Поперековий радикуліт: симптоми, причини, діагностика та особливості лікування

Болі в спині, які наздоганяють в самий невідповідний момент, знайомі багатьом. У цей момент перед людиною стоїть тільки одне завдання – швидше позбутися нестерпного больового синдрому. Далі розглянемо одне з поширених захворювань – радикуліт, симптоми, причини, види і лікування патології.

Що являє собою хвороба

Радикуліт являє собою патологію опорно-рухового апарату, при якій відбувається здавлювання нервових закінчень, що провокує сильні приступи болю. Зазвичай це не самостійне захворювання, а наслідок дегенеративних змін у кістково-м’язовій системі.

Свої симптоми радикуліт найчастіше проявляє в поперековому відділі хребта, що пов’язане з великим навантаженням на цю частину хребетного стовпа під час будь-яких рухів.

Різновиди захворювання

Радикуліт класифікують з урахуванням причин, які її спровокували:

Виділяють первинну форму, при якій хвороба розвивається на тлі запалення спинномозкових корінців.

Вторинний радикуліт – це защемлення нервового закінчення.

Існує й інший підхід до класифікації радикулітів, розглядаючи больовий синдром, виділяють:

• Люмбоішіалгія. Проявляється сильними больовими відчуттями, які поступово наростають і віддають у ногу і сідниці.
• Ишиалгию. Одним із симптомів радикуліту є біль, що нагадує удар струмом. Пацієнт відчуває печіння, поколювання, яке віддає в гомілку і задню поверхню стегна.
• Люмбаго. Спостерігається на тлі зміщення хребців в результаті розвитку гриж або перенапруження м’язів.

Враховуючи симптоми радикуліту і причини виникнення, лікар призначає лікування.

Причини розвитку захворювання

Їх можна підрозділити на кілька груп з урахуванням походження:

Хвороби, що провокують запальні процеси в нервових корінцях.

Патології хребетного стовпа, в результаті яких спостерігаються симптоми поперекового радикуліту, лікування буде спрямовано на їх усунення.

Порушення у внутрішніх системах організму, що призводить до розвитку радикуліту.

До першої групи причин можна віднести різні інфекції, провокаторами яких є віруси або хвороботворні бактерії.

Друга група причин радикуліту включає:

• Патологічні зміни кісткової тканини хребта та її деформація внаслідок інфекційних захворювань (спондиліт).
• Остеохондроз. Розвивається в результаті метаболічних порушень кальцію в кістках і утворення наростів на хребцях.
• Грижі міжхребцевих дисків.
  
• Хвороба Бехтерева, при якій має місце системне ураження не тільки хребта, але і суглобів.
• Травми опорно-рухового апарату.
• Викривлення хребта.

Третя група причин, ознаки радикуліту обов’язково спровокує, включає патології, які не пов’язані безпосередньо з хребтом:

• Тривалі стресові ситуації.
• Виснажливі фізичні навантаження, особливо з підйомом тягарів.
• Порушення в роботі ендокринної системи: цукровий діабет, гіпотиреоз, базедова хвороба.
• Зайва вага, підсилює в кілька разів навантаження на хребет.
• Недолік рухової активності.
  
• Переохолодження організму, що провокує запальні процеси.

Найчастіше провокуються ознаки радикуліту причинами з різних груп.

Перші прояви радикуліту

Основним симптомом патології є біль гострого характеру, що виникає при рухах. Після звернення до лікаря здійснюється огляд пацієнта, в ході якого виявляються наступні симптоми поперекового радикуліту, лікування потім підбирає спеціаліст з урахуванням всіх нюансів:

• Спинні м’язи напружені.
• При натисканні на остисті відростки відчувається біль, що віддає в крижі.
• Шкіра набуває блідого відтінку і стає холодною по ходу розташування ураженого нерва.
• Спостерігається підвищена пітливість.
• Порушується чутливість.

На першій стадії розвитку захворювання симптоми радикуліту поперекового відділу у жінок і чоловіків специфічні:

• Симптом Легаса. Біль різко посилюється при положенні на спині і при піднятті ноги, в якій відчувалася болючість.
• Симптом Бехтерева. При зміні лежачого положення на сидяче відбувається рефлекторне згинання ноги з боку ураження.
• Симптом Нерлі. При нахилі голови різко посилюється біль у стегні.
• Симптом Дежеріна. Больові відчуття посилюються при чханні, кашлі.
• Симптом Бонні. З боку ураження спостерігається згладжування сідничної складки.
  

