Препарат Декарис: відгуки, інструкція по застосуванню, аналоги

На жаль, ніхто на 100 % не захищений від зараження глистами – ні дорослі, ні діти. Якщо аналіз калу показав наявність гельмінтів або їх личинок в організмі, перед лікарем гостро постає питання про підбір максимально ефективного протигельмінтної кошти. За відгуками лікарів, «Декарис» – одне з таких. Це перевірена ліки від глистів, що призначають і дорослим, і дітям. З матеріалів даної статті ви зможете дізнатися про все, що стосується «Декариса»: інструкція по застосуванню, аналоги, відгуки пацієнтів та фахівців – ці та інші питання будуть розглянуті як можна докладніше.

Опис препарату

Цікава особливість «Декариса» полягає в його імуномодулюючих властивостей, про що неодноразово згадується паразитологами. Основним діючим компонентом є речовина левамізол і допоміжні синтетичні сполуки. «Декарис», як і більшість протиглистових аналогів, випускається в таблетках, які відрізняються «дорослого» і «дитячої» дозуванням. У першому випадку на кожну пігулку припадає 150 мг левамізолу, у другому – втричі менше. Крім того, дитячі таблетки містять світло-помаранчевий барвник і ароматизатор, який забиває гіркоту ліки. Проводиться «Декарис» в Угорщині компанією «Гедеон Ріхтер».

Як працює левамізол

Для лікування глистової інвазії найчастіше виявляється достатньо одноразового прийому ліків. Левамізол у складі «Декариса» – паралізує речовина, яка в малих дозах не надає особливого впливу на організм людини, але є згубним для черв’яків. Кажучи простими словами, паразити, що знаходяться в кишечнику хворого, гинуть миттєво, а протягом наступних днів виводяться з організму. Паралельно ліки надає стимулюючу дію на імунну систему, так як левамізол сприяє підвищенню активності захисних клітин – лімфоцитів і нейтрофілів.

З одного боку, такий принцип дії досить ефективний для боротьби з глистами, що мають розвинену мускулатуру, а з іншого боку – марний при наявності стрічкових черв’яків і сисун. У цьому переконалися ті, хто воліє лікуватися самостійно, судячи за деякими відгуками. В інструкції по застосуванню «Декариса» чітко сказано, на яких видів паразитів поширюється дія препарату. Серед них аскариди, гострики, нематоди та інші різновиди. Неефективність ліки проти стрічкових черв’яків і сосальщиков можна пояснити тільки тим, що дані види паразитів міцно прикріплюються до слизової кишкових стінок.

Показання до прийому ліки

В анотації до цього лікарського засобу вказано досить обмежений перелік умов, у яких використовують цей засіб. На практиці «Декарис» володіє дуже широким спектром призначення. Медикамент використовують не лише з метою вбити гельмінтів в організмі, але і підвищити імунітет. Цей препарат прописують онкохворим після резекції фрагментів кишечника, при ракових пухлинах бронхів, молочних залоз. Ліки включають в комплексну схему підтримуючої терапії при лімфогранулематозі, а також призначають «Декарис» в проміжні періоди між курсами хіміотерапії при лейкозі. Вкрай рідко препарат приймають пацієнти з аутоімунними захворюваннями, в тому числі ревматоїдний артрит, червоний вовчак, хворобою Крона.

Досить ефективно це протипаразитарний засіб в боротьбі з хронічними патологіями легенів, нирок, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. «Декарис» запобігає загострення при таких захворюваннях, як гломерулонефрит, пієлонефрит, плеврит.

При інфекційних вірусних захворюваннях пацієнтам часто призначають прийом «Декариса» як складову частину імуномоделюючої терапії. Непоганий лікувальний ефект препарат показує при простому герпесі, вітряної віспи у дорослих, бородавках, активному гепатиті Ст.

Але все ж таки основними показаннями до застосування «Декариса» є глистні інвазії:

