Діагностика захворювання
Поставити точний діагноз може тільки фахівець, важливо диференціювати захворювання від інших схожих патологій. Для розпізнавання дерматиту призначають:
- Огляд пацієнта дерматологом.
- Дослідження шкіри за допомогою дерматоскопії. Лікар оглядає патологічні ділянки з допомогою приладу, який дає 10-кратне збільшення.
- Проводиться посів мікрофлори з уражених ділянок шкіри.
- Аналіз крові може показати невелике підвищення ШОЕ, що пояснюється наявністю вогнища запалення або інфекції в організмі.
Після того як у доктора не залишається сумнівів в наявності периорального дерматиту, призначається лікування.
Основні напрямки лікування
Будь-які шкірні патології вимагають комплексного підходу, не вийде позбутися від захворювання, використовуючи тільки зовнішні засоби. Схема лікування периорального дерматиту може виглядати таким чином:
- Прийом лікарських препаратів. Їх призначає тільки лікар. Основне засіб при периоральном дерматиті – «Метронідазол». Якщо патологія протікає без ускладнень, то пацієнту призначають по 500 мг на добу протягом 3-6 тижнів. У важких випадках лікування починається з прийому 1 г препарату протягом не менше 3 тижнів, а потім при отриманні терапевтичного ефекту доза знижується до 500 мг і прийом здійснюється ще 1-1,5 місяця.
- Якщо на «Метронідазол» спостерігається алергія, то препарат можна замінити «Орнидазолом». Його можна приймати більш короткими курсами.
- Важкі форми дерматиту доводиться лікувати препаратами з групи тетрациклінів: «Юнідокс», «Солютаб». Якщо жінка вагітна, то «Тетрациклін» заборонено використовувати. Його можна замінити «Еритроміцином».
- Тривалий антибактеріальний курс лікування негативно позначається на стані мікрофлори кишечника, тому бажано одночасно приймати пробіотики.
Крім препаратів для внутрішнього застосування, обов’язково призначають зовнішні засоби, серед них ефективні такі мазі при периоральном дерматиті:
- Мазь «Доксициклін». Знищує багато патогенні мікроорганізми. Наносити на уражені ділянки 2 рази на день.
- 1% крем «Метронідазол». Наносити на уражену шкіру двічі на день тонким шаром на протязі 2 місяців.
- «Метрогіл гель». Препарат на основі метронідазолу. Переноситься добре, швидко вбирається, спостерігається хороший терапевтичний ефект. Але його не рекомендується застосовувати жінкам в положенні, а також при нирковій недостатності.
- Мазь «Пімекролімус» відноситься до иммунодепрессантам і часто призначається, якщо захворювання спровокували кортикостероїди. Засіб добре прибирає запалення.
Якщо у пацієнта спостерігається непереносимість метронідазолу, то використовують крем або мазь з азелаїнової кислоти. Препарати необхідно наносити на шкіру два рази в день. Серед зовнішніх засобів, що містять цю кислоту, можна назвати: «Скінорен», «Азикс Дерм», «Азогель».
Якщо в процесі терапії захворювання пацієнта стала турбувати сухість шкіри та подразнення, то лікар призначає крем «Скін-кап». Він добре пом’якшує шкіру, знімає запалення, має антибактеріальну та протигрибкову дію. При наявності гнійних висипань допоможе ретиноєва мазь, її компоненти сприяють швидкому відновленню шкіри. Можна використовувати «Бепантен».
Відповідь на питання про те, як довго лікується періоральний дерматит, залежить від тяжкості перебігу патології. Але зазвичай потрібно не менше 3-6 тижнів.
