Пробки на мигдалинах
Наявність так званих пробок – відкладень кальцифицированного речовини, які накопичуються в поглибленнях мигдалин – спостерігається як у людей з тонзилітом, так і у цілком здорових. Вони можуть не приносити жодного дискомфорту, але іноді проявляються болем при ковтанні і неприємним запахом з рота. Такі пробки необхідно видаляти в умовах стаціонару.
Гіпертрофія мигдаликів
Гіпертрофія піднебінних мигдалин – це їх патологічне збільшення без участі в цьому запального процесу. Причини такої патології досі не з’ясовані до кінця. Передбачається, що цього стану можуть сприяти часті застуди, знижений імунітет, ендокринні захворювання і хвороби верхніх дихальних шляхів, алергічні реакції і погана екологічна обстановка. У більшості випадків діагностується гіпертрофія піднебінних мигдаликів у дітей 5-15 років.
Симптомами даної патології можуть бути:
- набряки і м’якість мигдалин;
- рихлість органу;
- порушення дихання;
- хропіння;
- зміна голосу;
- дискомфорт в горлі.
Особливу увагу потрібно звернути на односторонню гіпертрофію, так як це може свідчити про наявність грибкової інфекції, туберкульозу або пухлини.
Фахівці розрізняють три ступені гіпертрофії піднебінних мигдаликів, в залежності від того, скільки місця вони займають в збільшеному стані:
- 1 ступінь – залоза займає третину простору між середньої лінії глотки і краєм передньої піднебінної.
- 2 ступінь – залоза займає 2/3 цього простору;
- 3 ступінь – орган майже повністю перекриває простір, а в більш запущених стадіях гланди можуть торкатися один одного.
Гіпертрофія мигдалин – найчастіше оборотний процес. Але в зв’язку з тим, що такий стан, особливо у 2 і 3 ступеня, утруднює дихання і змінює мова, при перших симптомах звернутися до лікаря за консультацією.
