Пієлонефрит нирок: симптоми, лікування, харчування

Пієлонефрит нирок – інфекційно-запальний процес, який провокується різними бактеріями. Починається він в основному в мисці або мозковій речовині нирки. Існують два основних шляхи проникнення інфекції в орган і пов’язані вони з мочевыделительными і фільтруючими функціями.

У більшості людей на тлі перебігу пієлонефриту імунітет ослаблений. Це сприяє більш швидкому розвитку інфекційних процесів. Якщо вчасно не провести лікування гострої стадії, то вона переходить в хронічну форму. Вона може спровокувати безліч різних ускладнень, зокрема, таких як підвищений тиск і хронічна ниркова недостатність.

Особливості хвороби

Пієлонефрит нирок – захворювання, яке загрожує самими небезпечними і складними наслідками. При виникненні перших ознак протікання хвороби потрібно відразу ж звернутися до лікаря для проведення своєчасної діагностики та лікування.

В основному патологічний процес зачіпає тільки одну нирку. Найчастіше від цієї недуги страждають жінки, проте в літньому віці запалення більше зачіпає чоловіків. У жінок пієлонефрит в основному розвивається після протікання циститу, а у чоловіків при наявності простатиту, аденоми, сечокам’яної хвороби.

Це хвороба інфекційного характеру, зачіпає сечову систему, а також верхні сечові шляхи. Гостра форма виражається значною болючістю, однак, досить швидко виліковується при проведенні правильного лікування, в основному виникає на тлі інших порушень сечостатевої системи. Хронічна форма небезпечна тим, що може протікати без особливих зовнішніх проявів, проте впливає на структуру ниркової тканини. Хронічний перебіг запалення супроводжується порушенням функціонування нирок.

Причини виникнення

Визначити збудник пієлонефриту нирок поки не вдалося. Вважається, що спровокувати патологію можуть хвороботворні мікроорганізми, які проникають в організм ззовні. Найчастіше це кишкова паличка або різного роду коки. Основні шляхи попадання інфекції в нирки:

  • лімфогенний;
  • урогенный;
  • гематогенний.

Розвитку пієлонефриту нирок сприяють такі фактори, як:

  • слабкість;
  • хронічний стрес;
  • нестача вітамінів;
  • перевтома;
  • зниження імунітету.

Найбільш схильні до ризику інфікування жінки, так як їх уретра розташована дуже близько біля анального отвору, де збираються бактерії з кишечника. Це значно полегшує хвороботворним мікроорганізмам доступ в сечовипускальний канал. Іноді ниркова інфекція може протікати без інфікування сечового міхура. Наприклад, це може відбуватися, якщо при пієлонефриті камені в нирках.

Основна симптоматика

Запалення нирок, пієлонефрит, належить до одного з найбільш частих захворювань нирок. Симптоматика при протіканні цієї хвороби багато в чому залежить від її форми. Серед основних ознак пієлонефриту нирок, що протікає в гострій стадії, можна виділити:

  • різке підвищення температури;
  • лихоманка;
  • озноб;
  • запаморочення;
  • загальне нездужання;
  • ломота у всьому тілі;
  • нудота і блювання.

При розвитку запального процесу до всіх цих симптомів також можуть приєднуватися тягнучі або різкі болі в області попереку, зміна кольору сечі, часті позиви і хворобливі відчуття при сечовипусканні. Якщо патологія була спровокована різними порушеннями та супутніми захворюваннями, то спостерігається поступове наростання болю в попереку, змінний озноб і потовиділення.

При протіканні в хронічній формі захворювання нирок (пієлонефрит) ознаки проявляє хвилеподібно. В періоді ремісії симптоми не спостерігаються, а при загостренні – запалення зачіпає все нові ділянки ураженого органа, що призводить до поступового відмирання тканин.

Періоди загострення схожі за своїм прояву з гострим перебігом пієлонефриту, однак їх перебіг може бути не настільки різким. В подальшому на місці уражених тканин утворюються рубці, гнійнички, абсцеси, які періодично провокують безпричинне підвищення температури, загальне нездужання, утворення набряків, зниження функціонування органу.

Проведення діагностики

Діагностика пієлонефриту нирок може бути значно ускладнена в зв’язку з безсимптомним перебігом або розвитком на тлі запалення інших порушень. Гостре порушення при проведенні своєчасного дослідження і комплексного лікування можна повністю усунути, а при неправильною або неповною терапії хвороба може перейти в хронічну стадію. Ускладненнями в такому випадку можуть бути запальні процеси в самому органі, абсцеси, гнійні реакції, ниркова недостатність і відмирання тканин.

