Печіння в сечовипускальному каналі – неприємний симптом, який може бути присутнім при багатьох захворюваннях. Зволікати зі зверненням до лікаря не можна. З кожним днем ризик розвитку ускладнень збільшується.
Алергічна реакція
Причина печіння в сечовипускальному каналі може бути пов’язана з алергічною реакцією на медикамент або деякі продукти харчування. В цьому випадку розвивається запалення уретри на тлі непереносимості певних елементів. Алергічний цистит нерідко розвивається у чоловіків і жінок, які змушені проходити тривалу медикаментозну терапію. Запалення також можуть провокувати кондиціонери, порошки для прання білизни. Не рекомендується використовувати і синтетичні вироби людям, які мають схильність до алергії. З обережністю необхідно підбирати засоби для інтимної гігієни, гелі для душу.
Крім печіння, можуть з’явитися болі в нижній частині живота, погіршується відтік урини. Терапія алергічного циститу проводиться з використанням антигістамінних препаратів. Крім того, необхідно усунути подразник, який викликає негативну реакцію організму.
Бактеріальний цистит
Запалення слизової оболонки сечового міхура – поширена патологія. Захворювання розвивається через попадання в уретру хвороботворної мікрофлори та її стрімкого розмноження. Цистит – це патологія, з якою найчастіше стикаються жінки. Пов’язано це з особливостями будови жіночого сечовидільної системи. Жінки мають коротку широку уретру. Навіть просте нехтування правилами особистої гігієни призводить до поширення інфекції.
Печіння в сечовипускальному каналі – не єдиний симптом циститу. Значно збільшується кількість позивів до сечовипускання. Пацієнт може ходити в туалет по 3-4 рази в день навіть при мінімальному наповненні міхура. При цьому кожне сечовипускання супроводжується печінням і тягне болем. Нерідко при стрімкому розмноження патогенних бактерій у хворого підвищується температура тіла, може з’явитися гній в сечі. При таких симптомах пацієнт обов’язково повинен бути госпіталізований.
Лікування циститу в такій формі обов’язково проводиться з використанням антибіотиків. Найчастіше застосовуються препарати широкого спектру дії. Додатково можуть бути призначені нестероїдні протизапальні засоби, уросептики («Канефрон Н», «Уролесан»).
Уретрит
З цим запальним урологічним захворюванням в рівній мірі стикаються чоловіки і жінки. Основний симптом – печіння в сечовипускальному каналі. Крім того, може спостерігатися зовнішнє зміна уретри за кольором і формі, порушення сечовипускання. У представників сильної статі нерідко спостерігаються болі при ерекції. У найбільш складних випадках з сечовипускального каналу може виходити гній. Найчастіше така ознака спостерігається в ранковий час.
Багато хто скаржиться, що з’явилося печіння в сечовипускальному каналі після статевого акту. Незахищений сексуальний контакт з малознайомим партнером може призвести до розвитку запалення. Також патологія може розвиватися після діагностичних або лікувальних маніпуляцій.
При описаних вище симптомах обов’язково проводиться медикаментозна терапія з використанням антибіотиків або противірусних засобів (в залежності від того, який патогенною мікрофлорою викликане захворювання).
Травми
Печіння в сечівнику у чоловіків може бути пов’язано з першим статевим контактом. Неприємні симптоми можуть бути пов’язані з надривом вуздечки. При кожному сечовипусканні чоловік буде відчувати біль через потрапляння урини в область травмування. Якщо довелося зіткнутися з такою ситуацією, пускати на самоплив не можна. Представникам сильної статі не варто боятися звертатися за медичною допомогою. При неякісної обробки ураженої області в рану може потрапити бактеріальна інфекція. При цьому ризик розвитку ускладнень значно зросте.
Уражену область в першу чергу слід обробити з використанням антисептиків. Хороші результати показують кошти «Хлоргексидин», «Мірамістин». У перші кілька днів після травми необхідно утриматися від статевих зв’язків.
Молочниця
Умовно патогенні гриби роду Кандида присутні в організмі кожної людини з перших днів життя. Вони не дають про себе знати, якщо імунна система працює добре. Як тільки захисні сили організму перестають працювати, патогенна мікрофлора стрімко розмножується. Підвищується ризик розвитку молочниці. Якщо спостерігається печіння в сечовипускальному каналі у жінок, не виключено, що довелося зіткнутися з цим захворюванням. У представників сильної статі патологія зустрічається рідше.