  • Аскаридоз – гельмінтоз з групи нематодозів. Збудником цього захворювання є аскариди, паразити, що живуть у тонкому кишечнику.
  • Ентеробіоз. Гострики найчастіше діагностуються у дітей у віці від 2 до 10 років. Нерідко ентеробіоз називають хворобою «брудних рук», оскільки личинки черв’яків-збудників потрапляють в організм через немиті руки і необроблені продукти харчування.
  • Трихоцефальоз. Недуга провокується волосоголовцем – круглим первичнополостным хробаком, займає шлунково-кишковий тракт. Трихоцефальоз досить поширена глистяна інвазія, яку частіше виявляють у дорослих.
  • Анкілостомоз. Цей вид гельмінтозу викликають анкілостоми – круглі паразити. У порівнянні з іншими формами ураження глистами, анкілостомоз зустрічається досить рідко.
  • Некатороз. Складне захворювання, що характеризується вираженими диспепсичними розладами, розвитком алергії та гіпохромній анемії. Збудник – некатор.
  • Токсоплазмоз. Збудників цієї форми гельмінтозу переносять гризуни, домашні тварини. Протягом декількох років після інфікування токсоплазмоз може протікати латентно.
  • Стронгілоїдоз. Даний вид глистової інвазії швидко набуває хронічне протягом, провокує його вугриця кишкова. Для захворювання властиві виражені диспепсичні розлади.
  • Трихостронгилез. Нематод, який викликає недуга, що вражає переважно тонкий кишечник. Захворювання нерідко протікає в хронічній формі.

«Декарис» під забороною

Значному переліку випадків, при яких може бути призначений цей препарат, прямо пропорційний список протипоказань. Обмежень до застосування даного засобу справді чимало з-за високої токсичності левамізолу.

Так, наприклад, приймати препарат під час вагітності не можна ні в якому разі. Судячи з відгуків, «Декарис» від глистів призначають багатьом жінкам з виявленою глистової інвазією, але більшості з них довелося пройти обстеження у гінеколога, щоб повністю виключити вагітність до початку лікування цим медикаментом. Якщо ж вагітність підтвердилася, пацієнтці не варто ризикувати здоров’ям майбутнього малюка. В якості альтернативного і більш безпечного способу лікування гельмінтозу слід використовувати натуральні засоби, включаючи гарбузове насіння, клізми з часником.

При індивідуальній непереносимості до левамизолу або іншого компонента має бути повністю припинено застосування «Декариса». Відгуків від пацієнтів, організм яких не переносить цей препарат, чимало.

Левамізол проникає в грудне молоко, тому в період лактації «Декарис» протипоказаний. Якщо у годуючої матері виявлені глисти, перед початком лікування слід на якийсь час припинити лактацію.

Агранулоцитоз в анамнезі пацієнта з глистової інвазією – перешкоджає умова для призначення «Декариса». У відгуках фахівці не радять займатися самолікуванням і замовчувати факт прийому протигельмінтної засоби при даному порушенні крові, так як безконтрольний прийом левамізолу може призвести до серйозних ускладнень.

Категорично заборонено давати «Декарис» малюкам у віці до 3 років.

Незважаючи на те, що у відгуках паразитологів та інструкції по застосуванню до «Декарису» нічого не говориться про печінкової і ниркової недостатності, приймати засіб при таких станах слід з особливою обережністю. Загострилася на тлі прийому левамізолу може також затихнувшая стадія лейкозу і цереброваскулярна недостатність.

Що говорять про побічні ефекти

Дуже часто у відгуках про таблетках «Декарис» люди вказують на побічні ефекти. Причому медикамент викликає негативні реакції як у дорослих, так і у дітей. Цей протиглистовий препарат зачіпає різні системи внутрішніх органів:

  • Травлення може відреагувати на прийом ліків появою нудоти, блювоти, діареї, болю в області пупка.
  • Якщо вірити відгукам, від «Декариса» може розвинутися стоматит у ротовій порожнині.
  • Не найсприятливішим чином левамізол позначається на роботі нервової системи. На тлі прийому «Декариса» нерідко підвищується температура тіла, з’являється головний біль, судоми, запаморочення, порушення сну.
  • Одним з найбільш поширених побічних ефектів є алергічна реакція на левамізол, яка проявляється висипом на шкірі, червоними плямами.

Разом з тим зв’язок зазначених побічних реакцій з прийомом цього ліки залишається не до кінця вивченою. Дослідники поки не можуть дати чіткого і переконливої відповіді на питання про те, чому у тих пацієнтів, які досить довго приймали «Декарис» (за відгуками), розвивалася лейкопенія, тремор, агранулоцитоз. Не слід думати, що такі побічні реакції обов’язково виникнуть при прийомі левамізолу, але враховувати їх ймовірність все-таки необхідно.

Виходячи з токсичності препарату, нескладно здогадатися без інструкції та відгуків: «Декарис» не можна поєднувати зі спиртними напоями. Алкоголь заборонено вживати протягом доби до прийому таблеток і ще діб після прийому. Крім того, не можна забувати про ймовірність запаморочення після цього кошти, тому від керування автомобілем або управління іншим транспортним засобом, механізмом, слід відмовитися в день прийому таблеток.

