких ставило під загрозу саме життя людини.
В даний час медицина пішла далеко вперед у порівнянні з тими часами. Лікарі мають доступ до ефективних, швидкодіючим, надійним препаратів, що дозволяє вчасно виявити особливості хвороби і усунути її. Це дозволило домогтися зниження відсотка летальних випадків унаслідок венеричних хвороб. Виявити збудника можна значно раніше, ніж організм людини отримає непоправної шкоди від його життєдіяльності. За допомогою новітніх технологій в останні десятиліття лікарі змогли виявити такі інфекції, про існування яких люди раніше не здогадувалися.
Довіряти лікування ЗПСШ можна лише кваліфікованого лікаря, що спеціалізується на цій галузі. Не варто недооцінювати ці патології. Боротьба з ними затягується надовго, а сам курс лікування зазвичай непростий. Медикаменти, ефективні в таких випадках, можуть спровокувати побічні ефекти, а у деяких мікроорганізмів виявляється резистентність до застосовним медиками засобів. Все це – причина суворої заборони самолікування.
Особливий випадки і стану
Найбільші небезпеки пов’язані з ситуацією, коли венеричні захворювання виявляються у вагітної жінки. Лікарі рекомендують вже на етапі планування вагітності пройти обстеження на предмет інфікування і вилікувати всі патології, які виявлять лікарі. При такому відповідальному підході ймовірність збоїв у розвитку плоду мінімальна, а значить, дитина народиться здоровим і повноцінним.
Якщо венеричні хвороби виявляють у період виношування дитини або годування груддю, важливо своєчасно почати лікування під контролем лікаря. Необхідно перевірити на предмет інфікування не тільки мати і її постійного статевого партнера, але й дитини. Статистика показує, що хламідіоз у новонароджених тісно пов’язаний з підвищеним ризиком пневмонії, бронхіту. Можливі очні хвороби або зараження головного мозку. Висока ймовірність смерті дитини ще до народження.
З найбільшими небезпеками для вагітних, як кажуть лікарі, пов’язані цитомегаловірус, хламідії, герпетичні віруси. У більшості випадків мати заражає ними дитини в період виношування і народження. Складність полягає ще й в обмеженості лікарських препаратів, які можна використовувати для усунення інфекції в період вагітності. Щоб не нашкодити собі і чаду, лікуватися потрібно строго під контролем лікаря.
Комплексний підхід
Якщо венеричні хвороби виявлено у людини, що складається в постійній статевого зв’язку з іншим, лікування принесе успіх лише у разі, якщо йому будуть піддані обидва. Зі статистики відомо, що до лікарів частіше звертаються жінки, які страждають від неприємних симптомів, в той час як чоловіки вважають себе абсолютно здоровими. Насправді хворі, швидше за все, обидва людини, просто анатомічні особливості такі, що у представниць прекрасної статі хвороба проявляє себе яскравіше.
Якщо на лікування приходить тільки одна людина з пари, а другий нехтує здачею аналізів та проходженням курсу, ефективності від такої програми не варто чекати, оскільки зараження буде постійно відбуватися за новою. Щоб уникнути такого «замкнутого кола», важливо наполягти, щоб постійний статевий партнер відвідав лікаря навіть у випадку, якщо проявів порушення здоров’я немає. Якщо немає постійного партнера, під час лікування і після нього слід ретельно уникати випадкових зв’язків і інтимних контактів. Як правило, саме на них припадає переважний відсоток випадків зараження.
Самий ефективний спосіб попередження інфікування – абсолютна утримання від статевих зв’язків, але цей підхід надто радикальний і на практиці підходить лише в малому відсотку випадків. Крім того, відсутність інтимного життя може стати причиною порушення гормонального фону та інших захворювань, тому лікарі не рекомендують вдаватися до нього. Найкращим виходом вважається підтримання гігієни, збереження постійних відносин з однією людиною, а також застосування бар’єрної контрацепції.
