Хронічна форма
Хронічний трахеїт турбує дитину постійним покашлюванням в денний час і нав’язливими нападами кашлю по ночах, порушеннями голосу у формі дисфонії, загальною слабкістю, субфебрилітетом.
Особливо небезпечно протікання трахеїту у немовлят, так як через нерозвиненість рефлексу кашлю малюк не здатний откашлять мокротиння продуктивно. Трахеїт у дитини в такому разі може ускладнитися бронхопневмонией, трахеобронхітом, бронхіолітом і недостатністю дихальної діяльності навіть до асфіксії.
Часто пов’язані симптоми і лікування трахеїту у дитини. Комаровський – відомий дитячий педіатр – це підтверджує.
Діагностика дитячого трахеїту
Дитячий трахеїт діагностується на підставі аускультативно, клінічних, лабораторних та ендоскопічних показників. Крім педіатра, пацієнт з підозрою на цю хворобу повинен бути оглянутий дитячими пульмонологом, імунологом, алергологом і отоларингологом.
Найчастіше у дитини при трахеїті вислуховуються сухі свистячі хрипи, а також жорстке дихання. За допомогою ендоскопії (трахеобронхоскопіі, ларингоскопії) у пацієнтів при трахеїті гострого характеру виявляється яскраво-червона слизова трахеї з набряком, часто точкові виливу крові і невеликий обсяг в’язкого секрету. Для бакпосіву збір мокротиння може, тому з лікувальною та діагностичною метою здійснюється трахеальна аспірація з подальшим ПЛР-дослідженням, бактеріологічними, вірусологічною аналізом секрету.
Рентгенографія дитячої грудної клітки проводиться для того, щоб виключити ускладнення у формі пневмонії та бронхіту. Патології носоглотки, супутні трахеиту, визначаються за допомогою фарингоскопії, риноскопії, висіву із зіву, рентгенографія придаткових носових пазух, постановки алергічних проб.