Цікаве:  Парацетамол та алкоголь - наслідки. Як приймати Парацетамол дорослому?

Лікування глистів «Декарисом» у дитини

Застосування цього препарату для лікування гельмінтозу в ранньому віці здійснюється тільки за прямим призначенням фахівця. У деяких випадках до застосування цього засобу вдаються в тому випадку, якщо менш токсичні і безпечні препарати виявляються неефективними.

Для пацієнтів старше трьох років (раніше цього віку «Декарис» давати не можна) виготовляють таблетки з вмістом левамізолу не більше 50 мг. Дозування визначається індивідуально і залежить від ваги маленького пацієнта: 1 таблетка розраховується на 10 кг маси тіла. Наприклад, малюк важить 20 кг – це значить, йому потрібно дати 2 таблетки по 50 мг один раз. Якщо дитина важить 30 кг, йому дають 3 дитячі таблетки або 1 таблетку для дорослих. Таким чином, дозування для дітей віком від трьох до 14 років (з 15 років дитина повинна приймати ліки в такому ж дозуванні, як і дорослі) підраховується приблизно так:

  • 3-6 років – одноразовий прийом 50-75 мг левамізолу;
  • 6-10 років – 75-125 мг;
  • 10 – 14 років – 125-150 мг.

Правильніше дотримуватися даної схеми, а принципу розрахунку дозування з урахуванням ваги дитини. Якщо залишилися якісь питання, краще ще раз запитати у лікаря, як застосовувати «Декарис». За відгуками паразитологів, ймовірність розвитку побічних ефектів на 90 % залежить від дозування.

Також варто відзначити, що призначаючи «Декарис» в дитячому віці, лікарі, як правило, не переслідує мети зміцнити імунітет. Виключно в якості імуномодулятора цей препарат не призначать жодній дитині, так як існує багато нових, не менш дієві, але набагато більш безпечних засобів. Прописати дитині «Декарис» як імуномодулятора тільки компетентний лікар-імунолог.

Виходячи з відгуків, «Декарис» для дітей з аскаридами або гостриками призначають якщо не в першу чергу, то дуже часто. Більшість коментарів з приводу лікування цим препаратом позитивні. Цікаво, що в дитячому віці побічні ефекти виникають набагато рідше, ніж у дорослих. Задоволені батьки також відзначають, що одноразовий прийом таблеток зручний для лікування дошкільнят, оскільки примусити дитину пити ліки кілька разів на день протягом як мінімум тижня досить важко.

Рекомендації виробника в анотації

Пігулки з вмістом левамізолу приймають всередину. Строгих вказівок щодо часу прийому немає, але небажано пити «Декарис» натщесерце. Таблетки потрібно запити великою кількістю води (не менше склянки).

Хоча цього і не зазначено в інструкції, за відгуками паразитологів, «Декарис» краще всього пити ввечері, прямо за вечерею. При необхідності прийняти таблетки повторно зробити це можна буде через пару тижнів. Протипаразитарна терапія з цими ліками не вимагає дотримання суворої дієти, очищення кишечника, промивання шлунка або прийому абсорбентів.

Для лікування токсоплазмозу засіб приймають по одній таблетці протягом трьох днів. Таких курсів бажано провести кілька, після кожного з них слід зробити тижневу перерву. Аналогічним чином застосовується «Декарис» як імуномодулятора, але в цьому випадку інтервали між курсами не повинні бути менше 14 днів. Загальну тривалість терапії визначає лікар, під контролем імунологічних досліджень.

Аналоги

Протиглистових препаратів, які також містили б левамізол, в аптеці не відшукати. В цьому плані немає жодних аналогів у «Декариса». У відгуках багато пацієнтів відзначають, що коштів на зразок цього, насправді, чимало – всі вони виробляють однаковий лікувальний ефект. Найбільш потужні, що володіють широким спектром дії, – це «Вермокс» і «Пірантел». Спробуємо відшукати подібності та відмінності даних препаратів з «Декарисом».

Що краще: «Декарис» або «Вермокс»?

І той і інший медикамент відноситься до категорії противогельминтных коштів, але мають вони зовсім несхожим механізмом впливу на черв’яків. «Декарис», як ми вже говорили, буде ефективний лише проти круглих гельмінтів, а «Вермокс» відмінно справляється і з круглими, і з стрічковими паразитами. Але при цьому «Вермокс» не володіє імуностимулюючою властивістю.