Визначити наявність пієлонефриту можна при проведенні аналізів крові і сечі, які крім зовнішніх змін можуть також містити в собі білки, пісок, підвищений рівень лейкоцитів, а також хвороботворних мікроорганізмів. У таких випадках додатково призначають дослідження сечі за Нечипоренком і Земницьким.

При протіканні хронічної форми для проведення діагностики, варто звернутися до уролога. Він підбере методики дослідження, які допоможуть визначити наявність проблеми, характер змін, а також підібрати необхідну терапію. До таких методик належить інструментальне обстеження, а саме:

  • ультразвукова діагностика;
  • екскреторна урографія;
  • абдомінальний аортографія;
  • ретроградна пиелоуретерография;
  • радіонуклідні дослідження.

Основним методом дослідження є УЗД-діагностика, яка дозволяє зробити висновок щодо зміни розміру, розташування бруньок, їх структури. Щоб визначити функціональні можливості цього органу, потрібно провести екскреторну урографію. Цей метод із застосуванням контрастної речовини відноситься до більш детальним методиками, ніж УЗД.

Особливості лікування

Як лікувати пієлонефрит нирок, може визначити лікар, який підбирає найкращу методику проведення терапії. Рекомендується комплексний підхід до лікування. Зокрема, застосовуються такі групи препаратів, як:

  • антибактеріальні препарати;
  • протимікробні засоби;
  • сечогінні;
  • препарати для нормалізації кровообігу в нирках;
  • вітамінні комплекси;
  • рослинні засоби.

Варто відзначити, що при призначенні антибіотиків потрібно точно дотримувати режим дозування і дотримуватися призначеного курсу навіть у разі нормалізації самопочуття. На додаток до цього можна застосовувати методики народної медицини, проте потрібно попередньо узгодити це з лікарем.

Вторинний пієлонефрит передбачає також проведення лікування основної хвороби, що спричинила запалення нирок. При дуже важкому перебігу хвороби і виникнення різного роду ускладнень, показано проведення хірургічного втручання. Для швидкої нормалізації самопочуття рекомендується дотримуватися спеціальну лікувальну дієту.

Медикаментозна терапія

Лікування пієлонефриту нирок призначає лікар-нефролог. Воно має складатися з комплексу заходів, спрямованих на усунення основних причин, що провокують запалення в цьому органі, і багатьох інших чинників, що порушують нормальний відтік сечі. Крім того, важливо проводити медикаментозну та симптоматичну терапію.

При гострій формі первинного запалення призначають антибіотики при пієлонефриті нирок. В комплекс антибактеріальної терапії можуть входити цефалоспорини, пеніцилін, протимікробні препарати, сечогінні засоби, препарати на рослинній основі, вітамінні комплекси.

Цікаве:  Ротавірус: лікування, симптоми, діагностика, можливі наслідки, профілактика

Тривалість проведення терапії багато в чому залежить від гостроти перебігу захворювання і може тривати протягом декількох тижнів. При протіканні вторинної форми, спочатку потрібно відновити відтік сечі, а після цього призначаються антибіотики останнього покоління при пієлонефриті нирок, які деструктивно впливають на перебіг запального процесу. Це дозволить виключити наявні провокуючі фактори, тим самим запобігши виникненню рецидивів. Таким чином, можна повністю вилікувати уражений орган.

Широко застосовуються природні антисептики і антибіотики при пієлонефриті нирок у жінок, зокрема, такі як «Нолицин» і «Монурал». Основою антибактерицидного лікування вважаються похідні напівсинтетичного пеніциліну, які знищують кишкову паличку, провокує виникнення хвороб сечовидільної системи.

Дуже хорошими антибіотиками при пієлонефриті нирок вважається препарат «Монурал». Це лікарський засіб широкого спектру дії, який сприяє пригнічення механізму розмноження хвороботворних мікроорганізмів вже на початкових стадіях перебігу захворювання. Препарат швидко всмоктується і справляє антибактерицидний вплив на всі групи збудників інфекції.

Курс проведення терапії цим засобом складає всього лише 1 день, а доза підбирається лікарем індивідуально. В період прийому ліків потрібно пити багато рідини. Крім того, ліки має невеликий спектр протипоказань.

Ще одним хорошим лікарським засобом вважається «Нолицин». Він відноситься до антибіотиків фторхинолоновой групи. Цей препарат чинить потужну антибактерицидний вплив на сечовидільну систему. При прийомі всередину «Нолицин» засвоюється не повністю, тому лікарі рекомендують приймати натще, не менш ніж через 2 години після споживання їжі.

Незалежно від форми перебігу хвороби, враховуючи анамнез хворого, можуть бути додатково призначені лікарем протизапальні препарати, наприклад, «Німесил», «Парацетомол», дезінтоксикаційні засоби, а також ліки, нормалізує мікроциркуляцію, таке як «Гепарин», «Дипіридамол».

