Постхолецистектомічний синдром: причини, симптоми та особливості лікування

Кучер В.Г.

Діагностика

Грунтуючись на скаргах пацієнта і зібраному анамнезі, фахівець може зробити висновок про наявність постхолецистектомічного синдрому. Для підтвердження або виключення постхолецистектомічного синдрому (МКБ-10 – К91.5) призначається проведення обстеження, що включає як інструментальні методики, так і лабораторні.

Клінічні методи дослідження

До клінічних методів дослідження відноситься біохімічний аналіз крові, в який входять такі показники як загальний, вільний та зв’язаний білірубін, АлАт, АсАТ, ЛДГ, лужна фосфотаза, амілаза і т. д.

Важливе значення в процесі діагностики постхолецистектомічного синдрому (код) мають інструментальні методи. Головними з них є:

Цікаве:  Трофобластическая хвороба: причини, симптоми і лікування
  • Пероральна та внутрішньовенна холеграфія. Передбачає введення в жовчні шляхи спеціальної речовини (контрасту) з подальшим проведенням рентгеноскопії або рентгенографії.
  • Особливий вид ультразвукового дослідження під назвою трансабдомінальна ультрасонографія.
  • Ендоскопічна різновид ультрасонографії.
  • Ультразвукові проби функціонального характеру, з жировим пробним сніданком або нітрогліцерином.
  • Езофагогастродуоденоскопія. Передбачає дослідження травного тракту у верхньому відділі допомогою ендоскопа.
  • Сфинктероманометрия і холангіографія з ендоскопом.
  • Комп’ютерна гепатобілісцінтіграфія.
  • Ретроградна холангіопанкреатографія ендоскопічного типу.
  • Магнітно-резонансна холангіопанкреатографія.

    • У чому полягає лікування постхолецистектомічного синдрому?

    Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7