Анальгін – це, мабуть, найвідоміше нестероїдний протизапальний засіб. Воно ефективно усуває біль м’язового та нервового характеру, а також збиває температуру.
Але чи може даний медикамент завдати шкоди? Чи може статися передозування анальгіном? І чим загрожує споживання занадто великої кількості препарату? Ці питання цікавлять багатьох, так що варто зараз дати на них відповіді.
Склад і механізм дії
З цього хотілося б почати. Склад анальгіну простий, він включає в себе лише одну діючу речовину – метамізол натрію, який є сильним анальгетиком і антипиретиком, що належать до групи пиразолонов.
Також в таблетированном препараті є допоміжні, фармакологічно нейтральні речовини – цукрова пудра, картопляний крохмаль, тальк і стеарат кальцію. У медикаменту, що випускається в ампулах, міститься лише метамізол натрію.
Який у анальгіну механізм дії? Цей препарат знижує утворення брадикининов, вільних радикалів, деяких простагландинів і эндоперекисей. Також він інгібує перекисне окислення ліпідів і чинить пригнічувальну дію на активність циклооксигенази. Крім того, засіб підвищує поріг збудливості і блокує больові імпульси. Вони просто не проходять по пучкам Бурдаха і Голля.
Коли препарат допомагає?
Показання до застосування анальгіну також варто перелічити. Цей препарат здатний допомогти, якщо людина зіткнувся з чим з перерахованого:
- Зубний і головний біль.
- Жовчна та ниркова коліка.
- Біль при опіках, травмах.
- Міалгія, невралгія, меналгия.
- Біль після операції.
- Лихоманка.
- Висока температура, не реагує на інші заходи.
- Хронічні або гострі інтенсивні болі, при яких інші лікувальні заходи неможливі.
Важливо застерегти, що введення препарату парентерально показано лише в тому випадку, якщо ентерально (через рот) це зробити неможливо.
Причини передозування анальгіном
І їх необхідно відзначити увагою. Як правило, отруєння препаратом можливо за наступних причин:
- Зловживання медикаментом при хронічній болю, яка викликана якимось тривалим захворюванням.
- Прийом препарату при порушенні функціонування нирок і печінки.
- Спільне вживання таблеток із засобами, які відносяться до групи барбітуратів. До таких відноситься «Анаприлін», «Кодеїн», а також багато інші антигістамінні ліки. Вони посилюють дію анальгіну. Так що використання медикаментів навіть в лікувальних дозах спровокує інтоксикацію.
Тому перш ніж вживати це популярне протизапальний засіб, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Рекомендації по застосуванню
Щоб не допустити отруєння анальгіном, інструкцію до препарату потрібно обов’язково вивчити. Нехай в ній і йдеться, що дозування залежить від інтенсивності лихоманки і болю, це не означає, що можна випити одразу 5 таблеток і бути спокійним за своє здоров’я.
Тому важливо запам’ятає інформацію, що стосується рекомендованої і максимальної дозування. Згідно інструкції до анальгіну, вона становить:
- Для дітей від 10 до 14 років і вагою від 32 до 53 кг – 1 таблетка одноразово і 4 – максимум.
- Для дорослих і підлітків старше 15 років і вагою понад 53 кг – 1-2 таблетки одноразово і до 8 максимум.
Ні в якому разі не можна приймати відразу кілька штук заради більш швидкого ефекту. Таблетки починають діяти через 30-60 хвилин після прийому. Якщо препарат був уведений парентерально, біль почне стихати швидше.
До речі, якщо вирішено поставити ін’єкцію, потрібно орієнтуватися на такі рекомендації: для дітей – 500-2000 мг, для дорослих – 1000-4000 мг.
Симптоми
Про передозування анальгіном свідчать наступні симптоми:
- Загальна слабкість.
- Запаморочення.
- Нудота і блювання.
- Тяжкість в голові.
- Шум у вухах.
- Тахікардія.
- Психомоторне збудження.
- Блідість шкіри.