Народні методики

Як лікувати пієлонефрит нирок у домашніх умови для закріплення позитивного результату і запобігання рецидиву – цікавить дуже багатьох пацієнтів. Народні методики призначаються в якості доповнення до медикаментозної терапії. Високу результативність має чай, приготований з листя чорної смородини. Для цього потрібно 2 ст. л. сухого листя залити 500 мл води, а потім прокип’ятити протягом 10 хвилин. Залишити настоюватися протягом години, а потім приймати по кілька разів на день.

Для лікування пієлонефриту нирок можна застосовувати трав’яний збір, приготований на основі собачої кропиви, звіробою, кропиви, подорожника, алтея, шишок хмелю. Підготовлений збір залити окропом і залишити на 1 годину. Приймати відвар теплим по кілька разів в день.

Крім того, можна приготувати трав’яний настій на основі кропиви, деревію, звіробою, мати-й-мачухи, буркуну. Готовий засіб потрібно залити гарячою водою. Прокип’ятити на протязі 15 хвилин, а потім залишити настоюватися протягом 1 години. Готовий настій краще всього вживати з медом після їжі.

Дотримання дієти

На самому початку перебігу хвороби обов’язково потрібно робити тільки фруктові дні в поєднанні з теплим рясним питвом. Обсяг споживаної в день рідини обов’язково повинен становити не менше 2 літрів. Рекомендується пити морси, компоти, трав’яні чаї, мінеральну воду, відвар шипшини, горобини.

Харчування при пієлонефриті нирок обов’язково має бути збалансованим, якісним і містити велику кількість корисних речовин. Завдяки сечогінній дії дуже добре підходять дині, кавуни, кабачки. Вони допомагають вивести з організму накопичені шлаки і токсичні речовини.

Якщо самопочуття покращилося, то варто поступово переходити на рослинно-молочну дієту. Крім абсолютно будь-яких молочних продуктів, у щоденний раціон слід включати свіжі фрукти, овочі, а також соки. Вся їжа повинна містити багато вітамінів. Потрібно максимально обмежити споживання солі.

При відсутності гострих проявів хвороби можна їсти нежирний сир, варену рибу і м’ясо. Заборонено споживати каву, спиртні напої, смажені та жирні страви, спеції, консерви. При хронічній формі в період ремісії не вимагається дотримання ніякої спеціальної дієти.

Хірургічне втручання

До проведення операції вдаються лише в тих випадках, коли медикаментозна терапія не робить ніякого результату і хвороба все більше прогресує. Найчастіше хірургічне втручання проводиться при протіканні гнійного пієлонефриту, коли потрібне видалення апостем або карбункулів.

Операція допомагає зупинити подальше поразку, зберегти орган, а також його функціональні можливості. Крім того, вона дозволяє запобігти подальше поширення запалення на неушкоджену нирку і нормалізувати відтік сечі.

Можливі ускладнення

Сам по собі пієлонефрит не настільки небезпечний, проте, дуже серйозними можуть бути його наслідки. Гостра форма хвороби може переходити в хронічну стадію з періодичними рецидивами. Крім того, пієлонефрит доставляє безліч незручностей людині, яка страждає від цієї хвороби.

Хронічна форма характеризується виникненням періодичних рецидивів. До інфекційного процесу може додатково приєднуватися нагноєння, а це загрожує втратою ураженого органу. Саме тому до проведення терапії потрібно підійти з усією відповідальністю. Ця хвороба найчастіше може протікати без вираженої симптоматики, що дуже небезпечно, так як немає можливості своєчасно провести діагностику і призначити наступне комплексне лікування.

Проведення профілактичних заходів

Гостра форма пієлонефриту добре піддається терапії і може бути повністю вилікувана. Проте якщо проблеми відтоку сечі спостерігаються протягом тривалого часу і запалення набуває хронічного характеру, то лікування досить ускладнене.

Щоб уникнути частих нападів загострення, потрібно проводити систематичний контроль всіх змін, що відбуваються в організмі. Показано регулярно робити аналіз крові і сечі.

Профілактичні заходи полягають у повному виключення факторів, що провокують виникнення пієлонефриту. Дуже важливо своєчасно відвідувати туалет, комплексно проводити лікування інфекційних хвороб, підтримувати хороший стан імунної системи, уникати переохолодження.

Обов’язково потрібно дотримуватися принципів здорового, правильного харчування і гігієни, стежити за своїм самопочуттям, тепло одягатися. Дотримуючи всі ці прості правила і рекомендації, можна позбавити себе від складного, тривалого лікування та небезпечних наслідків.

Пієлонефрит може спровокувати безліч ускладнень, саме тому при виникненні перших ознак запалення, потрібно відразу ж проводити комплексну терапію.