При розвитку симптомів радикуліту пацієнти скаржаться на нестерпний біль, тому намагаються зайняти вимушену позу, згинаючись в хвору сторону.

Прояви патології на наступних етапах розвитку

При відсутності лікування симптоми попереково-крижового радикуліту поглиблюються і приєднуються наступні ознаки:

• При нахилі голови різко посилюється біль у спині, гомілці і стегні.
• Прогресує обмеження рухливості.
• При відведенні хворої ноги в сторону з’являється різкий біль у задній частині стегна.
• При спробі сісти з положення лежачи з прямими ногами з’являється гострий біль.
• Якщо натиснути на середню лінію живота нижче пупка, то з’являються больові відчуття.

Симптоми радикуліту грудного і попереково-крижового відділів мало чим відрізняються, але патологія швидко переходить у хронічну форму, яка періодично загострюється. Гострі ознаки турбують протягом 2-3 тижнів, потім хвороба знову затихає.

Діагностика патології

Викликають різні причини симптоми радикуліту, але для призначення лікування лікар повинен провести повну діагностику. Для цього використовуються багато методів:

Збір і аналіз анамнезу хворого.

З’ясовується у пацієнта, як довго турбує захворювання.

Лікар проводить зовнішній огляд шляхом пальпації, щоб визначити вражений хребець і місце запалення.

Аналіз крові покаже наявність запалення в організмі. При підвищеному вмісті лейкоцитів і підвищення ШОЕ можна це стверджувати з упевненістю.

Аналіз сечі дозволяє виключити ниркову недостатність, яка може віддавати болями в попереку.

Рентгеноскопія подає інформацію про місце локалізації защемленого нерва.

КТ визначає вогнище запалення.

Електроміографія дозволяє продіагностувати спинномозкові нерви.

Після того, як виявлені симптоми радикуліту і діагноз підтверджений, лікар призначає терапію.

Перша допомога при нападі радикуліту

При появі різкого болю у вигляді прострілів важливо надати першу допомогу і знизити больовий синдром. До приїзду лікаря треба:

• Дати хворому таблетку НПЗЗ або зробити ін’єкцію препарату. Можна використовувати: «Диклофенак», «Ортофен».
• Укласти хворого на тверду поверхню і під зігнуті ноги підкласти валик або подушку.
  

Після купірування болю обов’язково потрібно подальша терапія.

Лікування радикуліту

Симптоми і ознаки захворювання після надання першої допомоги обов’язково повернуться, якщо не пройти курс терапії. Лікуванням хвороби займається вертебролог, але можна звернутися до ортопеда-травматолога або невролога. Курс підбирається з урахуванням віку пацієнта, тяжкості симптоматики та стану опорно-рухового апарату.

Терапія ставить перед собою наступні цілі:

• Прибрати больовий синдром.
• Заглушити запальний процес.
• Налагодити харчування спинномозкових дисків і нервових закінчень.
• Усунути спазм м’язових волокон.

Терапія включає наступні напрямки:

Медикаментозне лікування.

Фізіотерапію.

Масаж.

Лікувальну фізкультуру.

Хірургічне втручання.

Медикаментозна терапія

Під час загострення радикуліту важливо зняти больовий синдром і зменшити запалення, тому лікар призначає наступні групи препаратів:

Нестероїдні протизапальні засоби. У перші дні можна рекомендувати уколи: «Мелоксикам», «Артрозан». Через 3-5 днів треба переходити на таблетки: «Німесулід», «Піроксикам». Приймати їх слід тільки після прийому їжі, так як вони чинять негативний вплив на слизову шлунка.

Міорелаксанти для зняття м’язового спазму. У цю групу входять: «Мідокалм», «Сирдалуд».

Необхідний прийом вітамінів: «Комбилипен», «Пентовіт».

При гострих болях ефективні блокади з глюкокортикостероїдами, «Лідокаїном».

Для поліпшення циркуляції крові призначають ін’єкції: «Цинаризин», «Трентал».

