Порушення з боку ЦНС
Хворі відзначають оніміння рук і ніг, а також відчуття поколювання. Однак без проведення дослідження крові робити висновок про ВІЛ-інфекції не можна, так як периферична невропатія характерна і для цукрового діабету, і для ряду неврологічних і серцево-судинних захворювань. У хворого з ВІЛ центральна нервова система перебуває в постійній напрузі і працює на межі своїх можливостей. В результаті підвищена навантаження призводить до тремору кінцівок. Особливо сильно це помітно у пацієнтів, які займаються спортом: тепер їм важко демонструвати результати, яких раніше вони досягали без особливої праці.
Більш пізні ознаки захворювання — це складнощі в логічному мисленні та сприйнятті навколишнього світу. Кажучи простими словами, на останніх стадіях недуг здатний спровокувати слабоумство у жінок і чоловіків. Симптоми ВІЛ проявляються в сплутаності свідомості, зниження концентрації уваги та погіршення пам’яті. У хворого часто відбуваються перепади настрою, на зміну одним поведінкових звичок швидко приходять інші. Пацієнти на пізніх стадіях цього захворювання стають нервовими, агресивними.
Вірус вражає мозкові оболонки і нервові центри, що призводить до деградації рухових функцій, включаючи:
- хиткість ходи;
- порушення в координації рухів;
- порушення дрібної моторики рук;
- втрату звичних навичок і працездатності.
