Діагностика перитоніту
При підозрі на гострий живіт» такі дослідження допоможуть підтвердити або спростувати їх:
Аналіз крові показує високий рівень лейкоцитів.
Рентгенографія черевної порожнини дозволяє виявити затемнення, яке свідчить про скупчення ексудату.
Ультразвукове дослідження виявляє рідина.
Пункція черевної порожнини проводиться для вивчення її змісту, визначення патогенності мікроорганізмів, щоб ефективніше підібрати лікарські препарати.
Ректальне або піхвове дослідження дозволяє виявити болючість, яка спровокована запаленням очеревини.
Після підтвердження діагнозу в залежності від стадії захворювання призначається лікування.
Лікарська допомога
Основне лікування перитоніту черевної порожнини – це операція. Вона переслідує наступні цілі:
Видалення скопилася рідини та інфікованих тканин.
Резекція або ізолювання ділянки, який спровокував запальний процес.
Звільнення шлунково-кишкового тракту від газів і рідини.
Санація черевної порожнини.
Якщо діагностовано перитоніт черевної порожнини, операція передбачає наступні етапи:
Підготовка пацієнта до оперативного втручання. Вона передбачає корекцію порушених функцій організму, очищення шлунково-кишкового тракту і анестезію.
Розріз по середній лінії живота. Таке розташування дозволяє отримати доступ до всіх органів при великому перитоніті черевної порожнини.
Усунення причини запального процесу. Якщо джерелом є апендикс або жовчний міхур, то здійснюється його видалення. При розриві іншого внутрішнього органу, видалення якого неприпустимо, проводиться його ушивання.
Санація черевної порожнини. Промивання проводять з використанням стерильних розчинів. Це дозволяє істотно знизити кількість патогенних мікроорганізмів і швидше усунути інфекцію. Розчини попередньо охолоджують до температури від +4 до -6 градусів для звуження судин і зниження інтенсивності обмінних процесів.
На наступному етапі проводиться декомпресія кишечника з метою видалення рідини та газів. Процедура здійснюється шляхом введення через ротову порожнину в кишечник тонкого зонда, для дренування товстої кишки вводять через анальний отвір.
Очищення черевної порожнини. Процес проводять дренування з використанням порожнистих трубок, які вводять з обох боків діафрагми, під печінку. При виявленні перитоніту під час оперативного втручання вводять через катетер спеціальні препарати, а через деякий час видаляють їх.
Останній етап операції на черевній порожнині передбачає зашивання рани. Можуть використовуватися різні методи для цього з урахуванням передбачуваної післяопераційної терапії.
Чим швидше буде проведена операція при виявленні перитоніту, тим більше шансів на повне одужання. Смерть від перитоніту черевної порожнини часто настає, якщо патологія виявлена на термінальній стадії.
Після операції терапія передбачає прийом лікарських препаратів, які призначені для знищення патогенних мікроорганізмів і відновлення порушених метаболічних процесів.
Лікар призначає:
- Антибактеріальні препарати: «Гентаміцин», «Цефтріаксон». Вибираються засоби широкого спектра дії.
- Дезінтоксикаційні засоби: «Хлорид кальцію» 10%.
- Інфузійна терапія з введенням «Глюкози» 5 або 25% розчину, розчину «Рінгера».
- Препарати крові: плазма, альбумін.
- Нестероїдні протизапальні засоби: «Ібупрофен», «Парацетамол».
- З метою попередження парезу кишечника призначають антихолінестеразні засоби: «Прозерин».
Лікування перитоніту черевної порожнини – процес тривалий і складний, особливо якщо операція була проведена не відразу. Не менш важливий післяопераційний період.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
