Корніш
Ця порода вийшла завдяки схрещуванню малазійських та англійських бійцівських курей. На початку минулого століття птицю зрідка можна було побачити в Європі і в Росії, тому що крім м’яса з них і взяти було нічого: молодняк повільно виводився і оперялся, а яйця були зовсім невеликими.
Приблизно в середині минулого століття був проведений ретельний відбір селекціонерами і в результаті вийшла однойменна порода з порівняно високою несучістю і хорошою вагою. Самки важать 3,5-4 кілограми, а маса самців може доходити до 5 кг.
Згодом саме ця порода була взята за основу при виведенні бройлерної птиці. Вона живуча, невибагливі і порівняно швидко набирає вагу.
Фавероль
Ця порода відрізняється швидким дозріванням. Вже через півроку самка важить майже 4 кілограми, а самець – 5 кг. При цьому птах незважаючи на своє збите статура відрізняється дуже непоганий несучістю і за рік може знести до 160 яєць.
Зовнішній вид фаверолей незвичайний і оригінальний. Під горлом у них як би зав’язаний шарф, і багато разводчікі вважають екстер’єр птиці гумористичним і зворушливим. Саме тому селекціонери вивели підвид фаверолей – карликових курей, яких можна тримати ледь не в квартирі. Вага дорослої особини не перевищує одного кілограма, а несучість доходить до показника в 200 одиниць на рік. Причому взимку вона не знижується.
Порода добре прижилася на Середній Волзі та в південних російських регіонах, тому як невибаглива до кліматичних умов і до змісту. Характер особин відрізняється спокоєм і доброзичливістю. Кури прекрасно себе почувають в компанії з іншими птахами – гусьми, індиками, качками та іншими.
Єдиний мінус, на який частенько нарікають фермери в своїх відгуках на породу, – це поганий інстинкт висиджування. Птицю доводиться силоміць заганяти на яйця і створювати якісь додаткові умови для сідала. З інкубатором справи йдуть набагато простіше, тому у великих фермерів таких проблем немає.
