Пакетний вимикач: типи, маркування, будова і призначення

Типи пакетних вимикачів

Пакетники випускають різних моделей, які відрізняються одна від одної за такими ознаками:

  • Розташування контактів, куди повинні підключатися зовнішні електричні дроти – ззаду, спереду.
  • Кількість комутаційних позицій – дві для вимикачів, до дванадцяти для багатопозиційних перемикачів.
  • Рівень захищеності від шкідливого впливу навколишнього середовища на елементи конструкції – відкрите виконання, середній рівень захисту, вологонепроникні герметичні.
  • Конструктивне рішення перемикаючого механізму – барабанний тип перемикача, пакетно-кулачковий.
  • Спосіб кріплення до панелі – скобою задній або передній, фланцем фронтальним, за корпус попереду або ззаду.

Маркування

Умовне позначення пакетних вимикачів вітчизняного виробництва має кодування, складається з літер і цифр: П Х Х ХХХ ХХ ХХ ХХХ Х. Позначення можна розшифрувати таким чином починаючи зліва на право:

  • П – серія приладу (пакетний);
  • Х – літери В або П для вимикачів і перемикачів відповідно;
  • Х – число ланцюгів, які доступні до комутації;
  • ХХХ – номінальний струм, на який розраховано пристрій при номінальній напрузі 220 вольт, наприклад, пакетний вимикач 16а;
  • ХХ – кількість напрямків при з’єднанні електричних ліній;
  • ХХ – тип виконання за кліматичними параметрами;
  • ХХХ – код ступені захисту для приладів, поміщених в оболонку;
  • Х – спосіб кріплення пакетника при монтажі.
Цікаве:  Кран-букси для змішувачів: види, будова, ремонт і заміна