Діагностика
Для того щоб якісно і адекватно діагностувати природу походження того чи іншого паранеопластичного захворювання, існує певний перелік специфічних лабораторних досліджень крові пацієнта, які допоможуть встановити причину виникнення подібних порушень та зарахувати їх до ряду викликаних онкологічними змінами в організмі людини.
Цими дослідженнями є спеціальні діагностичні онкомаркери:
- для молочної залози: СА-15-3, М20, М22, РЕА, MUCI;
- для матки, а також шийки: М22, М20, РЕА;
- яєчка у чоловіків: РЕА, ХГЛ, АФП;
- яєчники у жінок: СА 125, АФП, СА 724, ХГЛ, М22, РЕА, М20;
- для сечового міхура: H/F, CYFRA 21-1;
- для передміхурової залози: простатична фосфатаза, PSA заг., PSA заг.;
- для щитовидної залози: кальцитонін, тиреоглобулін, РЕА;
- для легенів і бронхів: НСІ, НЭА,CYFRA 21-1, М22,СА 72-4, М20;
- для шлунка та стравоходу: СА 72-4, СА 19-9, СЕА;
- для печінки: АФП, СА 19-9, СЕА.
Існує популярний метод діагностики – імуноблот. Антитіла при паранеопластичних синдромів (антинейрональные) – імуноглобуліни, вони активні проти нейронів пухлинної тканини і білкових антигенів в цитоплазмі. До цієї групи можна віднести антитіла Yo-1 (PCA1), Hu (ANNA-1), CV2, Ri (ANNA-2), Ма2, амфифизин.
У неврології та онкології аналізом часто користуються, він незамінний при діагностиці паранеопластичних неврологічних захворювань, допомагає встановити наявність паранеопластичного енцефаломієліту, сенсорної нейропатії, прогресуючої дегенерації мозочка, паранеопластичної міоклонії та атаксії, синдрому м’язової скутості. Біоматеріалом виступає сироватка крові, яку беруть з вени. У нормі результат повинен бути негативним.
При паранеопластическом синдромі ПДФ підвищена. Також тромбоемболічні ускладнення часто призводять до смерті онкологічних хворих. Наявність хронічного тромбогеморагічного синдрому в лабораторії діагностують на підставі підвищеної концентрації фібриногену (в 2-2,5 рази більше норми), ПДФ (в 4-4,5 рази вище стандартних показників), також відмічається підвищена агрегаційна здатність тромбоцитів.
Для правильної діагностики паранеопластичних та онкологічних процесів в організмі людини необхідно спочатку виключити наявність аутоімунних збоїв, які можуть протікати з патологіями нервової системи.
До аутоімунних маркерів належать:
- СРБ (кач.), РФ (кач.);
- СРБ (кол.);
- АТ до односпир. ДНК;
- АСЛО;
- анти-ENA
- LE-клітини;
- Anti-MCV (цитрулін);
- АТ до нативної ДНК та інші.
Як ще визначають паранеопластические синдроми в клініці внутрішніх хвороб?