Крім лікарських засобів для внутрішнього застосування, лікування можна доповнити зовнішніми мазями і гелями:

• «Капсикам».
• «Фастум гель».
  
• «Ортофен».
• Мазь «Випросал».
• «Менавазин».

Зовнішні засоби, необхідно наносити на шкіру, втираючи легкими масажними рухами вранці і ввечері.

Після зняття нападів гострого болю можна до лікування додати інші методи.

Фізіотерапевтичне лікування

Якщо відомі причини, симптоми радикуліту і його лікування вже розпочато лікарськими засобами, то фізіотерапія буде тільки в допомогу. До основних процедур відносяться:

• Електрофорез. Під час процедури здійснюється доставка лікарських засобів до місця патологічних процесів.
• Ультразвукове лікування.
• Магнітотерапія.
• Лікування лазером.

Курс процедур дозволяє знизити больові відчуття, поліпшити кровообіг, харчування тканин і прискорити одужання.

Мануальна терапія

Для відновлення рухливості хребта рекомендується відвідати мануального терапевта. Кілька сеансів знімуть біль, покращують рухливість. Лікар використовує в своїй роботі кілька методів:

Поштовхова мобілізація. Процедура супроводжується хрустом або клацаннями, але для пацієнта абсолютно безболісно.

Витягування хребта. Можна усунути зміщення хребців і міжхребцевих дисків, також прибираються грижі невеликого розміру.

Для проведення таких процедур важливо знайти хорошого фахівця, а іншому випадку можна тільки погіршити стан.

Голковколювання

Це ще один дієвий метод усунення симптомів та лікування радикуліту, причини захворювання при цьому не грають особливої ролі. За деякими даними, які були отримані в ході досліджень, ефект від голковколювання у багато разів перевершує лікарський лікування.

Цей метод заснований на введенні спеціальних голок в біологічно активні точки. У результаті в організмі запускаються процеси вироблення мозком ендорфінів. В результаті процедури:

• Поліпшується обмін речовин.
• Нормалізується кровообіг.
• Активізуються захисні сили організму.
  

Голкорефлексотерапевт вкручує голки на різну глибину, використовуючи від 1 до 5 голок на точку. Час процедури складає до 20 хвилин. Тривалість курсу лікування не менше двох тижнів.

Лікувальна фізкультура

При захворюваннях хребта жодне лікування не обходиться без комплексу лікувальної фізкультури. Для кожного пацієнта лікар підбирає набір вправ з урахуванням тяжкості патології, супутніх захворювань. ЛФК має такі терапевтичні ефекти:

• Поліпшується мікроциркуляція крові, що сприяє нормалізації харчування і постачання киснем тканин.
• Зміцнюється м’язовий корсет.
• Зменшується компресія в результаті перерозподілу навантаження.
• Активізуються метаболічні процеси.
• Сповільнюються дегенеративно-дистрофічні руйнування в хребетному каналі.
• Тканини стають більш еластичними.

При виконанні комплексу важливо, щоб рухи не завдавали болю. Виконувати необхідно повільно, плавно, без ривків і регулярно. Тільки так заняття дадуть позитивний ефект.

Хірургічне втручання

Якщо вжиті заходи не допомагають, лікування не дає результатів, то доводиться вдаватися до операції. Найчастіше хірурги використовують:

• Мікродискектомію. Метод застосовується, якщо напад радикуліту спровокований грижею міжхребцевого диска. Під час операції хірург видаляє частину випнутого диска. Позитивний результат таких операцій становить до 95 %.
• Поперекову ламинэктомию. Використовують при стенозі хребтового каналу, коли пацієнт не здатний переносити фізичні навантаження. Під час оперативного втручання видаляється частина кістки або диска, яка здавлює нервові закінчення.

Як правило, рішення про операції приймає пацієнт, але лікарі можуть екстрено відправити пацієнта на операційний стіл, якщо з’явилася у пацієнта слабкість в ногах, спостерігається втрата контролю над сечовипусканням або випорожненням кишечника.

Народні рецепти

Після консервативних способів вщухли симптоми радикуліту, і його лікування вдома можна продовжити з застосуванням народних засобів.