- Гіпотермія.
У важких випадках наслідком передозування анальгіном стають судоми, які охоплюють дихальну мускулатуру, а також окрасившаяся в червоний або яскраво-рожевий колір сеча. Практиці відомі випадки ціанозу і подальшого занурення в кому, досягає 4-5 балів за шкалою Глазго.
Тривалий прийом препарату у великих кількостях призводить до пригнічення процесів гемопоезу. Результатом цього стає гранулоцитопенія (зниження гранулоцитів в крові) і агранулоцитоз (зменшення кількості лейкоцитів).
Також виникають проблеми з ШКТ – гастрити, виразки кишечнику і шлунку, порушення процесів вироблення соляної кислоти. Це проявляється наступними симптомами:
- Відрижка.
- Печія.
- Дискомфорт в епігастральній області.
- Здуття живота.
- Порушення травлення.
- Голодні болі при виразці.
- Шлунково-кишкова кровотеча.
Ще не можна не відзначити, що отруєння анальгіном призводить до розвитку алергічних реакцій. Вони можуть протікати в різних формах – кропив’янка, алергічний набряк або навіть анафілактичний шок.
Наслідки
І про них необхідно розповісти, раз мова йде про передозування анальгіном. Насамперед треба відзначити, що цей препарат завдає сильного удару по судинах, печінці, нирках, кровоносній системі і легким (в окремих випадках).
У крові різко знижується кількість тромбоцитів і лейкоцитів. Внаслідок цього імунна система слабшає, і організм перестає стримувати мікроскопічних обителей. З-за цього виникає запалення слизових оболонок і омертвіння тканин, починають утворюватися виразки кишечнику і шлунку..
Також уражається слизова оболонка ротової порожнини, що призводить до ангіни, запалення ясен. В легенях, бронхах, трахеї і навіть в сечовивідних шляхах теж формуються вогнища ушкодження.
В особливо важких випадках-за зниження тромбоцитів можливі кровотечі. Також нерідко розвиваються бронхіти, трахеїти та фарингіти, не піддаються лікуванню. Паралельно спостерігається зниження сечовиділення. Якщо здати урину на аналіз, в ній будуть виявлені скупчення бактерій і білок.
Але, мабуть, одне із самих серйозних наслідків передозування анальгіном – це отруєння печінки. Про це свідчить пожовтіння шкіри, слизових оболонок, свербіж і накопичення білірубіну в крові.
Перша допомога
Вище вже було розказано про показання до застосування анальгіну, симптоми отруєння препаратом і наслідки. Тепер треба поговорити про те, як необхідно діяти у разі отруєння.
До приїзду “швидкої”, яку потрібно викликати насамперед, доведеться зробити промивання шлунка – випити близько півлітра води і спровокувати блювоту. Повторити дію кілька разів.
Якщо свідомість у людини заплутано або зовсім відсутня, цей спосіб є неприпустимим. У такому разі потрібно покласти потерпілого набік і дочекатися прибуття медиків.
Лікування
Його проводять у стаціонарних умовах. Лікування включає в себе наступні процедури:
- Форсований діурез. Пацієнту вводять у кров 4-5 літрів плазмозамінників, внаслідок чого збільшується обсяг циркулюючої крові. Нирки починають активно виводити з організму отруйні речовини.
- Активна детоксикація допомогою стимуляції стільця. Людині дають проносне або вводять у шлунок ентеральної розчин, промывающий кишечник.
- Терапія адсорбентами. Використовують активоване вугілля або гіпохлорит натрію.
- Гемодіаліз. Кров пацієнта при тяжкому отруєнні профільтровують через напівпроникну мембрану.
Якщо передозування серйозна, можуть знадобитися реанімаційні заходи. Їх проводять у разі відсутності свідомості, судомного синдрому, порушення сечовиділення, кровообігу і при психосоматичних порушеннях.
У разі якщо людина прийняла 5-8 грам речовини, і йому не була надана допомогу, він може померти.