Крім печіння, у пацієнтів спостерігаються творожистие виділення з піхви або уретри. Багато скаржаться на неприємні відчуття під час інтимної близькості. Крім того, в області промежини з’являється сильний свербіж, який посилюється в нічний час. Терапія захворювання в першу чергу проводиться з використанням протигрибкових препаратів. Хороші результати показують кошти «Фуцис», «Ливарол».
Цукровий діабет
Шкірний свербіж і печіння – симптоми, які часто проявляються при підвищеному рівні цукру в крові. Якщо з’явилися неприємні відчуття в області уретри, доведеться здати відповідні аналізи крові, відвідати ендокринолога. У першу чергу страждають слизові оболонки через порушення метаболічних процесів в організмі. Легке печіння у сечовипускальному каналі без видимих причин – привід пройти повне обстеження.
Чим раніше буде виявлено цукровий діабет, тим більше шансів вести повноцінний спосіб життя. На ранньому етапі досить буде дотримання відповідної дієти. Приділити увагу доведеться також імунітету. Якщо пацієнт буде повноцінно харчуватися, спати не менше 8 годин на добу, багато бувати на свіжому повітрі, ризик розвитку ускладнень буде зведений до мінімуму.
У тому випадку, якщо діагноз «цукровий діабет» поставлено вже давно, про будь-яких неприємних симптомах слід повідомляти своєму ендокринолога. Не виключено, що доведеться перевести хворого на Інсулін». Печіння в сечовипускальному каналі може свідчити про різкий підйом рівня цукру в крові.
Хламідіоз
Це поширене захворювання, яке передається статевим шляхом. Найчастіше уражаються органи сечовидільної і репродуктивної систем. Якщо з’явилися такі симптоми, як печіння сечівника, виділення з неприємним запахом, відкладати візит до лікаря не можна. Хламідіоз – це захворювання, заразитися яким побутовим шляхом неможливо. Інфекція потрапляє в організм при незахищеному статевому контакті з малознайомим партнером. При цьому не завжди вдається зрозуміти, коли саме відбулося зараження. Адже інкубаційний період захворювання може тривати до трьох тижнів. Більшою мірою патології схильні люди, що ведуть безладне статеве життя.
Крім печіння в сечівнику, може бути й інша симптоматика. Часто спостерігаються тягнучі болі внизу живота, у жінок можуть бути присутніми міжменструальні кровотечі. У чоловіків можуть спостерігатися жовті виділення з сечовипускального каналу. У деяких випадках захворювання протікає безсимптомно. При цьому пацієнт є носієм патогенної мікрофлори і може заражати своїх партнерів.
Лікування хламідіозу обов’язково проводиться з використанням антибіотиків. Хороші результати показує «Азитроміцин», вводиться внутрішньом’язово. У найбільш складних випадках додатково проводиться імунологічна терапія.
Сечокам’яна хвороба
Захворювання призводить до утворення каменів у нирках або сечовому міхурі. Пісок в нирках є практично у кожної людини. При цьому не виникає будь-яких неприємних симптомів. При неправильному харчуванні, порушенні обміну речовин дрібні освіти нашаровуються один на одного. Таким чином в різних ділянках сечовидільної системи з’являються більш крупні конкременти (каміння). При цьому вже виникають неприємні симптоми, такі як печіння в сечовипускальному каналі. Лікування слід починати негайно.
Камені в нирках найчастіше з’являються на тлі неправильного харчування. Якщо пацієнт вживає мало рідини, полюбляє гострі і солоні страви, ризик розвитку патології збільшується. Сечокам’яна хвороба може розвиватися також на тлі цукрового діабету, захворювань щитовидної залози. Схильні до ризику появи каменів пацієнти з аномаліями розвитку сечостатевої системи.
Вибір методики терапії захворювання залежить від виду конкрементів. Якщо камені невеликі (до 4 мм), їх можна вивести за допомогою медикаментів. Великі освіти усувають тільки за допомогою хірургічного втручання.
Підіб’ємо підсумок
Печіння в сечовипускальному каналі може бути присутнім при багатьох захворюваннях. Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням. Точний діагноз зможе поставити тільки фахівець після проведення інструментальних та лабораторних досліджень. Чим раніше буде розпочато лікування, тим нижче ризик розвитку серйозних ускладнень.