Якщо вибір стоїть між цими двома препаратами, то по переважному кількості відгуків від паразитологів, перевагу слід віддати «Вермоксу» – це більш економний і безпечний медикамент. У той же час «Вермокс» не завжди здатний дати потрібний результат при терапії глистових інвазій. Фахівці нерідко радять використовувати обидва препарату: спочатку пацієнт повинен випити таблетку «Декариса», а через кілька днів – прийняти «Вермокс», який знищить вижили паразитів.

А як на рахунок «Пірантелу»?

Даний протигельмітний препарат має більше схожості з «Декарисом». Зокрема, «Пірантел» надає згубний вплив на ті ж види паразитів. До того ж у «Пірантелу» такий же принцип дії. Більш того, ніяких відмінностей не мають показання до застосування обох препаратів, правда, потрібно враховувати, що «Пірантел» не є імуномодулятором.

Відмінності полягають у кількості протипоказань – у «Декариса» їх на порядок більше. Приймати «Пірантел» не можна тільки пацієнтам з індивідуальною надчутливістю та міастенією, але з обережністю засіб можна використовувати вагітним і годуючим жінкам, а також дітям молодше трьох років. Перелік побічних ефектів, судячи з інструкції і відгуками, у «Декариса» і «Пірантелу» практично ідентичний.

Дітям, як вважають паразитологи, «Пірантел» підходить більше, оскільки у ряді випадків вимушене втручання в роботу імунної системи дитини приносить свої ускладнення. На відміну від «Декариса», цей препарат випускається не тільки в таблетках, але й у суспензії, яка володіє солодким смаком, і з задоволенням вживається малюками шести місяців.

Відгуки про застосування «Декариса»

Коментарі зустрічаються неоднозначні. Негативні відгуки пишуть пацієнти, які випробували на собі побічна дія протиглистовою медикаменту. У більшості випадків люди скаржаться на відчуття слабкості і нездужання, запаморочення, головні болі. Деякі відзначають нудоту, блювоту, короткочасну втрату здатності розрізняти запахи. Разом з тим, немає жодного відгуку про «Декарисе» від людини, який нарікав би на неефективність даного засобу. Безперечний плюс – його вартість. У різних аптеках Росії ціна «Декариса» не перевищує 90 рублів.

Поради лікарів

Паразитологи у відгуках про «Декарисе» рекомендують ретельно обстежуватися, перш ніж починати протипаразитарну терапію. Особливо важливо переконатися у відсутності протипоказань до прийому кошти. Крім лабораторного аналізу калу, який вже підтвердив присутність гельмінтів в організмі, слід здати периферичний аналіз крові і переконатися, що жоден з показників не відхилений від норми. Принципове значення має рівень лейкоцитів – кров’яні тільця схильні до зниження своєї концентрації в крові при лікуванні левамізолом.

Ще одна рекомендація з відгуків: «Декарис» потрібно приймати дуже обережно при паралельному прийомі препаратів, що впливають на кровотворення. В іншому випадку у пацієнта збільшується протромбіновий час, що вимагає термінового коригування дози, інакше ліки не дасть належного результату.

Під час лікування «Декарисом» не можна забувати про елементарні принципи гігієни та запобігання рецидивів. Перед початком противоглистной терапії важливо:

  • провести в приміщенні ретельне прибирання;
  • вимити підлогу з хлоркою;
  • прокип’ятити постільна білизна;
  • м’які іграшки;
  • обробити меблі дезінфікуючими розчинами.

Нижню і постільну білизну слід міняти кожен день після проведення гігієнічних процедур, а після прання – обов’язково пропрасувати гарячою праскою. Не тільки під час лікування, але і в наступні дні, необхідно ретельно стежити за особистою гігієною заражену глистами дитини. Малюкові необхідно вчасно мити руки тільки з антибактеріальним милом, підстригати нігті, не дозволяти гризти їх. Крім того, батьки повинні стежити, щоб дитина не розчісував анальний отвір, так як при глистових інвазіях сильний свербіж – звичайний симптом.

З профілактичною метою пропити протипаразитарні засоби рекомендується не тільки того, хто захворів на гельмінтоз, але й іншим домочадцям. Також слід провести дегельмінтизацію домашніх тварин, якщо такі є. При виборі лікарських засобів бажано керуватися не відгуками про «Декарисе» або будь-якому іншому препараті, а рекомендаціями лікарів. Так що консультація фахівця обов’язкова!