Для розтирання або компресів народні лікарі рекомендують використовувати:

• Віджати сік з чорної редьки і втирати в хворі місця до появи паління.
• Змішати в рівних пропорціях сік хрону і воду і використовувати для розтирань.
• Прикладати до попереку подрібнений часник в марлевому мішечку.
• Змішати винний оцет з блакитною глиною і прикладати на спину суміш раз на день на пару годин.
• Приготувати настій кропиви на горілці і використовувати його для приготування компресів щодня 1-2 рази на дві години.
• На хворе місце нанести мед товстим шаром, зверху покласти серветку і гірчичник і залишити на 1,5 години або до появи сильного печіння.
• Підігріти сіль з настойкою прополісу і прикласти до попереку, тримати до охолодження.

Після будь-якої з перерахованих процедур місце треба змастити кремом або маслом і добре укутати теплим шарфом або хусткою.

Є також кошти, які рекомендується використовувати територію для прискорення процесу одужання за рахунок виведення надлишків солі з організму:

• У 500 мл води засипати 3 столові ложки осикової кори і варити. Поки об’єм не зменшиться наполовину. Додати мед за смаком і приймати 50 мл три рази на добу.
• Третю частину підлогу літрової банки заповнити свіжими листям брусниці і залити горілкою. Настояти кілька днів на сонці і приймати по 30 мл тричі на день.
• Взяти два кореня петрушки, нарізати кружальцями, залити 400 мл води і поставити на вогонь. Довести до кипіння і кип’ятити 15 хвилин. Півгодини настояти, процідити і приймати перед їжею за 30 хвилин.

Народні лікарі також радять використовувати можливості російської лазні. Треба добре розпаритися і втирати в поперек господарське мило. Після процедури треба лягти в ліжко, добре обгорнувши поперек.

Наслідки радикуліту

Якщо не пройти комплексне лікування захворювання, яке стало провокуючим фактором радикуліту, то ситуація буде ускладнюватися і все може закінчитися плачевно:

• Компресійні переломи.
• Хронічні запальні процеси з гострим болем.
• Обмеження рухливості.
• Порушення в роботі органів сечостатевої системи.
• Інвалідність.

Тільки своєчасне звернення до фахівця запобіжить такі наслідки.

Профілактика радикуліту

Якщо неможливо зовсім виключити патології хребта, то є всі шанси істотно знизити ймовірність їх розвитку. Якщо є вроджені відхилення в кістково-м’язовій системі, то профілактичні заходи не допустять розвитку ускладнень. Рекомендації фахівців такі:

Якщо чекає важка фізична навантаження на хребет, особливо поперековий відділ, то користуйтеся поясом, ортопедичним корсетом або бандажем.

Не піднімайте тяжкості, не пересувайте меблі поодинці. При носінні важких речей розподіляйте навантаження рівномірно в обох руках.

Регулярно виконуйте фізичні вправи для спини. Вони сприяють зміцненню м’язового корсета, що знижує навантаження на хребет.

Обов’язково правильне і раціональне харчування. Менше фаст-фудів, жирної і копченої їжі, а більше свіжих овочів, фруктів, нежирних сортів м’яса і риби. Обов’язково молочнокислі продукти, горіхи, мед.

Постійний контроль ваги. Зайві кілограми лягають тяжким вантажем на хребет.

Якщо робота пов’язана з тривалим сидінням за монітором комп’ютера або за столом з паперами, то вставайте і періодично робіть розминку.

Після 40 років рекомендується щорічно відвідувати невролога, вертебролога для контролю стану хребта. Протрузії, остеохондроз, спондильоз набагато простіше вилікувати на ранніх стадіях розвитку.

Своєчасно пролечивать порушення в роботі органів ендокринної системи, якщо є цукровий діабет, гіпотиреоз, то відвідувати лікаря і виконувати всі його рекомендації.

Займатися лікуванням будь-яких інфекційних захворювань, не допускати їх переходу в хронічні форми.

Всі ці рекомендації не так вже і складні, але ми ними часто нехтуємо. Коли захворювання дає про себе знати, найчастіше не поспішаємо на прийом до фахівця, а намагаємося полегшити свій стан народними засобами, анальгетиками. Але треба завжди пам’ятати, що жарти з хребтом погані, його патології без своєчасної терапії закінчуються плачевно, часто в інвалідному кріслі.

Ставтеся до свого здоров’я уважніше, тоді до самих похилого віку можна відчувати радість життя.